Ухвала суду № 55824552, 15.02.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" лютого 2016 р. Справа № 918/1378/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши заяву Комунального підприємства Здолбунівської міської ради "Здолбунівкомуненергія" про визнання наказу від 25.11.2014р. таким, що не підлягає виконанню у справі № 918/1378/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 1 324 441 грн.15 коп.,

в судове засідання представники сторін не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради про стягнення в сумі 1324 441 грн.15 коп., з яких 1 085 901 грн. 79 коп. - основний борг, 89 375 грн. 22 коп. - пеня, 106 609 грн. 47 коп. - 7% штраф, 42 554 грн. 66 коп. - 3% річних. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови Договору №14/2576/11 від 30.09.2011 року на купівлю-продаж природного газу, укладеного між сторонами, в частині своєчасної оплати вартості поставленого природного газу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2014 року порушено провадження у справі № 918/1378/14 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11 листопада 2014 року (суддя Бережнюк В.В.) у даній справі, позов задоволено частково стягнуто з Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (35701, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шкільна, 40а, код ЄДРПОУ 30032555) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 42 470 грн. 93 коп. - 3% річних та 22 568 грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

На примусове виконання вищезазначеного рішення 25 листопада 2014 року господарським судом Рівненської області видано відповідний наказ.

29 грудня 2015 року через канцелярію господарського суду Рівненської області надійшла заява Комунального підприємства Здолбунівської міської ради від 21 грудня 2015 року № 09-2799 про визнання вищезазначеного наказу господарського суду Рівненської області таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з боржника 3% річних у сумі 42 470 грн. 93 коп.

Розпорядженням керівника апарату суду від 28 грудня 2015 року № 01-04/85/2015 в зв'язку з припиненням повноважень судді Бережнюк В.В. (закінчення п'ятирічного строку призначення вперше), призначено повторний автоматичний розподіл справи. Справу передано на розгляд судді Войтюку В.Р.

В обґрунтування заяви від 21 грудня 2015 року № 09-2799 КП Здолбунівської міської ради зазначає, що 06.06.2015 року набрав чинності Закон України від 14.05.2015 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Наголошує на тому, що провадження по справі щодо стягнення основного боргу припинено, у зв'язку з погашенням основного боргу за спожитий природний газ спожитий до 31.12.2014 року. Вважає, що віднесення 3% річних до фінансових санкцій закріплено на законодавчому рівні. З огляду на це, КП Здолбунівської міської ради вважає, що виконало умови, передбачені Законом, та отримало право на списання 3% річних у сумі 42 470 грн. 93 коп., які підлягають стягненню за рішенням суду 11.11.2014р. Наголошує на тому, що КП Здолбунівської міської ради листом від 12.08.2015р. №09-1401 повідомило ПАТ НАК "Нафтогаз України" про припинення зобов'язань та списання ухвалених до стягнення сум пені, штрафних санкцій.

18.01.2016р. на адресу суду від представника ПАТ НАК "Нафтогаз України" надійшли заперечення від 13.01.2016р. №14/2-26в на заяву про визнання вищезазначеного наказу господарського суду Рівненської області таким, що не підлягає виконанню, у яких просить суд відмовити у задоволені заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що наказ виданий на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 11.11.2014р. у справі №918/1378/14.

Розглянувши вищевказану заяву, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, судом враховується наступне.

20.10.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області, Департаментом фінансів Рівненської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Рівненської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Здолбунівської районної державної адміністрації, Здолбунівською районною державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Здолбунівкомуненергія", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" укладено договір № 860/30 про організацію взаєморозрахунків.

Предметом якого є організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30 (п. 1 Договору про організацію взаєморозрахунків).

Відповідно до розділу "Порядок проведення взаєморозрахунків" договору про організацію взаєморозрахунків, сторонами погоджено погасити заборгованість відповідача за спожитий природний газ у 2012 році перед позивачем за договором від 30.09.2011р. № 14/2576/11 шляхом перерахування коштів на суму 1 085 901 грн. 79 коп.

Згідно вимог пункту 11 договору про організацію взаєморозрахунків, сторони у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначають "пункт 24 статті 14 та пункт 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", дату і номер договору.

Комунальним підприємством "Здолбунівкомуненергія" 13.10.2014 перераховано на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1 085 901 грн. 79 коп., у тому числі податок на додану вартість 180 983 грн. 64 коп. для погашення заборгованості за спожитий природний газ у 2012 році за договором про організацію взаєморозрахунків, що підтверджується платіжним дорученням № 16 від 27.10.2014р.

Згідно з пунктом 2 статті 10 договору про організацію взаєморозрахунків, сторони зобов'язались не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Пунктом 15 договору про організацію взаєморозрахунків сторонами погоджено, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензій щодо предмета договору.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11 листопада 2014 року, позов ПАТ НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Вирішено стягнути з Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 42 470 грн. 93 коп. - 3% річних та 22 568 грн. 47 коп. - витрат по сплаті судового збору, в решті позовних вимог відмовлено. Рішення не скасовано та набрало законної сили.

На примусове виконання вищезазначеного рішення 25 листопада 2014 року господарським судом Рівненської області видано відповідний наказ.

06.06.2015 набрав чинності Закон України від 14.05.2015 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Закон № 423- VIII).

Законом внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010 №2467-VI (далі Закон №2467-VI).

Статтю 18 Закону доповнено частиною 13 такого змісту: "13. Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін.

Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України".

Тобто для застосування ч.13 ст.18 Закону № 2467-VI до правовідносин між сторонами справи № 918/1378/14 необхідні наступні умови:

1) наявність у відповідача заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії Нафтогаз України";

2) погашення такої заборгованості відповідачем протягом 3-х місяців з дня набрання чинності вищевказаним Законом;

3) наявність заборгованості у відповідача за природний газ, спожитий після 01.01.2014р. та до 31.12.2014р.;

4) наявність договору реструктуризації заборгованості за природний газ, спожитий після 01.01.2014р. та до 31.12.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення у даній справі прийнято в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.12 № 14/2576/11, щодо оплати спожитого газу за період з жовтня 2011р. по грудень 2012р., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2 106 243 грн. 59 коп., яка остаточно була погашена відповідачем 27.10.2014 року.

Таким чином, на день набрання чинності Законом № 423-VIII (06.06.2015р.) заборгованість за спожитий природний газ до 01 січня 2014 року за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.12 № 14/2576/11 у відповідача була відсутня.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки заборгованість за природний газ, спожитий до 01 січня 2014 року відповідачем погашена станом на 06.06.2015р. то зазначене виводить сторін за межі можливості списання штрафних санкцій.

Таким чином, норми ч. 13 ст. 18 Закону №2467-VI не розповсюджують свою дію на вказані правовідносини в контексті визнання наказу по справі № 918/1378/14 таким, що не підлягає виконанню.

Крім того слід зазначити, що зі змісту вищевказаної статті Закону вбачається, що передбачене нею списання пені, штрафних та фінансових санкцій слід розглядати як невід'ємну частину реструктуризації заборгованості теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, не погашеної на день набрання чинності Законом №423, шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Отже, списання зазначених сум пені, штрафних та фінансових санкцій є одним із елементів передбаченої цією частиною процедури реструктуризації заборгованості (на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України), і не може розглядатися як самостійна підстава для списання поза вищевказаною процедурою, тобто у відриві від контексту всієї ч. 13 ст.18 Закону №2467. Іншого порядку списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій на сьогодні чинним законодавством не передбачено. Доказів укладення договору про реструктуризацію заборгованості суду не надано.

Відповідачем, при поданні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, належних доказів, що підтверджують дотримання ним умов необхідних для списання пені, штрафних та фінансових санкцій, не подано.

Як вбачається, в якості доказів своєї позиції відповідачем надано лише копії: наказу від 25.11.2014р. №9181378/14, договору №860/30 від 20.10.2014р. про організацію взаєморозрахунків, платіжного доручення № 16 від 27.10.2014р., листа №09-1401 від 12.08.2015р., листа від 13.11.2015 р. № 26-7795/1.8-15, постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2015р.

Тобто, фактично відповідач прийняв в односторонньому порядку рішення про списання самому собі своєї заборгованості перед ПАТ НАК "Нафтогаз України".

Також суд зазначає, що на момент звернення відповідача до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (29.12.2015р.) Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010 №2467-VI, на який останній посилається, як на підставу своїх вимог, втратив чинність з 1 жовтня 2015 року згідно із Законом України від 9 квітня 2015 року N 329-VIII.

При цьому, пунктом 3 частини 3 розділу 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" не передбачено можливість списання 3% річних та інфляційних взагалі, оскільки ці нарахування не є штрафними або фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.

Про компенсаційний характер нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України неодноразово вказував Верховний суд України. Зокрема, у постанові від 15.11.10 №4/720, він зазначає: "Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника."

Стосовно наявного у матеріалах справи договору № 860/30 від 20.10.2014р. про організацію взаєморозрахунків судом враховується наступне.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11 листопада 2014 року про стягнення з Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 42 470 грн. 93 коп. - 3% річних та 22 568 грн. 47 коп. - витрат по сплаті судового збору не скасоване та набрало законної сили.

Відповідно до статті 124 Конституції України, частини першої статті 4-5, частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Окрім того статтею 91 ГПК встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Пунктом 3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" та частиною четвертою статті 117 Господарського процесуального кодексу України встановлені підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: - якщо його видано помилково; - якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, частина 4 ст.117 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, суду вважає, що заявник - КП "Здолбунівкомуненергія" не довів належними та допустими доказами існування законних підстав для визнання наказу суду від 25.11.2014р. у справі №918/1378/14 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 42 470,79 грн. 3% річних

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про про необхідність відмовити в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Комунального підприємства Здолбунівської міської ради від 21 грудня 2015 року № 09-2799 про визнання наказу господарського суду Рівненської області від 25.11.2014р. у справі 918/1378/14 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3% річних у сумі 42 470 грн. 93 коп. відмовити.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи;

2 - заявнику ( м. Здолбунів, вул. Шкільна, 40а);

3 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6).