Рішення № 55824358, 05.02.2016, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/167/16-ц

Провадження № 2/419/63/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2016 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О.М.,

при секретарі - Краснопольському С.В.,

за участю: прокурора - Скрябіної С.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника служби у справах дітей

Новоайдарської РВЦА - Кригіної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа: служба у справах дітей Новоайдарської районної військово-цивільної адміністрації, -

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2016 року позивач звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з даним позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа: служба у справах дітей Новоайдарської районної військово-цивільної адміністраці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка народила доньку - ОСОБА_5. На теперішній час малолітня ОСОБА_5 мешкає разом зі своєю бабусею, та знаходиться на її утриманні. Відповідачка - ОСОБА_4 зі своєю малолітньою донькою не спілкується, не виявляє інтерес до її виховання та освіти, не дбає про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток. Відповідач свідомо ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов`язків.

На підставі вищенаведеного, позивач просила суд, позбавити ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_5 у розмірі ? частки її заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною повноліття.

Позивач - ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_4 у жодне судове засідання не з`явилась, заяву про розгляд справи у її відсутності суду не надала, про причини неявки не повідомила, хоча належним чином була сповіщена про час та місце розгляду справи, про що свідчить виклик до суду, опублікований у ЗМІ «Урядовий кур`єр» № 20 (5640) від 02 лютого 2016 року (а.с.23).

Представник третьої особи служби у справах дітей Новоайдарської РВЦА - Кригіна Т.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У зв'язку з повторною неявкою відповідачки ОСОБА_4, не підтвердженою належним чином, суд визнає причини неявки неповажними. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка народила доньку - ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.10). На теперішній час малолітня ОСОБА_5 мешкає разом зі своєю бабусею, та знаходиться на її утриманні. Відповідачка - ОСОБА_4 зі своєю малолітньою донькою не спілкується, не виявляє інтерес до її виховання та освіти, не дбає про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток, тобто відповідачка свідомо ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов`язків.

Факт того, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про народження, де в графі «мати» зазначено «ОСОБА_4» (а.с. 8).

З позовної заяви та матеріалів доданих до неї вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає разом зі своєю бабусею - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідкою, виданою КП «Жилбудсервіс» ЖКХ №2186 від 28.12.2015 року (а.с.14) та знаходиться на її утриманні, згідно акту депутата Щастинської міської ради про дослідження умов проживання від 28.12.2015 року № б/н (а.с.11).

28 січня 2015 року Новоайдарська районна державна адміністрація надала висновок № 03-13/38 про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 22).

Зі змісту даного висновку встановлено, що ОСОБА_4 з середини 2014 року і до теперішнього часу життям своєї дитини не цікавиться, за місцем проживання родини не з`являється, матеріальної допомоги не надає, тобто не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до характеристики, наданої директором СЗОШ № 46 м. Щастя, вихованням та навчанням малолітньої ОСОБА_5 постійно займається її бабуся - ОСОБА_1 Мати дитини - ОСОБА_4 життям дитини не цікавиться, участі у її вихованні та навчанні не приймає, духовним та фізичним розвитком дитини не займається.

Допитані у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_7 пояснили, що знають родину позивачки на протязі тривалого часу. Відповідачка ОСОБА_4 зі своєю малолітньою донькою не спілкується, не виявляє інтерес до її виховання та освіти, не дбає про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток. Малолітня ОСОБА_5 мешкає разом зі своєю бабусею - ОСОБА_1, яка й займається вихованням та утриманням дитини.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджують і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 СК України, передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Невиконання та ухилення від покладених на батьків обов'язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків батьківських прав, як це передбачено ст. 164 СК України.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач - ОСОБА_4 є матір`ю малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, щопідтверджується копією свідоцтва про народження, де в графі «мати» зазначено «ОСОБА_4» (а.с.10). Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям доньки, матеріально її не утримує, не дбає про її здоров'я, культурний та духовний розвиток. Малолітня ОСОБА_5 проживає з позивачем та перебуває на її повному утриманні, відповідач проживає окремо, не займається вихованням дитини, тому позовні вимоги в частині позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_5 підлягають задоволенню.

Позовні вимоги стосовно стягнення з ОСОБА_4 на користь позивачки аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_5 у розмірі ? частки її заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною повноліття, задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до норм Сімейного кодексу України, право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх. Тобто, з наведеного вбачається, що позивач, на час розгляду справи, не є суб`єктом для ініціювання питання про стягнення аліментів.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалась позивачка, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, допитавши свідків, беручи до уваги, що відповідач у судове засідання не з'явилась та не надала жодного доказу на спростування обставин, які викладені позивачем та підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 60 ЦК України, ст. ст. 150, 164, 166 СК України, керуючись ст. ст. 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа: служба у справах дітей Новоайдарської районної військово-цивільної адміністрації - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідн. н. НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі, встановленому ст. 4 ч. 2 п. 1.1 ЗУ "Про судовий збір", тобто 487,20 грн. на наступні платіжні реквізити: код ЄДРПО 05381395, пункт 1.1, код класифікації доходів 22030001, отримувач УДКСУ у Новоайдарському районі, рахунок 31212206700207, код ЄДРПО отримувача коштів 37895134, МФО 804013, банк отримувача ГУДКУ у Луганській області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий О.М. Іванова