Ухвала суду № 55827156, 10.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.02.2016
Номер справи
815/4845/15
Номер документу
55827156
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4845/15

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015р. по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015р. публічне акціонерне товариство «Одесагаз» звернулось в суд із позовом до Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0019520 від 5.08.2015р. про сплату штрафу в сумі 501,24грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ «Одесагаз» заявою №11 від 26.06.2014р. повідомило відповідача про сплату грошового зобовязання згідно платіжного доручення АТ «Єврогазбанк» №13287 від 18 червня 2014р. на суму 2046,15грн. на сплату орендної плати з юридичних осіб за травень 2014р..

З вини банку платіжне доручення не було виконане, оскільки АТ «Єврогазбанк» у липні 2014р. було визнано неплатоспроможним, у звязку з чим було введено тимчасову адміністрацію.

Позивач зазначив, що з липня 2014р. відповідач почав обліковувати за ПАТ «Одесагаз» податковий борг, а також самовільно зарахував платежі, які позивач сплачував вже за наступні звітні періоди, у рахунок цього боргу.

Посилаючись на те, що відповідно до ст.129 ПК України, обов'язок платника податків вважається виконаним з моменту подання до установи банку платіжних доручень на перерахування сум податків, позивач вважає, що він не несе відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків установою банку.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Роздільнянської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0019520 від 5.08.2015р..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасне перерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податку, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або предявлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем 18 червня 2014р. ПАТ «Одесагаз» подано до АТ «Єврогазбанк» платіжне доручення №13287 про сплату за оренду землі з юридичних осіб за травень 2014р. в сумі 2046,15 грн.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014р. №424 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014р. прийнято рішення №57 про запровадження з 17.07.2014р. тимчасової адміністрації строком на 3 місяці по 17.10.2014р.

Заявою №111 від 26.06.2014р., отриманою відповідачем 26.06.2014р., позивач повідомив Роздільнянську ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, що подав платіжне доручення про сплату оренди землі з юридичних осіб за травень 2014р. в сумі 2046,15грн. до АТ «Єврогазбанк», але з вини банку зарахування до бюджету не було проведено. Також до заяви додано копію платіжного доручення.

За результатам проведення відповідачем камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб, складено акт від 16.07.2015р. №305/1513/03351208, яким встановлено порушення терміну сплати узгодженого грошового зобовязання, визначених п.287.3 ст.287 ПК України.

На підставі вказаного акту від 16.07.2015р. № 305/1513/03351208 та п.126.1 ст.126 ПК України Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019520 від 5.08.2015р. на суму 501,24 грн.

Перевіряючи наявність підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У пункті 129.6. ст. 129 ПК України зазначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Як зазначено у п.1.24, п. 1.29 ст. 1, п. 8.1 ст. 8 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п.1.24 ст.1). Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система (п.1.29 ст.1). Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження (ст. 8).

Відповідно до п. 22.4 ст.22 цього Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банк повинен забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

При цьому згідно з п. 1.29 ст.1 даного Закону проведення самого переказу грошей є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

Разом з тим, статтею 32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», визначено відповідальність банків при здійсненні переказу, а саме: у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. (п. 32.2). У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Одесагаз» було подано до обслуговуючого банку належним чином оформлене платіжне доручення по сплаті суми орендної плати за землю за травень 2014р. №13287 від 18.06.2014р.(а.с.3), а тому в вини платника податку у несвоєчасному отриманні ДПІ вказаної суми не встановлено.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності визначення позивачеві штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем своєчасно, в межах встановлених законодавством термінів сплати податкових зобов'язань, направлено платіжне доручення на перерахування коштів до бюджету, яке в свою чергу було прийнято банківською установою.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015р. залишити без змін.

Стягнути з Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до Державного бюджету України (УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 2009,70грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

ОСОБА_1

Попередній документ : 55827155
Наступний документ : 55827157