Постанова № 55825466, 15.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.02.2016 справа №908/3023/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:ОСОБА_1суддівОСОБА_2, ОСОБА_3При секретарі: Халявіній Ю.В.

від позивача:ОСОБА_4 представник за довіреністю №395 від 09.02.2016р.від відповідача:не зявилисьРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від06.08.2015 року у справі№908/3023/15 (суддя: Зінченко Н.Г.)за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, м. Запоріжжядо відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м. Запоріжжяпростягнення 35 578,00 грн.В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя звернувся з позовною заявою про стягнення неустойки за договором оренди №1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м. Запоріжжя (а.с.3-4).

Господарський суд Запорізької області (суддя Зінченко Н.Г.) рішенням від 06.08.2015р. відмовив у задоволенні позову Квартирно-експлуатаційному відділу міста Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості орендної плати згідно Договору №1 від 30.10.2010 р. у розмірі 35 578, 00 грн. (тридцять пять тисяч пятсот сімдесят вісім грн. 00 коп.) (а.с.45-46).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2015р. по справі №908/3023/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт посилається на порушення охоронюваних законом економічних інтересів держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя, що спричиняє необхідність стати на їх захист шляхом предявлення даної скарги та участі у її розгляді.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Чернота Л.Ф., Стойка О.В., Колядко Т.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2015р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 11.01.2016. о 14. 00. год.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2016 р. у звязку з находженням у відпустці, визначеного за результатами автоматичного розподілу справи №908/3023/15 члена судової колегії судді Колядко Т.М. та наявністю у складі постійно діючої колегії №2 другої судової палати іншого судді, керуючись ч.5 ст.26 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.10.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 11.12.2015 р., з метою забезпечення подальшого розгляду апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя замінено відсутнього суддю Колядко Т.М. у складі судової колегії з розгляду справи №908/3023/15 на суддю постійно діючої судової колегії та судової палати ОСОБА_2

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду у звязку із неявкою сторін та для зясування фактичних обставин справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду справи на 15.02.2016 р.

В судовому засіданні 15.02.2016р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі та просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 р. у справі №908/3023/15 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №02-18/1177/15 від 28.12.2015 р., своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.04.2010 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія» (орендар, відповідач у справі) був підписаний попередній договір №1 оренди нерухомого військового майна, розташованого в Запорізькому гарнізоні за адресою м. Запоріжжя, вул. Кругова-Іванова 9/1.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно частину нежитлової будівлі, загальною площею 174,5 кв.м. (далі майно), розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Кругова-Іванова, військове містечко 9/1 для використання під складське приміщення.

01.08.2014 р. майно було передано орендарю про що між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого військового майна площею 200,0 кв.м. в будівлі №1, військового містечка №9 за адресою м. Запоріжжя (а.с.12).

Умовами п. 2.2. договору передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (травень 2010 р.) 1500 грн. за результатами конкурсу та моніторингу орендної плати на аналогічних обертах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 №786 (із змінами), яка становить без ПДВ за місяць розрахунку (травень 2010 року) 1 199,27 грн. (п.п. 3.2 та 3.1 договору).

Позивач посилаючись на ст.11,509,526,785 ЦК України, 224-226ГК України, просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у вигляді неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в розмірі 35 578 грн. У розрахунку позовних вимог зазначає , що заявлені вимоги складаються із збитків у вигляді недоотриманої орендної плати у сумі 17789 грн. за період з січня по серпень 2014р. та суми неустойки у розмірі подвійної орендної плати, а саме 17789грн.* 2=35 578грн. Просить стягнути всього 35 578 грн. заборгованості з орендної плати.

Приписами ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Правовідносини щодо оренди державного та комунального майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з яким орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, будь які зобовязання сторін щодо оренди державного майна, в тому числі і щодо сплати орендних платежів, виникають між сторонами лише на підставі договору.

Як вбачається із матеріалів справи, за рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2011 р. у справі за № 24/5009/1024/11 було задоволено позов Військового прокурора Запорізького гарнізону та визнано недійсним на майбутнє попередній договір оренди №1 від 30.04.2010 р. нерухомого військового майна, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія».

Зазначеним рішенням суду було встановлено на незаконне користування ТОВ «Імперія» спірним майном та зобовязано останнього повернути приміщення власнику. В частині повернення майна виконання рішення було відстрочено до 27.08.2011 р. включно. Зазначене рішення набуло законної сили.

Проте, в частині повернення майна рішення суду виконано не було, з пояснень представника позивача зазначено, що до примусового виконання рішення суду не предявлялось.

У даному випадку, позивач просить стягнути збитки у відповідності до вимог ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відтак, статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсна угода не створює для сторін юридичних наслідків, крім тих, що повязані з її недійсністю. У разі недійсності угоди кожна із сторін зобовязана повернути іншій стороні в натурі все, що вона отримала на виконання зазначеної угоди.

Отже, укладення недійсної угоди щодо оренди майна не створило для сторін у справі будь-яких зобовязань, насамперед для відповідача щодо сплати орендних платежів.

Таким чином, посилання позивача на ст.785 ЦК України та нарахування неустойки на заборгованість з орендної плати за час фактичного користування спірним майном, як і стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 35 578грн. є необґрунтованими у розумінні вимог ст.ст.33,36 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки позивач не посилається на обставини спричинення йому збитків та не довів суду наявність складу господарського правопорушення в діях відповідача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У зв'язку з вищенаведеним, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржене судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2015р. по справі №908/3023/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Л.Ф.Чернота

Судді К.І.Бойченко

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим. 1 позивачу;

1 відповідачу;

1 до справи;

1 -гос. суду Запор. обл.;

1 ДАГС.