Постанова № 55827050, 10.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 487/4651/15-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Біцюк А.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.10.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та протоколу про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та протоколу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що дії відповідача щодо складання 28.05.2014 року акту та протоколу про адміністративне правопорушення за ч.7 ст. 96 КупАП за виконання будівельних робіт "Нежитлової прибудови до квартири №37 та приєднання нежитлових приміщень", без затвердженого проекту та без реєстрації відповідних документів, які надають право виконувати такі роботи є протиправними, оскільки в діях позивачки відсутня вина, а саме 31.05.2007 року вона отримала розпорядження Виконавчого комітету Миколаївської міської ради адміністрації Заводського району №187 про дозвіл на будівництво нежитлової прибудови та переобладнання нежитлових приміщень під санвузол за адресою АДРЕСА_1 і на підставі вказаного документу в 2007, 2010 - 2012 роках виконувала будівельні роботи та їй ніхто не повідомляв про необхідність отримання інших дозволів на той час. Крім того зазначила, що на даний час будівельні роботи не проводяться.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.10.2015 року позов задоволено частково. Постанову про адміністративне правопорушення № 134 від 09.06.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП скасовано, провадження в справі закрити, у зв'язку із закінченням, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не зявилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що згідно п. 7 Порядку №553 в зв'язку із надходженням звернення громадянина ОСОБА_2 від 19.05.2015 року (а.с.25) за адресою АДРЕСА_2 було проведено позапланову перевірку.

На момент перевірки було встановлено, що на зазначеному обєкті виконуються будівельні роботи з будівництва прибудови розмірами в плані 8500 х2400мм. Матеріал стін камінь-черепашник, перемички металеві, покрівля метало черепиця по деревинним стропилам. Готовність об'єкта складає 75%. В приєднаному приміщенні змонтовано металеву перемичку.

Актом перевірки від 28.05.2015 року встановлено, що за вищевказаною адресою будівельні роботи проводяться власними силами, документи що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою відсутні, будівельні роботи виконуються за відсутності проектної документації та документів дозвільного характеру, що є порушенням ст.7,9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено порядок набуття забудовником права на виконання будівельних робіт.

Відповідно п.2 ч.1 ст.34, ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник набуває право на виконання будівельних робіт виключно після реєстрації Інспекцією декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки відноситься до II категорії складності.

Відповідно до містобудівного законодавства, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом, що здійснюють дозвільні та реєстраційні функції у будівництві.

З матеріалів справи також встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що згідно з Єдиним реєстром отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, ОСОБА_3 до Управління ДАБІ у Миколаївській області з метою набуття права на реконструкцію об'єкта не зверталась, декларацію про початок виконання будівельних робіт не подавала.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов до висновку, що позивачка здійснювала будівельні роботи без затвердженого проекту та без реєстрації відповідних дозвільних документів, які надають право виконувати роботи по реконструкції належній їй квартири.

При цьому задовольняючи позов, в мотивувальній частині рішення, в якості підстав задоволення позову суд послався на ті обставини, що будівельні роботи позивачкою були виконанні ще у 2007-2012 роках, а на момент перевірки та складання акту 28.05.2015 р. ніякі будівельні роботи позивачкою не виконувались, що є підставою для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Судова колегія з такими висновками не погоджується та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Частиною 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено порядок розроблення та затвердження проектної документації.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (в ред. діючої на момент отримання позивачкою проектної документації у 2007 році ) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови.

В матеріалах справи наявна лише копія заяви позивачки від 26.02.2007 року до голови Заводської адміністрації про надання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, частина проектної документації та погодження можливості будівництва з ГУМНС та санепідемстанцією.

Документ, який засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій було збудовано приміщення у позивачки відсутній, так само як і результат розгляду її заяви, а саме дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Виходячи з зазначеного, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що у ОСОБА_4 як на момент виготовлення проекту, так і на момент складання акту про перевірку від 28.05.2015 року були відсутні юридичні підстави для виконання цих робіт.

Згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Момент з якого позивачка почала виконувати та закінчила будівельні роботи ніякими доказами, крім її пояснень не підтверджується, фотофіксація об?єкта будівництва свідчить про наявність частково виконаних будівельних робіт, заява громадянина ОСОБА_2 про будівництво прибудови під його вікнами у багатоквартирному житловому будинку, на підставі якої було призначено перевірку ДАБІ, датована 19.05.2015 року.

Отже, оскільки це правопорушення триваюче у часі, на думку судової колегії для визначення обґрунтованості притягнення позивачки до адміністративної відповідальності має значення сам факт правопорушення та момент його вчинення або виявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка була проведена 28.05.2015 року у зв'язку із надходженням звернення ОСОБА_2 від 19.05.2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Факт порушення будівельних правил та норм був виявлений 28.05.2015 р., постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було винесено 09.06.2015 року, з дотриманням двохмісячного строку, передбаченого ст.38 КУпАП.

Докази того, що порушення позивачкою будівельних норм і правил при здійсненні реконструкції своєї квартири інспекцією ДАБК було виявлено раніше, в матеріалах справи відсутні, виконання цих робіт у період з 2007 по 2012 рік також ніякими належними доказами та документами не доведено.

Таким чином судова колегія вважає, що розглядаючи справу відносно ОСОБА_1 відповідачем було встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та обґрунтовано винесено постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності в строк, встановлений законом.

З огляду на викладене висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову судова колегія вважає помилковими.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні в позову відмовити.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.10.2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик