Постанова № 55826949, 03.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4815/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Мамедової С.А.,

представника позивача ОСОБА_1, представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність щодо невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити її до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 30 грудня 2014 року між ПАТ «Імексбанк» та позивачем укладений договір №1210047172 банківського рахунку у національній валюті, за яким банк відкрив клієнту поточний рахунок та відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 банк зобовязувався приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. /а.с.7,8/

Згідно наданої позивачем квитанції № 41867 ПАТ «Імексбанк» від 30 грудня 2014 року про здійснення касової операцій, позивачем внесено готівкою кошти у сумі 149900грн. на банківський рахунок. /а.с.9/

Постановою Правління Національного банку України від 15 січня 2015 року № 16/БТ «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних» вказану банківську установу було віднесено до проблемних. /а.с.22-24/

26 січня 2015 року на підставі Постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року № 50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», згідно з яким, з 27 січня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації; запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року включно; призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк» ОСОБА_4 /а.с.28-29/

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно із частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в частині другій статті 38 Закону № 4452-VI, забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

За змістом частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, як це випливає зі змісту наведених норм, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину очевидно недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вчинених дій.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим.

Разом з тим, доказів на підтвердження нікчемності зазначеного спірного правочину (спрямованості на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Імексбанк» не надано.

В ході судового розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент вчинення спірного правочину не діяло жодних обмежень щодо здійснення банківських операцій, у тому числі щодо переказу грошових коштів з рахунків фізичних осіб, відкритих у банку.

Як вбачається з матеріалів справи, під час укладення вказаного договору та здійснення зарахування коштів на рахунок позивача були відсутні будь-які обмеження чи застереження з боку Національного банку України щодо можливості проведення ПАТ «Імексбанк» чи його клієнтами таких операцій, в зв'язку із чим дії учасників угоди про внесення готівкових коштів, приєднання до публічної договору №1 банківського вкладу (депозиту) є такими, що відповідали законодавству.

При цьому сторони договору діяли відповідно до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, тому відсутні підстави, що наведені у ч.1 ч.2 ст.228 ЦК України для визнання договору нікчемним.

До того ж, окреме рішення відповідача про встановлення ознак нікчемності правочину з обовязковим зазначенням підстав не приймалось.

З урахуванням викладеного, відповідно до вищевикладених обставин справи та згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач повинен бути включеним до переліку вкладників.

Оскільки, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» не доведена наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому така бездіяльність відповідача суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Оскільки, при вирішенні справи суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись, ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» ОСОБА_5 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія