Ухвала суду № 55826209, 11.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9533/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2015 року № 0002232207, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2015 року № 0002232207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В засідання з'явився представник апелянта, який наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість спірного рішення контролюючого органу, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом не підтверджується належними доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС» за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН»:

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період 01.06.2014 року по 30.06.2014 року на загальну суму 151 424,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 10.02.2015 року № 43/26-59-22-03/34620701 та винесено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 року № 0002232207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 227 136,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 151 424,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 75 712,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України.

За визначенням цього Кодексу, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14).

Підпунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

За правилами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка має містити визначені цією статтею обов'язкові реквізити.

Згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця.

Приписами п. 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, формування податкового кредиту є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.

Ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинних документів встановлені частиною 2 цієї статті.

За визначеннями цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відтак, необхідною умовою для віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Виходячи із викладеного, перевірці підлягає реальність здійснення між позивачем та його контрагентом спірних господарських операцій. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до ст. 86 КАС України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» (замовник) та ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС» (виконавець) укладено договір від 30.04.2014 року № 04/30/2014, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику послуги з розміщення (публічна демонстрація, публічний показ) рекламних матеріалів замовника та/або клієнта замовника на відповідних рекламоносіях впродовж певного періоду часу відповідно до погоджених і затверджених сторонами додатків до цього договору.

Розміщення рекламних матеріалів замовника здійснюється відповідно до затверджених сторонами медіа-планів - планів трансляції рекламних матеріалів замовника протягом обумовленого сторонами терміну рекламної кампанії які оформлюються у вигляді додатків до договору та є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано суду медіа- план, податкові накладні: від 06.06.2014 року № 3, від 30.06.2014 року № 119; акт надання послуг від 30.06.2014 року № 764, фотоматеріали.

Податкові зобов'язання за вказаним вище договором декларувалися позивачем, а податкові накладні відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

На підтвердження оплати за вищевказаним договором позивачем надано платіжне доручення від 05.06.2014 року № 426 на суму 346 000,00 грн., меморіальний ордер від 12.06.2014 року № 432.

Згідно наявного в матеріалах штатного розпису у штаті позивача перебуває 74 штатних одиниць.

Згідно договору суборенди від 23.01.2013 року № 1873, укладеного між ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» (орендар) та ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» (суборендар), суборендарю передано в оперативну суборенду нежитлове приміщення (офіс 6А/53), розташоване на п'ятому поверсі в будівлі за адресою: м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13 корпус 6 вхід літера А.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, яка проходила з 27.10.2014 року по 29.10.2014 року посадовими особами ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» первинні та бухгалтерські документи по взаємовідносинах з ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС» за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року не надано, у зв'язку з їх втратою, про яку інспектора повідомлено листом від 28.10.2014 року за № 17.

Відповідно до вказаного листа зазначено, що 28.10.2014 документи по господарським відносинам ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» з ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС» за період травень-червень 2014 року були викрадені невідомою особою. По даному факту до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві була подана заява про вчинення злочину, зареєстрована у журналі обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення від 28.10.2014 року № 28941.

В доповнення до листа від 28.10.2014 року за № 17 посадовими особами ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» надано лист-довідку про прийняття і реєстрацію заяви від слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенанта міліції С.А.Кушнір.

На підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.10.2014 року № 1544 та у відповідності до п.44.5 ст. 44 Податкового кодексу України терміни перевірки ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» перенесено на 90 календарних днів з 28.10.2014 року по 28.01.2015 року для відновлення первинних документів, що були втрачені підприємством 28.10.2014 року, з подальшим проведенням перевірки.

На підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29.01.2015 року № 83 терміни перевірки ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» продовжено на 3 робочих дні з 30.01.2015 року.

У ході перевірки, а саме 30.01.2015 року та 03.02.2015 року, на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України ревізором-інспектором було підготовлено письмові запити посадовим особам підприємства про надання первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС» за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року та здійснено виїзди на адресу підприємства з метою їх вручення та проведення перевірки, але станом на 18 год. 00 хв. 03.02.2015 року посадовими особами підприємства не надано жодного первинного документа щодо взаємовідносин з ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС», що зафіксовано у акті відмови від надання документів до перевірки посадовими особами позивача від 03.02.2015 року за № 44/26-59-20-07. У свою чергу лише 03.02.2015 року після проведення перевірки позивач повідомив ДПІ, що оригінали документів по взаємовідносинах з ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС» 29.01.2015 року були надані Слідчому відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві Федяй О.С. на запит про надання інформації від 29.01.2015 року №46/420131-220/12.

Відповідно до п. 85.7. ст. 85 Податкового кодексу України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Однак, ТОВ «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» не надало до ДПІ опису вилучених документів або протоколу виїмки документів складеного уповноваженими на ці дії особами.

Колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта про відсутність обєктивної можливості надати до перевірки документи підтверджуючі реальність господарських операцій з його контрагентом ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС», оскільки про проведення такої перевірки та необхідність надання документів позивач був належним чином повідомлений ще при призначеній перевірці, яка тривала з 27.10.2014 року по 29.10.2014 року та була перенесена на 29.01.2015 року у зв'язку з втратою документів.

Крім того, про вилучення необхідних для перевірки документів податковий орган був повідомлений лише 03.02.2015 року після проведення перевірки незважаючи на те, що зі слів позивача, витребовувані для перевірки документи були передані слідчому 29.01.2015 року.

Позивачем не зазначено об'єктивних причин, які перешкоджали надати вказані документи перевіряючим до початку перевірки, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказані документи станом на 29.01.2015 року були в наявності у товариства проте, податковому органу не надавались.

Отже, на думку колегії суддів, позивач мав можливість своєчасно - до проведення перевірки, надати до податкового органу витребовувані документи, проте вказаною можливістю не скористався.

Пунктом 44.6 ст. 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, за вказаних обставин справи, надані позивачем до суду документи, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Крім того, про відсутність реального здійснення господарських операцій обумовлених договором позивача з його контрагентом свідчить також акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 року № 20021/26-55-22-09/38968653 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС», яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2014 року по 30.06.2014 року. Так, ТОВ «ГОЛДЕН ЛЮКС» не надано до перевірки первинних та бухгалтерських документів, які б свідчили про виконання умов договору, укладеного з позивачем.

Оцінюючи в сукупності зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про порушення цим судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНК! МАККЕНН ЕРІКСОН» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2015 року № 0002232207 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 12.02.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.