Постанова № 55825810, 12.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2016 р. Справа № 5023/5022/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Потапенко В.І., суддя Слободін М.М. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Крупі О.О.

за участю представників:

стягувача - ОСОБА_1, за довіреністю № 784 від 20.06.2013 р.

боржника -не з'явився;

апелянта - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 01.09.2015 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто", м. Харків (вх. №272 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2016 р. у справі № 5023/5022/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД", м. Харків

до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Богодухів Харківської області

про стягнення 1509049,66 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Богодухівської районної державної адміністрації про стягнення коштів у розмірі 1 324 587,27 грн. основного боргу за договором № 1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.2011 року, 6 967,96 грн. - 3% річних за період з 28.12.2011 року по 29.02.2012 року, 84 773,59 грн. - пені за період з 28.12.2011 року по 29.02.2012 року та 92 721,11 грн. - штрафу за фактично виконані роботи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2012 р. у справі № 5023/5022/12 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 324 587,27 грн. - основного боргу, 6 967,96 грн. - 3% річних, 84 773,59 грн. - пені, 92 721,11 грн. - штрафу та суму сплаченого судового збору у розмірі 30 180,99 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 квітня 2013 року, вказане рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 84 773,59 грн. пені, 92 721,11 грн. штрафу, 3 549,28 грн. судового збору скасовано і в позові в цій частині відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 1 893,16 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення залишено без змін.

28.03.2013 року господарським судом Харківської області на виконання вищевказаного рішення та постанови, відповідно до ухвали господарського суду від 28.03.2013 року, якою виправлено помилку в наказі від 25.12.2015 року, було видано наказ про стягнення з Богодухівської районної державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" заборгованості за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.2011 року у розмірі 1 324 587,27 грн., 6 967,96 грн. - 3% річних за період з 28.12.2011 року по 29.02.2012 року, а 20.06.2013 року наказ про стягнення судового збору у розмірі 26 631,71 грн..

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою (вх. № № 27782 від 09.07.2015 р.) про зміну сторони стягувача у справі № 5023/5022/12 з Товариства з обмеженою відповідальінстю "ТВО "Східбуд" на процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 січня 2016 року у справі 5023/5022/12 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" про заміну сторони стягувача у справі № 5023/5022/12 з Товариства з обмеженою відповідальінстю "ТВО "Східбуд" на процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто" - відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто" подало на зазначену ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" про заміну сторони стягувача у справі № 5023/5022/12 з Товариства з обмеженою відповідальінстю "ТВО "Східбуд» на процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто".

В обгрунтування апеляційної скарги заявник зазначає на те, що господарський суд першої інстанції, відмовляючи оскаржуваною ухвалою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" про заміну сторони стягувача у справі № 5023/5022/12 з Товариства з обмеженою відповідальінстю "ТВО "Східбуд" на процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто", не врахував однозначно встановлених постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2015 р. у даній справі фактів, що за договором відступлення права вимоги (цесії) від 15.02.2013 р. ТОВ «Алькасар-ЛТД» передало ТОВ «Східбуд» належне йому право вимоги до Богодухівської райдержадміністрації Харківської області, що виникло на підставі договору № 1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.2011 р. в розмірі 1 324 587,27 грн. , а ТОВ «Східбуд» набуте за вказаним договором права вимоги передало ТОВ «Вентто» за договором відступлення права вимоги (цесії) від 27.06.2014 р. При цьому заявник зазначає, що з огляду на вищенаведені обставини, факт переходу до нього як до нового кредитора права вимоги до Богодухівської райдержадміністрації Харківської області, що виникло на підставі договору № 1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.2011 р. в розмірі 1 324 587,27 грн. є встановленим.

Представник стягувача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 1646 від 11.02.2016 р.) проти її задоволення заперечує, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представником стягувача заявлено клопотання (вх. № 1647 від 11.02.2016 р.), в якому він просить суд надіслати повідомлення прокурору або органу досудового розслідування про факт порушення законності у діяльності працівників та представників ТОВ "ТВО "Східбуд" та ТОВ "Вентто" , що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 та ст. 358 Кримінального кодексу України.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки про зазначені у клопотанні обставини господарським судом Харківської області вже направлялось повідомлення до прокуратури Харківської області за вих. № 008845 від 30.08.2013 р.(т. 2 а.с. 23-26).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників апелянта та стягувача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто" в обґрунтування своєї заяви від 09 липня 2015 р. про заміну сторони стягувача у даній справі з Товариства з обмеженою відповідальінстю "ТВО "Східбуд» на нього як на процесуального правонаступника, посилається на те, що відповідно до договору цесії від 15.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТВО "Східбуд" набуло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" права кредитора щодо стягнення боргу з Богодухівської райдержадміністрації , який виник за договором № 1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.2011 року, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто" у свою чергу набуло вказане право від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВО "Східбуд" на підставі укладеного з ним договору цесії № 27/06-14 від 27.06.2014 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Виходячи з цієї норми, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобовязанні допускається протягом усього часу існування зобовязання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобовязанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобовязання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що, зокрема, у разі заміни кредитора в зобовязанні, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України стадія виконання судового рішення є невідємною частиною стадії судового процесу.

Частиною 3 статті статті 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про заміну або про відмову заміни сторони її правонаступником суд виносить ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Алькасар-ЛТД" та ТОВ "ТВО "Східбуд" було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) від 15 лютого 2013 року, за яким ТОВ "Алькасар-ЛТД" передає ТОВ "ТВО "Східбуд" належне йому право вимоги до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, що виникло на підставі договору №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року в розмірі 1 324 587,27 грн. основного боргу і 6 967,96 грн. 3% річних.

Надалі ТОВ "ТВО "Східбуд" уклало з ТОВ "Вентто" договір №27/06-14 відступлення права вимоги (цесії) від 27 червня 2014 року, згідно з предметом якого ТОВ "ТВО "Східбуд" передає набуте ним вказане право вимоги у зазначеному розмірі ТОВ "Вентто".

Вищий господарський суду України в постанові від 16.12.2015 р. у даній справі, скасовуючи винесені при попередньому розгляді справи ухвалу господарського суду Харківської області від 21 липня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2015 року із направленням справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області зазначив, що на вказані обставини попередні судові інстанції не звернули належної уваги, не встановили та не зазначили у судових рішеннях чи відбулася заміна кредитора в зобовязанні, щодо якого виник спір та хто з учасників є кредитором в цьому зобовязанні, що впливає на правильність застосування закону про процесуальне правонаступництво.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З урахуванням наведених вказівок постанови Вищого господарського суду України колегія суддів зазначає, що належне стягувачу у даній справі -ТОВ "Алькасар-ЛТД" право вимоги до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, що виникло на підставі договору №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року в розмірі 1 324 587,27 грн. основного боргу і 6 967,96 грн. 3% річних не перейшло до ТОВ "ТВО "Східбуд" на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 15 лютого 2013 року та відповідно не перейшло від ТОВ "ТВО Східбуд" до ТОВ "Вентто" на підставі договору №27/06-14 відступлення права вимоги (цесії) від 27 червня 2014 року.

Зазначений висновок грунтується на наступних підставах.

Відповідно до частини 2 статті 216 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом(нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що, порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини другої цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У вступній частині договору відступлення права вимоги (цесії) від 15 лютого 2013 року зазначено, що його підписано від імені ТОВ "Алькасар" директором Товариства ОСОБА_3. В реквізиті підписів сторін, в якості особи, яка підписала Договір з боку цедента -ТОВ "Алькасар" також зазначено директора ОСОБА_3

Містом підписання Договору в його тексті зазначено м. Харків.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що вказаний Договір не міг бути підписаний у м. Харкові 15 лютого 2013 року директором ОСОБА_3, оскільки останній у той час перебував у м. Ужгород Закарпатської області, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією нотаріально посвідченої заяви останнього (т. 3 а.с. 15).

Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

В пункті 4 договору відступлення права вимоги (цесії) від 15 лютого 2013 року зазначено, що цедент передає цесіонарієві в момент підписання цього Договору оригінали Договору № 1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.2011 р., додатків до нього, акти приймання-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього Договору.

В пункті 4 договору №27/06-14 відступлення права вимоги (цесії) від 27 червня 2014 року сторони зазначили, що цедент передає цесіонарієві в момент підписання цього Договору оригінали Договору № 1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.2011 р., додатків до нього, акти приймання-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього Договору та копію Договору про відступлення права вимоги від 15.02.2013 р.

Натомість зазначені пункти Договорів виконати сторонами було неможливо, оскільки наведені оригінали документів ще до укладення Договорів були вилучені слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_4 відповідно до опису речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 17.01.2013 р. (т. 3 а.с. 16).

Окрім цього в пунктом 13 Договору відступлення права вимоги (цесії) від 27 червня 2014 року передбачено, що компенсація первісному кредитору відступленого права вимоги здійснюється протягом 5-ти днів з моменту отримання Цесіонарієм на розрахунковий рахунок грошових коштів від боржника.

Натомість будь-яких грошових коштів за цим Договором ТОВ "Вентто" ТОВ "ТВО Східбуд" не перераховувало.

Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що укладення договору про відступлення права вимоги від 15.02.2013 р. та договору №27/06-14 відступлення права вимоги (цесії) від 27 червня 2014 року було спрямоване на незаконне заволодіння майном стягувача ТОВ "Алькасар", а тому ці Договори є нікчемними.

Таким чином кредитором у зобовязанні, що виникло на підставі договору №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року в розмірі 1 324 587,27 грн. основного боргу і 6 967,96 грн. 3% річних є Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькасар", оскільки вказане право не набувалось Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВО "Східбуд" за договором про відступлення права вимоги від 15.02.2013 р. або Товариством з обмеженою відповідальністю "Вентто" за договором №27/06-14 відступлення права вимоги (цесії) від 27 червня 2014 року через те, що ці договори є нікчемними і відповідно такими, що не створили правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх нікчемністю.

Оскільки заміни кредитора в зобовязанні, щодо якого виник спір у даній справі не відбулось, правові підстави для здійснення процесуального правонаступництва відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Вентто" про зміну сторону стягувача у справі № 5023/5022/12 з Товариства з обмеженою відповідальінстю "ТВО "Східбуд" на процесуального правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто".

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентто» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2016 р. у справі № 5023/5022/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 12.02.2016 р.

Головуючий суддя Потапенко В.І.

Суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.