Постанова № 55826848, 11.02.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6929/15-а

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

11.02.2016 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - Бельченко Н.Л.,

з участю прокурора Лісового В.В., позивача ОСОБА_1, відповідача - старшого інспектора роти ДПС управління превентивної діяльності ГУ НП України в Полтавській області ОСОБА_2, представника відповідача Державної казначейської служби України ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора роти ДПС управління превентивної діяльності ГУ НП України в Полтавській області ОСОБА_2, управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, УДАІ УМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В

У серпні 2015 року до суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому просив: - визнати дії інспектора АП ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 по складанню протоколу серії АП1 №076073 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно ОСОБА_4, протиправними; - визнати дії інспектора АП ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 щодо тимчасового затримання та доставлення на спеціальний майданчик транспортного засобу, автомобіль НОМЕР_1, яке відбулося 04 березня 2015 року; - стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів бюджету на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 1324 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн., і судові витрати.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилався на те, що адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України не вчиняв, постановою Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2015 року було скасовано постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 квітня 2015 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У результаті незаконного притягнення до адміністративної відповідальності йому була завдана матеріальна шкода у розмірі 1324 грн. та моральна шкода у розмірі 10000 грн., які він просив стягнути з держави.

Ухвалами суду від 15 грудня 2015 року та від 28 грудня 2015 року до участі у справі були залучені прокурор та відповідачами - управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, старшого інспектора роти ДПС управління превентивної діяльності ГУ НП України в Полтавській області ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 11 лютого 2015 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора роти ДПС управління превентивної діяльності ГУ НП України в Полтавській області ОСОБА_2, управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, УДАІ УМВС України в Полтавській області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними,стягнення матеріальної та моральної шкоди в частині вимог до Державної казначейської служби України щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з Державного бюджету України закрито у звязку з тим, що справу в цій частині вимог не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на те, що інспектор ДАІ не мав підстав для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КпАП України та затримання його автомобіля і постановки на спецмайданчик, оскільки автомобілем безпосередньо не керував, протокол складався після евакуації автомобіля та після огляду його у наркологічному диспансері на зупинці громадського транспорту «Кременчуцький колісний завод».

Відповідач - старший інспектор роти ДПС управління превентивної діяльності ГУ НП України в Полтавській області ОСОБА_2 з позовом не погодився, вважав, що діяв правомірно.

Представника відповідача Державної казначейської служби України ОСОБА_3 вважала, що спір про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у звязку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності повинен був вирішуватися у порядку цивільного судочинства відповідно до положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Представники відповідачів: - управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, - УДАІ УМВС України в Полтавській області в судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, думку прокурора, свідчення свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

04 березня 2015 року о 02 год. 55 хв. інспектором ДПС АП ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 було складено протокол серії АП1 №076073 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно ОСОБА_1, у якому зазначалося, що близько 01 год. 30 хв. 04 березня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керував по вул. (насправді - провулок) ОСОБА_5 у м. Кременчуці легковим автомобілем НОМЕР_2, чим допустив порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 квітня 2015 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Постановою суді Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2015 року вказана постанова судді місцевого суду була скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Цією постановою встановлено, що 04 березня 2015 року о 01 год. 30 хв. ОСОБА_1 не міг керувати транспортним засобом, оскільки о 00 год. 20 хв. вже був побитим та викликав на місце пригоди працівників міліції.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, постанова судді Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2015 року, яка набрала законної сили, є обовязковою для адміністративного суду, що розглядає дану справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено особу, на яку покладається тягар доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, а саме покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі у справі, зокрема старший інспектор роти ДПС управління превентивної діяльності ГУ НП України в Полтавській області ОСОБА_2, управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, УДАІ УМВС України в Полтавській області, не подали належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності та законності дій інспектора ДПС АП ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 по складанню протоколу серії АП1 №076073 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно ОСОБА_1 та щодо тимчасового затримання та доставлення на спеціальний майданчик транспортного засобу марки ВАЗ 21061 р.н. НОМЕР_3, яке відбулося 04 березня 2015 року.

