Постанова № 55825591, 10.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2016 р. Справа№ 910/21465/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився, від відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2015р. у справі № 910/21465/15 (суддя Якименко М.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн»

про повернення грошових коштів 2 213,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2015 р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрібьюшн» на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 2 213,88 грн. грошових коштів, що не були перераховані за повернення товару/послуги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2015 р. по справі № 910/21465/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.0.2016р. продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Від ТОВ «Сав-Дістрібьюшн» надійшли письмові додаткові пояснення на апеляційну скаргу.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та товариство з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшин» своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається із позовної заяви, 25.12.2013р. між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №002-26005-251213, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 2 213,88 грн.

Згідно меморіального ордеру №92689269 від 27.12.2013р. позивач перерахував ТОВ «Сав-Дістрібьюшн» 2 213,88 грн. сплата за ОСОБА_2 згідно кредитного договору №002-26005-251213. /а.с. 8/.

Судом встановлено, що 12.10.2012р. між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрібьюшн» (продавець) укладено договір про співробітництво №09-12/10/2012-001/АМ, за умовами якого з метою просування на споживчому ринку України та збільшення товарообігу Товарів, які реалізуються Продавцем за допомогою Інтернет-сайту, а також з метою розширення ринку збуту послуг Банку Сторони цього договору домовилися про порядок співробітництва при здійсненні роздрібного продажу Товарів, замовлених Споживачами за допомогою Інтернет-сайту Продавця в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, з оплатою таких Товарів за рахунок кредитів, що надаються Споживачам Банком. /а.с. 21/.

Згідно з п. 3.6. Договору, якщо Споживач у випадках, передбачених чинним законодавством України, повертає Товар, придбаний в мережі Магазинів Продавця за рахунок Кредиту з вимогою повернення грошових коштів, сплачених в рахунок вартості Товару, Продавець зобов'язаний підписати у Споживача накладну на повернення Товару у 3 (трьох) примірниках, та її завірену уповноваженою особою Продавця копію передати Банку засобами електронної пошти на адресу «rcf@deltabank.com.ua» у листі з відміткою про повернення та протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту повернення Товару перерахувати грошові кошти в розмірі вартості Товару, що була оплачена за рахунок залученого Споживачем Кредиту, на відповідний рахунок Банку, про що письмово повідомити Банк та надати оригінал примірника підписаної Споживачем накладної на повернення Товару. Банк протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання грошових коштів від Продавця спрямовує їх на погашення заборгованості Споживача за відповідним кредитним договором. У разі виникнення після такого погашення залишку грошових коштів, Банк виплачує їх Споживачу у порядку, передбаченого внутрішніми документами Банку та чинним законодавством України.

28.12.2013р. Позичальник звернувся до Банку з заявою про розірвання Кредитного Договору та надав документ про повернення товару/послуги до ТОВ «Сав-Дістрібьюшн». /а.с. 10/.

По накладній №КРВЧ-1354 від 28.12.2013р. ОСОБА_2 повернув ТОВ «Сав-Дістрібьюшн» товар на суму 2 079,90 грн. /а.с. 10/.

Позивач листом №2/01-17/ від 28.01.2014р., у зв'язку із анулюванням кредитного договору №002-26005-251213 та повернення товару, просив відповідача повернути перераховані кошти у сумі 2 213,88 грн. на рахунок за наступними реквізитами: АТ «Дельта Банк», МФО - 380236, ОКПО - 34047020, рахунок - 28090000011847. /а.с. 9/.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про те, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором та кредитним договором, виконав належним чином, перерахував відповідачу 2 213,88 грн. кредитних коштів в оплату вартості товару, а відповідач в порушення умовами договору після розірвання кредитного договору не повернув зазначені кошти позивачу.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погодитись не може, оскільки в матеріалах справи наявне платіжне доручення №11911 від 07.02.2014р. про повернення АТ «Дельта Банк» 2 079,90 грн. /а.с. 29/.

У платіжному дорученні №11911 від 07.02.2014р. зазначено реквізити, на які Банк просив перерахувати кошти.

Враховуючи повернення товару згідно накладної №КРВС-1354 від 28.12.2013р. на суму 2 079,90 грн., відповідач платіжним дорученням №11911 від 07.02.2014р. повернув Банку 2 079,90грн.

Умовами договору про співробітництво, укладеного між Банком та відповідачем, останній зобов'язався у випадку повернення товару, придбаного за кредит, перерахувати грошові кошти у розмірі вартості товару, що була оплачена за рахунок залученого споживачем кредиту.

Таким чином, відповідач мав повернути позивачу 2 213,88 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в частині неповернутих грошових коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Сав-дістрібьюшн» підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2015р. скасуванню, з прийняттям нового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Сав-дістрібьюшн» задовольнити частково, рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2015р. у справі №910/21465/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрібьюшн» (код 35625082, 04119, вул. Дорогожицька, 1, поверх 6) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код 34047020, МФО380236, 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, адреса для листування: 04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 39) 133 (сто тридцять три) грн. 98 коп. - грошові кошти, що не були перераховані за повернення товару/послуги.

По решті - відмовити.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

2. Матеріали справи №910/21465/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова