Постанова № 55826442, 10.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 876/8684/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Богдан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року в адміністративній справі № 803/1603/15 за позовом публічного акціонерного товариства «ВГП» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення заборгованості по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство «ВГП» (надалі ПАТ «ВГП»; Товариство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило стягнути з Державного бюджету України на свою користь бюджетне відшкодування з податку на додану вартість (надалі ПДВ) за грудень 2014 року в розмірі 2 253 589 грн, а також судові витрати у справі на суму 487 грн 20 коп.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідно до податкових декларацій з ПДВ ним заявлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 2 253 589 грн за грудень 2014 року та січень 2015 року. Вказана сума підтверджена довідкою Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (надалі Луцька ОДПІ) від 07.05.2015 року № 1830/22-01/01880724, складеною за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ВГП».

Всупереч приписам статті 200 Податкового кодексу України вказана сума бюджетного відшкодування не була перерахована Товариству, тому позивач просить стягнути зазначену суму на свою користь з Державного бюджету України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Луцька ОДПІ, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 41 КАС України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ПАТ «ВГП» за результатами господарської діяльності за грудень 2014 року та січень 2015 року подало до Луцької ОДПІ податкові декларації з ПДВ за цей період, уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень та квітень 2015 року (звітний період, за який виправляються помилки, січень 2015 року) заяви про повернення сум бюджетного відшкодування за грудень 2014 року та січень 2015 року і заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету за березень та квітень 2015 року (звітний період, за який виправляються помилки, січень 2015 року), в яких відобразило суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2015 року в розмірі 2 253 589 грн.

У період з 23.04.2015 року по 29.04.2015 року посадовими особами Луцької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «ВГП» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлених на рахунок платника банку в розмірі 2 253 589 грн, відображеної у декларації з ПДВ за січень 2015 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 30.04.2015 року з додатками, у розмірі 1 973 687 грн та суми залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 646 631 грн, відображеної у декларації з ПДВ за лютий 2015 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 30.03.2015 року з додатками, за результатами якої складено довідку від 07.05.2015 року № 1830/22-01/01880724, у якій зазначено, що у декларації за січень 2015 року суми бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленої на рахунок платника у банку в розмірі 2 253 589 грн, порушень не встановлено.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що Луцька ОДПІ не виконала вимоги законодавства та не подала у пятиденний строк після закінчення перевірки ПАТ «ВГП» висновок до ГУ ДКСУ у Волинській області із зазначенням сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню Товариству з бюджету, чим порушила права позивача. Крім того, відповідачами не надано доказів бюджетного відшкодування позивачу спірної заборгованості.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

За приписами підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі ПК України) бюджетне відшкодування це відшкодування відємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано нормами статті 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (надалі Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

Відповідно до абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із пунктом 9 Порядку протягом пяти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Тобто, бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у пятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Разом з тим, зазначений порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

При цьому, відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобовязання відповідача до виконання покладених на нього законодавством обовязків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оскільки, звертаючись до суду, платник ПДВ неправильно визначив спосіб захисту порушених прав, то наслідком цього, на думку колегії суддів, є відмова у задоволенні позовних вимог.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 вересня 2015 року в справі № 2а/0570/17001/2012 за позовом ПАТ «Донагроімпекс».

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року в адміністративній справі № 803/1603/15 скасувати.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ВГП» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення заборгованості по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді О.М.Довгополов

ОСОБА_2

Постанова складена у повному обсязі 15 лютого 2016 року.