ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
15 лютого 2016 рокусправа № 804/8168/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання:Фірсік Д.Ю.
за участі представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 р. в справі № 804/8168/15 за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Інтерпен-Д», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Вінс-Трейд», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Легардо Груп», до Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду скарги,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Інтерпен-Д» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі Дніпропетровська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.01.2015 р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 133449 грн., з яких 88966 грн. основний платіж, 44483 грн. штрафні (фінансові) санкції; рішення ДФС України про результати розгляду повторної скарги № 11492/6/99-99-10-01-01-25 від 03.06.2015 р. Позивач зазначає про безпідставність висновків акту перевірки щодо завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо Груп».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 р. до участі в справі залучено ДФС України в якості другого відповідача та ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо Груп» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 05.01.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 133449 грн. (88966 грн. - основний платіж, 44483 грн. - штрафні (фінансові) санкції), від 04.08.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 56104,50 грн. (37403 грн. - основний платіж, 18701,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції не підтвердження належними первинними документами господарських відносин з ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо Груп».
Так, по господарським операціям з ТОВ «Вінс-Трейд» у видаткових накладних не зазначено місце їх складання, особу, яка отримала товар; товарно-транспортні накладні не містять інформації щодо перевізника, підпису водія, місця навантаження та розвантаження товару; відсутня інформація щодо наявності у контрагента позивача можливості транспортування товару, що унеможливлює встановлення факту перевезення товару та його передачі позивачу. Судом першої інстанції не надана правова оцінка тому факту, що контрагентом не подавалась податкова звітність з податку на прибуток з моменту державної реєстрації; податкові декларації з податку на додану вартість за червень-серпень 2014 р. подані з нульовими показниками; не враховані обставини, встановлені вироком Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2015 р. в справі № 757/6766/15-к, щодо здійснення незаконної діяльності невстановленими особами від імені ТОВ «Вінс-Трейд».
Щодо господарських відносин з ТОВ «Легардо Груп», апелянт вказує про ненадання до перевірки та суду договору позивача із замовником робіт Солонянською селищною радою, узгодження з основним замовником залучення до виконання робіт субпідрядної організації, доказів передання контрагенту будівельних матеріалів та проектно-кошторисної документації. На думку апелянта, суми заробітної плати, що виплачені працівникам контрагента, та кількість людино-годин, витрачених на кожний вид робіт, є неадекватними характеру робіт, що ставлять під сумнів їх виконання, при цьому відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати у контрагента працює 1 особа, що дає підстави для висновку, що контрагент не має трудових ресурсів, необхідних для виконання умов договору з позивачем. Також зазначає про безпідставність включення сум вартості будівельних матеріалів до актів виконаних робіт через наявність положень договору про покладення витрат на придбання та доставку будівельних матеріалів на позивача.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Представники третіх осіб до судового засідання не зявились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представників третіх осіб.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Інтерпен-Д» зареєстровано Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 02.02.1998 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 25514131, перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській ОДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 3612374.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Інтерпен-Д» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо Груп», за вересень 2014 р., за результатами якої складено акт № 808/22-04/25514131 від 19.12.2014 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Інтерпен-Д» завищено податковий кредит всього на суму 126368,47 грн., в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Вінс-Трейд» на суму 88965,95 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ «Легардо Груп» на суму 37402,50 грн. за вересень 2014 р.
Позивачем подані заперечення до акту перевірки, висновки якої залишені без змін контролюючим органом.
За наслідками перевірки Дніпропетровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 133448,98 грн., в тому числі за основним платежем 88966 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 44483,50 грн.
Позивачем оскаржене податкове повідомлення-рішення до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області скаргу. 18.03.2015 р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.01.2015 р. залишено без змін. Позивачем подана до Державної фіскальної служби України повторна скарга на податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 р. № НОМЕР_1 03.06.2015 р. Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 37402,50 грн. за основним зобовязанням та 18701,25 грн. за штрафними санкціями, на підставі якого Дніпропетровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.2015 р. № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Інтерпен-Д» з податку на додану вартість на 56104,50 грн. (37 403 грн. - основний платіж, 18 701,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Також судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2014 р. ТОВ «Інтерпен-Д» (покупець) укладено договір поставки з ТОВ «Вінс-Трейд» (постачальник) № ДГ-ВИ-330, відповідно до якого постачальник зобовязується поставити покупцю товар в асортименті та кількості відповідно до видаткових накладних, які є невідємною частиною договору, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей товар. На виконання умов договору № ДГ-ВИ-330 від 01.09.2014 р. між ТОВ «Інтерпен-Д» та ТОВ «Вінс-Трейд» підписано видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 533795,79 грн., в тому числі податок на додану вартість - 88965,95 грн.
01.09.2014 р. позивачем ТОВ «Інтерпен-Д» (генпідрядник) укладено договір з ТОВ «Легардо Груп» (субпідрядник) №629/С, на виконання умов якого між ТОВ «Інтерпен-Д» та ТОВ «Легардо груп» підписано видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 224415,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 37402,51 грн.
Сума податку на додану вартість по податковим накладним, виданим ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо Груп», у розмірі 126368,46 грн. включено до податкового кредиту за вересень 2014 р.
Суд першої інстанції зазначив про відсутність доказів визнання недійсними вказаних договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами, а факт укладення договорів та їх виконання сторонами суд вважав підтвердженими фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів. З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками перевірки.
Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Дніпропетровською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інтерпен-Д» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо Груп», за вересень 2014 р., за результатами якої складено акт № 808/22-04/25514131 від 19.12.2014 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Інтерпен-Д» завищено податковий кредит всього на суму 126368,47 грн. за вересень 2014 р., в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Вінс-Трейд» на суму 88965,95 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Легардо Груп» на суму 37402,50 грн.
За наслідками перевірки Дніпропетровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 133448,98 грн., в тому числі за основним платежем 88966 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 44483 грн.
За наслідками розгляду повторної скарги в порядку адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення ДФС України 03.06.2015 р. прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги № 11492/6/99-99-10-01-01-25, яким залишене без змін податкове повідомлення від 05.01.2015 р. № НОМЕР_1, та збільшено на 37402,50 грн. податок на додану вартість та на 18701,25 грн. штрафну санкцію, визначені у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1, а скарга платника податків залишена без задоволення.
На підставі рішення ДФС № 11492/6/99-99-10-01-01-25 від 03.06.2015 р. Дніпропетровською ОДПІ 04.08.2015 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ «Інтерпен-Д» суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 56104,50 грн., в тому числі за основним платежем 37403 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18701,5 грн.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову ТОВ «Інтерпен-Д» є податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 133449 грн. та рішення ДФС України від 03.06.2015 р. № 11492/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду повторної скарги.
В порушення ч. 2 ст. 11 КАС України, за приписами якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, судом першої інстанції розглянуті позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2015 р. № НОМЕР_1, які не заявлялись ТОВ «Інтерпен-Д».
В описовій частині постанови судом першої інстанції зазначено про уточнення позивачем позовних вимог в судовому засіданні, проте, в матеріалах справи відсутня письмова заява про збільшення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Як встановлено ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.
В порушення зазначених вимог збільшення позовних вимог позивачем не оформлено письмовою заявою.
Також судом першої інстанції не розглянуті позовні вимоги в частині скасування рішення ДФС України про результати розгляду повторної скарги.
Крім того, в порушення ч. 1 ст. 24 КАС України справа розглянута суддею одноособово, хоча предметом оскарження, зокрема, є рішення Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади.
Вказані груби порушення норм процесуального права потягли за собою неправильне вирішення справи судом першої інстанції, у звязку з чим суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції.
При здійсненні розгляду справи в межах заявлених позовних вимог, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Предметом позову, як зазначено вище, є податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 133449 грн. та рішення ДФС України від 03.06.2015 р. № 11492/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду повторної скарги.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 05.01.2015 р. є висновок відповідача про нереальність господарських операцій з придбання позивачем товару у ТОВ «Вінс-Трейд», а підставою для збільшення ДФС України рішенням про результати розгляду повторної скарги від 03.06.2015 р. № 11492/6/99-99-10-01-01-25 суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій є висновок про нереальність господарських операцій позивача з придбання послуг у ТОВ «Легардо Груп».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Інтерпен-Д» як покупцем та ТОВ «Вінс-Трейд» як постачальником укладено договір поставки № ДГ-ВИ-330 від 01.09.2014 р., за умовами якого постачальник постачає покупцю товар, вартість, асортимент, кількість, умови доставки, строк оплати визначаються у накладних на кожну партію товару.
З посиланням на вказаний договір ТОВ «Вінс-Трейд» на адресу позивача виписані рахунки-фактури, видаткові накладі на поставку будівельних матеріалів, а також податкові накладні (а.с. 41-98 т.1). На підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Вінс-Трейд», позивачем суми податку на додану вартість в загальному розмірі 88965,95 грн. включені до складу податкового кредиту у вересні 2014 р.
Транспортування товару позивач підтверджує товарно-транспортними накладними (а.с. 103-121 т.1).
Позивачем здійснено перерахування ТОВ «Вінс-Трейд» коштів з посиланням на зазначений вище договір наступними розрахунковими документами: платіжним дорученням № 13 від 22.10.2014 р. на загальну суму 59193,42 грн., в тому числі податок на додану вартість 9865,57 грн., № 9 від 13.10.2014 р. на загальну суму 19996 грн., в тому числі податок на додану вартість 3332,67 грн., № 186 від 06.02.2015 р. на загальну суму 43370 грн., в тому числі податок на додану вартість 7228,33 грн., № 209 від 24.02.2015 р. на загальну суму 46450 грн., в тому числі податок на додану вартість 7741,67 грн., № 207 від 24.02.2015 р. на загальну суму 36680 грн., в тому числі податок на додану вартість 6113,33 грн., № 206 від 20.02.2015 р. на загальну суму 59581 грн., в тому числі податок на додану вартість 9930,17 грн., № 205 від 20.02.2015 р. на загальну суму 57273 грн., в тому числі податок на додану вартість 9545,50 грн. (а.с. 99-102 т.1).
Крім того, колегією суддів встановлено, що 01.09.2014 р. між ТОВ «Легардо Груп» та ТОВ «Інтерпен-Д» укладено договір на виконання субпідрядних робіт між генеральним підрядником та субпідрядником № 629/с, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Легардо Груп») зобов'язується за дорученням генпідрядника (ТОВ «Інтерпен-Д») виконати комплекс робіт (капітальний ремонт дитячого садку по вулиці Шевченка, 22 в с. Солоне Дніпропетровської області). Склад та обсяги робіт визначаються сметою, яка є невідємною частиною договору. За змістом п. 6 договору, генпідрядник зобовязаний доставляти усі необхідні для виконання робіт матеріали.
З посиланням на вказаний договір ТОВ «Легардо Груп» на адресу позивача виписані податкові накладні на послуги субпідряду капітальний ремонт дитячого садка по вул. Шевченка, 22 в с. Солоне (а.с. 164-169 т.1), на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість в загальному розмірі 37402,50 грн. включені до складу податкового кредиту у вересні 2014 р. Крім того, позивач підтверджує виконання умов договору наступними документами: довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2014 р., актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 р., підсумковими відомостями ресурсів (а.с. 123-135 т.1).
Позивачем здійснено перерахування ТОВ «Легардо Груп» коштів з посиланням на зазначений вище договір наступними розрахунковими документами: платіжним дорученням № 154 від 18.12.2014 р. на загальну суму 35014,54 грн., в тому числі податок на додану вартість 5835,76 грн., № 155 від 18.12.2014 р. на загальну суму 189400,45 грн., в тому числі податок на додану вартість 31566,74 грн. (а.с. 170-171 т.1).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на п.ідставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2015 р. в справі № 757/6766/15-к ОСОБА_5 визнаний винний у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205 та ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України. Даним вироком встановлена незаконна, в порушення ст.ст. 1, 14 Закону України «Про підприємництво», п. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 81, 87, 88, 89 Цивільного кодексу України, ст. ст. 56, 57, 88, 89 Господарського кодексу України, ст. ст. 8, 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», перереєстрація ТОВ «Вінс Трейд», у вересні 2014 р., підробка документів ТОВ «Вінс Трейд» (а.с. 14-14 т. 3).
В порушення ч. 4 ст. 72 КАС України, яка встановлює, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, судом першої інстанції не врахована доведеність вчинення ОСОБА_5 підробки документів ТОВ «Вінс Трейд», незаконної перереєстрації цього підприємства саме у вересні 2014 р.
При цьому судова колегія зазначає, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту за спірними господарськими операціями, зокрема, податкові накладні, підписані саме ОСОБА_5, тобто особою, яка засуджена за вчинення підробки документів ТОВ «Вінс Трейд» та створення субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.
Доведеність підробки документів та незаконної перереєстрації ТОВ «Вінс Трейд» дають суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що документи, видані ТОВ «Вінс Трейд» у вересні 2014 р. (рахунки-фактури, видаткові накладі на поставку будівельних матеріалів, податкові накладні) не мають сили первинних документів, оскільки видані від імені субєкта господарювання, господарська діяльність якого є незаконною в силу підроблення установчих документів та незаконної її перереєстрації.
Відтак, є правильним висновок контролюючого органу про не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Вінс Трейд» належними первинними документами, відповідно, відсутності у позивача права на формування податкового кредиту за цими господарськими операціями у вересні 2014 р.
Що стосується правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Легардо Груп», колегія суддів зазначає наступне.
Позивач обґрунтовує необхідність придбання у ТОВ «Легардо Груп» послуг їх використанням у межах виконання договору підряду на капітальний ремонт дитячого садка по вул. Шевченка, 22 в с. Солоне № 22/07-2014, укладеному ним з Солонянською селищною радою Дніпропетровської області .
Позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення субпідрядника ТОВ «Легардо Груп» задля виконання робіт, а з урахуванням наданих відповідачем доказів щодо відсутності у ТОВ «Легардо Груп» трудових та матеріальних ресурсів, непідтвердження належними доказами передання контрагенту будівельних матеріалів та проектно-кошторисної документації, відсутності доказів узгодження з основним замовником залучення до виконання робіт субпідрядної організації, безпідставності включення сум вартості будівельних матеріалів до актів виконаних робіт через наявність положень договору про покладення витрат на придбання та доставку будівельних матеріалів на позивача, є правильним висновок контролюючого органу про відсутність підтвердження фактичного здійснення спірних господарських операцій.
Вказані недоліки у своїй сукупності позбавляють акти виконаних робіт (послуг) сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій саме на виконання вимог укладених між позивачем та ТОВ «Легардо Груп» договору.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок контролюючого органу про непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій, оскільки наявні в матеріалах справи документи не є достатнім доказом для підтвердження факту здійснення певної господарської операції і, як наслідок, правомірності віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Необґрунтованість формування податкового кредиту обумовлює правомірність збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 05.01.2015 р. та рішенням ДФС України про результати розгляду повторної скарги № 11492/6/99-99-10-01-01-25 від 03.06.2015 р.
Судом апеляційної інстанції не здійснюється правовий аналіз правомірності податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2015 р., оскільки, як зазначено вище, вказане податкове повідомлення-рішення не є предметом позовом.
З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4170,16 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 р. в справі № 804/8168/15 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 р. в справі № 804/8168/15 за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Інтерпен-Д», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Вінс-Трейд», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Легардо Груп», до Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду скарги скасувати.
Прийняти у справі № 804/8168/15 нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Інтерпен-Д», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Вінс-Трейд», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Легардо Груп», до Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду скарги відмовити.
Стягнути з Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39851937), що розташована у смт. Ювілейне Дніпропетровської області, вул. Теплічна, 13, на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4170 (чотири тисячі сто сімдесят) грн. 16 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст постанови складений 17.02.2016 р.
Головуючий:В.А. Шальєва
Суддя:С.В. Білак
Суддя:Н.А. Олефіренко
Судове рішення № 55826206, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/8168/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: