Ухвала суду № 55827063, 10.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5748/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітал» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агровітал» звернулось в суд із позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ №557 від 17.08.2015р. про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агровітал»; визнати протиправним та касувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0001892205 від 7.09.2015р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси №557 від 17.08.2015р. начальником відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси - ОСОБА_2 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Агровітал» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Енокс» за період з 1.09.2014р. по 30.09.2014р.

За результатами вказаної перевірки 21.08.2015р. ДПІ складено акт за №1814/15-54-22-05/38847652 яким встановлено, що ТОВ «Агровітал» занижено податок на додану вартість за період з 1.09.2014р. по 30.09.2014р. на загальну суду 145893,33грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ 7.09.2015р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001892205 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 145893грн. та штрафних санкцій у розмірі 36474грн. всього на суму 182367грн.

Позивач вважає, що наказ про призначення перевірки є протиправним та незаконним, висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення є протиправним, необґрунтованим та такими що винесений з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Посилаючись на зазначені обставини справи, просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015р. адміністративний позов задоволено.

Визнати протиправним та скасовано наказ №557 від 17.08.2015р. про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агровітал» та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0001892205 від 7.09.2015р.

Стягнуто з ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітал» (код ЄДРПОУ 38847652) судові витрати у сумі 3953 (три тисячі девятсот пятдесят три),52 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторону були сповіщенні про час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку, проте відповідач в судове засідання не прибув, про причини не повідомив. Представник позивача подав заяву, про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Сторону були сповіщенні про час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не зявилися, про причини не повідомили. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про проведення перевірки прийнятий безпідставно, оскільки платником податків на вимогу ДПІ надані усі необхідні документи податкового та бухгалтерського обліку для підтвердження реальності господарських операцій. Що стосується оспорюваного ППР, суд дійшов висновку, що наданні первинні документи підтверджують дійсність господарських операцій, та спростовують висновки ДПІ про їх фіктивність.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що 5.12.2014р. ДПІ в Суворовському районі м.Одеси у відповідності до вимог податкового законодавства, надіслало на адресу позивача лист про надання первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій із контрагентом-постачальником ТОВ «ЕНОКС» за вересень 2014р. (а.с.11).

На виконання вказаного листа, платник податку за вих.№24/1-12 від 24.12.2014р. надав ДПІ відповідь із зазначенням інформації для проведення звірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарським відносинам з ТОВ «ЕНОКС» разом із додатками на 18 арк. (а.с.12-14).

Однак, після отримання вказаного листа від підприємства, начальником ДПІ 17.08.2015р. видано наказ №557 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» (а.с.28,124) із визначенням терміну проведення такої перевірки.

Працівниками ДПІ, на підставі вказаного наказу та повідомлення №298/15-54-22-05 від 17.08.2015р. (а.с.125) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ЕНОКС», за період з 1.09.2014р. по 30.09.2014р. та 21.08.2015р. складено акт за №1814/15-54-22-05/38847652 в якому вказано на порушення підприємством пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.185.1, ст.185, п.198.3, п.198.1 ст.198 п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вказаний період на загальну суду 145893,33грн.

На підставі акту перевірки та виявлених порушень, відповідачем 7.09.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001892205 про збільшення суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 182367грн., з яких, 145893грн. за основним платежем та 36474грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.27,128).

Підставою для прийняття спірного рішення стали висновки про те, що не надано договору про транспортно-експедиційні послуги з ТОВ «ЕНОКС»; не надані документи, які підтверджують передачу товару; в акті перевірки від 18.03.2015р. за №146/15… вказано, що за результатами зустрічної звірки ТОВ «ЕНОКС» по господарським операціям з ПП «ІН КАР» за вересень 2014р. не підтверджено реальність господарських операцій на суму ПДВ 498427,8грн.; в базі даних ІС «Податковий блок», стан ТОВ «ЕНОКС» «3» - прийнято рішення про припинення.

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ наказу про проведення перевірки та податкового повідомлення-рішення, підстави, за якими платник податку просить визнати такі рішення протиправними та скасувати, судова колегія виходить з наступного.

За правилами п.78.4 ст.78ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За умовами п.78.5 ст.78ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Як визначено п.79.1 ст.79ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків» у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вимог п.79.2 ст.79ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, з наведених норм податкового законодавства вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови завчасного надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, як визначено в п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки платником податку на письмовий запит ДПІ були надані усі необхідні письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських операцій з вказаним контрагентом, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що у контролюючого органу не було правових підстав для призначення невиїзної позапланової документальної перевірки позивача, на підставі пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України.

Крім того, матеріалами справи спростовано той факт, що відповідачем завчасно було направлено позивачу наказ про проведення перевірки та повідомлення про її початок, або вручення його уповноваженому представнику під розписку, та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що спірний наказ та повідомлення про проведення перевірки ТОВ «Агровітал» від 17.08.2015р. №557 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення лише 18 серпня 2015р. о 17г.22хв. за адресою позивача. При цьому і в оскаржуваному наказі, і в повідомленні про початок проведення перевірки датою початку документальної позапланової невиїзної перевірки зазначено 18 серпня 2015р.

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції встановлено, що наказ про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки в день початку такої перевірки, направлено не завчасно.

У ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 1.01.2011р. визначений ст.198ПК України.

Як визначено в п.п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У п.198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках реквізити, що визначені у цьому пункті.

За правилами п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності до п.201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як вказано в п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зі змісту наведених норм податкового законодавства вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку на підтвердження реальності господарських операцій, а саме: договір купівлі-продажу від 17.09.2014р. за №17/09/14-09 (а.с.30-33); додаток №1 до договору; належним чином засвідчені копії видаткових та податкових накладних на товар (а.с.37-40), розрахунків-фактура (а.с.35-36), картки рахунку (а.с.41), виписки по рахунку за період з 1.10.2014р. по 30.10.2014р. (а.с.42), товарно-транспортні накладні (а.с.49-52); платіжні доручення від 3.10.2014р. №850 та від 1.10.2014р. №828 (а.с.43-44); позивачем також надано докази подальшої реалізації товару придбаного позивачем відповідно до вказаного договору, копію контракту №3878 від 21.10.2014р. згідно якого Продавець ТОВ «Агровітал» зобовязується продати і доставити Покупцю Lordnet Import Corp., а покупець згоден прийняти і оплатити товар (соя продовольча, країна походження Україна, урожаю 2014р. з екологічно чистих районів) (а.с.55-58); копію митної декларації №500010003/2014/008340 із зазначенням дати перетину товару межі митної території України 29.10.2014р. (соя продовольча, неподріблена, не для сівби, врожаю 2014р.) та фітосанітарний сертифікат №75/15-020/ВХ-196012 (а.с.54).

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблений вірний та обґрунтований висновок про те, що платником податків надані усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом та правомірності формування податкового кредиту по цим операціям. У звязку з чим спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення позивачу суму грошового зобовязання з ПДВ є протиправним та підлягає скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015р. залишити без змін.

Стягнути з державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Державного бюджету України (УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 3009,06грн..

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

ОСОБА_1