Так, як вказувалося раніше, протокол було складено інспектором ДПС АП ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 04 березня 2015 року о 02 год. 55 хв., а не на місці затримання позивача, а після затримання та доставлення автомобіля на спеціальний майданчик, і після огляду позивача в наркологічному диспансері, на зупинці громадського транспорту «Кременчуцький колісний завод», що знаходиться на значній відстані від місця події побиття та затримання позивача ОСОБА_1

До того ж, як позивач ОСОБА_1, так і відповідач ОСОБА_2, свідок ОСОБА_6 підтвердили обставини щодо місця та часу складання протоколу про адміністративне правопорушення, не заперечуючи факт відсутності під час складання протоколу осіб записаних до протоколу свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Крім того, свідок ОСОБА_7 підтвердив, що після вчинення сварки та бійки з ОСОБА_1, віддавши документи від автомобіля позивача і приїзду співробітників ДАІ, його (ОСОБА_7М.) було відпущено.

З акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, який було складено 04 березня 2015 року відповідачем ОСОБА_2 вбачається, що цей акт було складено не о 02 год. 40 хв., а о 01 год. 40 хв., оскільки міститься виправлення цифри «1» на «2», що, тим самим, підтверджується той факт, що складанню протоколу про адміністративне правопорушення передували дії інспекторів ДПС ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по затриманню і доставлення автомобіля на спеціальний майданчик, проведення огляду позивача у наркологічному диспансері.

Доводи позивача про його побиття, виклик співробітників міліції знайшли своє підтвердження під час розгляду 19 червня 2015 року Апеляційним судом Полтавської області справи про адміністративне правопорушення, так і під час розгляду даної справи.

З повідомлення заступника начальника Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_9 від 05 червня 2015 року постає, що 04 березня 2015 року близько 00 год. 20 хв. на лінію «102» м. Кременчука з мобільного телефону позивача здійснено повідомлення про спричинення тілесних ушкоджень, яке було зареєстровано до ЖЄО за № 3475 (а.с. 164).

Так, відповідач ОСОБА_2, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_10 не заперечували, що 04 березня 2015 року у нічний час бачили позивача з наявними ознаками побиття.

Сам позивач стверджував, що сварка та бійка відбулися між ним та свідком ОСОБА_7 У свою чергу свідок ОСОБА_7 не заперечував у судовому засіданні, що між ним та позивачем виникла конфліктна ситуація, він забрав у позивача документи та ключі від автомобіля.

Крім того, відповідач ОСОБА_2, свідок ОСОБА_6 пояснили в судовому засіданні, що в ніч на 04 березня 2015 року, вони перебували на чергуванні і згідно постової відомості за розстановкою нарядів, вони обслуговували маршрут № 2-3, до якого не входив провулок ОСОБА_5, що також підтверджується копією постової відомості (а.с.а.с. 162-163).

Згідно ст. 19 Конституції України постає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 9 КпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне

з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням,

виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 247 КпАП України провадження провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Відповідно ст. 252 КпАП України Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному

дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП України протоколи про правопорушення за ст.. 130 КпАП України складають уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.

Відповідно ч. 1 ст. 265-2 КпАП України у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою,

четвертою, шостою і сьомою статті 121, частиною третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою

статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку,

що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що інспектор ДПС АП ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2, не здійснивши всебічну, повну та обєктивну перевірку всіх обставин повязаних з подіями, що мали місце 04 березня 2015 року з позивачем ОСОБА_1, не пересвідчився у відсутності складу проступку в діях позивача, а тому не мав підстав для складання протоколу серії АП1 №076073 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно ОСОБА_1 та щодо тимчасового затримання та доставлення на спеціальний майданчик транспортного засобу марки ВАЗ 21061 р.н. НОМЕР_3, яке відбулося 04 березня 2015 року, і, звідси, діяв стосовно позивача протиправно.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Необхідно визнати протиправними дії інспектора ДПС АП ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 по складанню протоколу серії АП1 №076073 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно ОСОБА_1 та щодо тимчасового затримання та доставлення на спеціальний майданчик транспортного засобу марки ВАЗ 21061 р.н. НОМЕР_3, яке відбулося 04 березня 2015 року. В іншій частині позовних вимог відносно інших відповідачів необхідно відмовити позивачеві у задоволенні позову, оскільки вказані дії по складанню протоколу, затримання і доставлення автомобіля на спеціальний майданчик вчинив відповідач ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 287 - 289 КпАП України, ст.ст. 17, 19, 69, 70, 71, 158-163, 171-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії інспектора ДПС АП ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 по складанню протоколу серії АП1 №076073 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно ОСОБА_1.

Визнати протиправними дії інспектора ДПС АП ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ОСОБА_2 щодо тимчасового затримання та доставлення на спеціальний майданчик транспортного засобу марки ВАЗ 21061 р.н. НОМЕР_3 яке відбулося 04 березня 2015 року.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2016 року.

Суддя: