Постанова № 55827021, 11.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 484/4357/14-а

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Сотська С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І.О.

суддів Лук'янчук О.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання рішення протиправним та його скасування,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: управління Держземагентства у Первомайському районі Миколаївської області, ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання пункту 4 рішення Первомайської міської ради Миколаївської області від 26 вересня 2014 року за №4 в частині визнання таким, що втратив чинність п.1.16 рішення №5 від 03 вересня 2014 року «Про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

В обґрунтування позову зазначено про відсутність правових підстав у органа місцевого самоврядування визнавати таким, що втратило чинність рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою, яке було прийнято на попередній сесії міської ради.

Також позивач зазначав, що в рішенні, яке є предметом оскарження, не зазначені мотиви, які стали підставою для його прийняття.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги було задоволено, але Вищий адміністративний суд України, своєю ухвалою від 18 червня 2015 року за касаційними скаргами Первомайської міської ради Миколаївської області та ОСОБА_1, вказані рішення скасував та справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2015 року позов задоволено.

Суд визнав неправомірним та скасував п.4 рішення Первомайської міської ради Миколаївської області від 26 вересня 2014 року №4 «Про надання дозволів на складання землеустроїв щодо відведення земельних ділянок».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у звязку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

У звязку з неявкою сторін, належних чином повідомлених про місце, день та час судового розгляду, справа розглянута в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст.197 КАС України.

Зясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, фактичні обставини справи свідчать про наступне.

У липні 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Первомайської міської ради Миколаївської області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Клари Цеткін, 1 у м. Первомайську.

17 липня 2014 року на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин при розгляді клопотань ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки по вул. Клари Цеткін, 1 для будівництва житлового будинку було прийнято рекомендації надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по вул. Клари Цеткін, 1, так як дана земельна ділянка використовується ОСОБА_1 протягом 30 років, а ОСОБА_2 в даному кварталі не проживає.

25 липня 2014 року на спільному засіданні постійної комісії міської ради з питань законності самоврядування, депутатської діяльності, регламенту, звязків ради та масової інформації при розгляді питання про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, було прийнято рішення повторно винести на розгляд спільного засідання зазначених постійних комісій питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Клари Цеткін, 1 із земель не наданих у власність чи користування у звязку із надходженням заяв від двох заявників на дану земельну ділянку ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Рішенням спільного засідання постійної комісії міської ради з питань законності самоврядування, депутатської діяльності, регламенту, звязків ради та масової інформації при розгляді питання про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 21 серпня 2014 року рекомендовано винести на розгляд пленарного засідання міської ради питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по вул. Клари Цеткін, 1 громадянці ОСОБА_1

03 вересня 2014 року під час розгляду цього питання на 63 сесії 6 скликання Первомайської міської ради Миколаївської області виникла плутанина щодо адреси земельної ділянки, на яку претендували позивач та третя особа.

Судячи з протоколу засідання даної сесії (а.с.65) рада помилково вважала, що ОСОБА_1 претендує на земельну ділянку по провулку вул. Клари Цеткін, 1, а тому пунктом 1.16 рішення, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Клари Цеткін, 1 у м. Первомайську вирішено надати ОСОБА_2

Пунктом 4 цього рішення рада вирішила відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою за зазначеною адресою (а.с.89).

Згодом, виявивши помилку, на сесію ради повторно було винесено розгляд питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Клари Цеткін, 1.

26 вересня 2014 року на 64 сесії 6 скликання Первомайської міської ради Миколаївської області було прийняте рішення, в пункті 4 якого, мова йшла про визнання таким, що втратив чинність пункт 1.16 рішення Первомайської міської ради Миколаївської області від 03 вересня 2014 року №5 «Про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах власності фізичній особі ОСОБА_2 по вул. Клари Цеткін, 1» (а.с.9).

Цим же рішенням був визнаний таким, що втратив чинність пункт 4 рішення Первомайської міської ради Миколаївської області від 03 вересня 2014 року №5 «Про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині ненадання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах власності фізичній особі ОСОБА_1 по вул. Клари Цеткін, 1» (а.с.90).

Суди першої та другої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, виходили з позиції, яка була висловлена Конституційним Судом України в рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи зазначені рішення, звернув увагу на те, що аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Водночас, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Отже, на думку Вищого адміністративного суду України при новому судовому розгляду справи необхідно встановити:

-реалізацію позивачем рішення, яким йому наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою;

-підстави за якими відмовили у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1;

-підстави неврахування радою рекомендації засідання постійної комісії міської ради з питань законності самоврядування, депутатської діяльності, регламенту, звязків ради та масової інформації щодо розгляду двох звернень гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1;

-обґрунтованість рішення, яким переважне право у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою надано саме позивачу, а не гр. ОСОБА_1

Суд першої інстанції переглядаючи даний спір зазначив, що ОСОБА_2 не реалізував своє право щодо складання проекту землеустрою на спірну земельну ділянку відповідно до рішення Первомайської міської ради від 03 вересня 2014 року станом на 29 вересня 2014 року. Тому міська рада мала право на скасування прийнятого раніше рішення.

Водночас, враховуючи, що в спірному рішенні відсутні підстави обґрунтування переважного права ОСОБА_1 на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою перед ОСОБА_2, бо депутати не обговорювали дане питання, що вбачається зі змісту протоколу засідання сесії від 26 вересня 2014 року (а.с.66), суд першої інстанції дійшов висновку про скасування рішення, як такого, що прийняте з порушенням процедури.

Колегія суддів вважає, що така позиція суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції стверджуючи про те, що спірним рішенням без будь-яких мотивів надано перевагу у наданні дозволу на складання проекту землеустрою ОСОБА_1, не звернув увагу на те, що такі положення у рішенні відсутні.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що визнано такими, що втратили чинність пункти рішення від 03 вересня 2014 року, якими ОСОБА_2 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою, а ОСОБА_1 відмовлено і питання повинно було повторно винесено на сесію.

Отже, зазначеним рішенням, відповідач не відмовляв позивачу у задоволенні його клопотання та не порушував його право, передбачене ст. 118 Земельного кодексу України.

16 жовтня 2015 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області було прийнято рішення, яке набрало законної сили 09 грудня 2015 року і яким визнано неправомірним та скасовано п.1.16 рішення 63 сесії 6 скликання Первомайської міської ради Миколаївської області №5 від 03 вересня 2014 року «Про надання ОСОБА_2 дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Зобовязано Первомайську міську раду Миколаївської області повторно розглянути на пленарному засіданні сесії заяву ОСОБА_1 про надання у власність земельної ділянки по вул. Клари Цеткін, 1, в м. Первомайську Миколаївської області.

Приймаючи таке рішення, суд на підставі аналізу Закону України «Про місцеве самоврядування», рішення №7-рп/2009 Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року, дійшов висновку про те, що Первомайська міська рада Миколаївської області має право на скасування власного рішення, а не на визнання його таким, що втратило чинність.

Крім того, підставою для скасування цього пункту рішення, яке надавало ОСОБА_2 право на розробку проекту землеустрою, на думку суду, є відсутність обґрунтування надання цій особі переважного права на отримання такого дозволу.

Викладені докази свідчать про те, що на теперішній час дозвіл на розробку проекту землеустрою на спірну земельну ділянку не отримала жодна із осіб, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції, розглядаючи даний спір та встановивши право органу місцевого самоврядування на скасування свого власного рішення, не зазначив, які норми законодавства чи Конституції порушені даним субєктом владних повноважень при прийнятті спірного пункту рішення від 26 вересня 2014 року за №4.

Суд апеляційної інстанції не вбачає процедурних порушень при його прийнятті, так як в протоколі засідання сесії від 26 вересня 2014 року йде мова щодо виправлення раніше допущених помилок і повторного розгляду питання щодо надання громадянам дозволу на розробку проекту землеустрою на спірну земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції вважає, що спірне рішення органу місцевого самоврядування прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Помилкою, яка носить формальну ознаку, колегія суддів вважає, зазначення при скасуванні власного рішення визнання його таким, що втратило чинність.

На думку колегії суддів, міська рада визнаючи рішення таким, що втратило чинність, мала на увазі його скасування.

Між тим, як правильно зазначив апелянт, не може бути скасоване законне та обґрунтоване рішення, лише з одних формальних міркувань.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а це, відповідно до ч.1 п.4 ст.202 КАС України, є підставою для скасування рішення та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2015 року скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання рішення протиправним та його скасування відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя О.В. Лук'янчук

суддя І.П. Косцова