Рішення № 55826609, 11.02.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Озеров В.О.

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 431/3228/15-ц

Провадження № 22ц/782/875/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» лютого 2016 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Стахової Н.В.

суддів: Коротких О.Г., Орлова І.В.

за участю секретаря Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11 грудня 2015 року у справі за позовом Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання договору поруки №3973/2 від 03 грудня 2013 року припиненим,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року Кредитна спілка «Імперіал ЛТД» (далі КС «Імперіал ЛТД») звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість по договору кредитної лінії у розмірі 14515 грн.58 коп.

В обґрунтування позовних вимог КС «Імперіал ЛТД» зазначало, що 03 грудня 2013 року між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № 3973, за яким останній отримав кредит у розмірі 8660 грн. зі сплатою 70% річних за користування кредитом строком на 24 фактичних місяця. З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором кредитної лінії, між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 03 грудня 2013 року було укладено договори поруки.

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до КС «Імперіал ЛТД» про визнання зобов'язання за договором поруки № 3973/2 від 03.12.2013 року припиненим, посилаючись на зміну зобов"язання без згоди поручителя та пропуск кредитором строку для пред"явлення вимоги до поручителя.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 11 грудня 2015 року позов КС «Імперіал ЛТД» задоволено частково. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС «Імперіал ЛТД» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14515 грн.58 коп., а також в рівних частках судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп. В задоволенні позовних вимог КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_4 було відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до КС «Імперіал ЛТД» про визнання договору поруки № 3973/2 від 03 грудня 2013 року, укладений між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_4 про визнання договору поруки № 3973/2 від 03 грудня 2013 року припиненим було задоволено. Визнано договір поруки № 3973/2 від 03 грудня 2013 року, укладений між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_4, припиненим. Стягнуто з КС «Імперіал ЛТД» на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 243 грн.60 коп.

В апеляційній сказі представник КС «Імперіал ЛТД», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_4, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути солідарно з боржника та поручителя заборгованість за договором кредитної лінії, рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в задоволені позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_4, та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кредитором пропущений строк пред'явлення вимоги до поручителя, тому підстави для стягнення заборгованості відсутні.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03 грудня 2013 року між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № 3973, за яким останній отримав кредит у розмірі 8660 грн. зі сплатою 70% річних строком на 24 фактичних місяця.

З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов»язань за договором кредитної лінії між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 03 грудня 2013 року було укладено окремі договори поруки.

Заборгованість за договором кредитної лінії станом на 25 липня 2015 року становить 14515 грн.58 коп., з яких заборгованість зі сплати відсотків становить 9115 грн.58 коп., заборгованість зі сплати основного боргу - 5400 грн.

Відповідно до п.б п.п.5.4.3 договору кредитної лінії кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування кредитом у випадку затримання сплати позичальником частини кредиту та /або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один календарний місяць.

Пунктами 4.2, 5.2 Договорів поруки від 03 грудня 2013 року встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред»явить вимоги до поручителя.

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі пред'явити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Судом встановлено, що п.4.2, п.5.2 договору поруки, укладеного між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_4 від 03 грудня 2013 року, передбачають припинення поруки у тому разі, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У зв'язку з тим, що зобов'язання боржником ОСОБА_2 не виконувалося з липня 2014 року, КС «Імперіал ЛТД» звернулося до суду з вимогою дострокового виконання боржником основного зобов'язання.

Враховуючи, що кредитор звернувся з позовом до поручителя у 2015 році, тобто у межах передбаченого договором поруки трирічного строку, висновок суду першої інстанції про пропущення КС «Імперіал ЛТД» такого строку є помилковим.

Зазначена практика викладена у правовій позиції Верховного Суду України у постанові № 6-18цс16 від 03 лютого 2016 року, згідно якої, коли договором передбачено припинення поруки якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред»явить вимоги до поручителя, у такому випадку трирічний строк обчислюється з настання строку виконання основного зобов'язання.

Твердження ОСОБА_4 щодо наявності підстав для припинення поруки у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без її згоди, а саме підвищення відсоткової ставки з 70% до 140%, до уваги не приймаються, оскільки п.3.1.1 Договору поруки встановлено, що поручитель дає згоду на зміну розміру процентної ставки за основним зобов'язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення та укладення окремої угоди. Дана умова Договору є результатом домовленості кредитора і поручителя, а отже, поручитель розуміє покладену на нього відповідальність і дає згоду на зміну основного зобов'язання та строків виконання за зобов'язаннями боржника.

Твердження відповідача стосовно того, що боржник ОСОБА_2 не отримував грошові кошти, спростовуються фактичним виконанням договору кредитної лінії.

За таких обставин судом першої інстанції ухвалене помилкове рішення через невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального права, тому відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 та відмову у задоволенні зустрічного позову із зазначених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 209,303,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» задовольнити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11 грудня 2015 року змінити.

Скасувати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11 грудня 2015 року в частині відмови позовних вимог Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_4 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» (р/р № 2650712710385 в ПАТ «Укркомунбанк, код ЄДРПОУ 35520810, МФО 304988) заборгованість за кредитним договором в розмірі 14515 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень) 58 коп.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» (р/р № 2650712710385 в ПАТ «Укркомунбанк, код ЄДРПОУ 35520810, МФО 304988) судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн.60 коп., саме по 121 (сто двадцять одна) грн.80 коп. з кожного.

Скасувати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11 грудня 2015 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання договору поруки №3973/2 від 03 грудня 2013 року припиненим.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання договору поруки №3973/2 від 03 грудня 2013 року припиненим відмовити.

Скасувати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11 грудня 2015 року в частині стягнення з Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» (р/р № 2650712710385 в ПАТ «Укркомунбанк, код ЄДРПОУ 35520810, МФО 304988) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн.60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: