Рішення № 55824286, 11.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2016 р.Справа № 910/28333/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Груп

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Арта Квінт

про стягнення 79 897,27грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 27.02.2014р.

від відповідача: не з`явився

В засіданні 11.02.2016 р. приймали участь представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Арта Квінт на користь ТОВ „ОСОБА_1 Груп 40 000грн. основного боргу по договору №РГ247 від 05.08.2012р., 6742,47грн. пені, 3838,36 грн. три проценти річних, 29316,44 інфляційних витрат.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в їх обґрунтування зазначає, що 05.08.2012р. між ТОВ „ОСОБА_1 Груп та ТОВ „Нірвана Медіа було укладено договір про розповсюдження реклами №РГ247, відповідно до умов якого позивач зобовязався надати рекламні послуги, а відповідач в свою чергу їх оплатити. За час, що пройшов з моменту надання рекламних послуг відповідач змінив свою назву з ТОВ „Нірвана Медіа на ТОВ „Арта Квінт, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи витяги з ЄДРПОУ станом на 05.10.2015р. та 25.11.2015р. Єдиний державний облік та ідентифікація підприємств здійснюється за ідентифікаційним кодом, відповідно до п. 6 Постанови КМУ від 22.01.1996р. №118 „Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код зберігається за субєктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним, а присвоєння ідентифікаційного коду юридичної особи новоствореним субєктам забороняється. ТОВ „ОСОБА_1 Груп виконав свої зобовязання по договору в повному обсязі, однак відповідач оплатив отримані послуги не в повному обсязі, у звязку з чим у останнього виникла неоплачена заборгованість по договору, пеня, 3% річних та інфляційні витрати.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

05.08.2012р. між ТОВ „ОСОБА_1 Груп (агенство) та ТОВ „Нірвана Медіа (рекламодавець), правонаступником якого є ТОВ „Арта Квінт, було укладено договір №РГ247, за умовами якого агентство на замовлення рекламодавця надає йому за плату рекламні послуги (п.2.1. договору).

Згідно п.п.3.1.1., 3.1.2. договору №РГ247 від 05.08.2012р. рекламодавець зобовязаний не пізніше ніж за 7 (сім) робочих днів до дати початку розповсюдження реклами в ефірі телеканалу, яка передбачена додатками до договору, надати агентству носії реклами. Надати агентству всю та будь-яку інформацію, яка необхідна для надання рекламних послуг.

Агентство зобовязується перевірити рекламу на предмет її відповідності умовам договору та вимогам законодавства України, та, у разі виявлення невідповідностей, а також у разі виявлення ознак неналежної реклами протягом 3 (трьох) робочих днів з дати одержання носіїв реклами повідомити про це рекламодавця. На умовах та в порядку, передбачених цим договором та додатками до нього, забезпечити розповсюдження реклами в ефірі телеканалу. (п.п.3.3.1.,3.3.2 договору №РГ247 від 05.08.2012р.).

Підпунктами 3.8., 3.9. договору №РГ247 від 05.08.2012р. передбачено, що на підставі даних SmartOne, Ефірної довідки та з врахуванням умов, викладених у пунктах 4 і 5 відповідного додатку до цього договору, до 13 (тринадцятого) числа місяця, наступного за звітним, агентство готує та подає рекламодавцеві на підписання акт про надання послу, в якому фіксується фактична вартість рекламних послуг за відповідний місяць. Рекламодавець, за умови відсутності обґрунтованих заперечень з його боку згідно пункту 3.9 договору, має повернути агентству підписаний з його боку акт про надання послуг протягом наступних 10 (десяти) робочих днів. Якщо у рекламодавця є обґрунтовані заперечення щодо вартості наданих йому рекламних послуг, рекламодавець зобовязаний не пізніше 15 (пятнадцятого) числа місяця наступного за звітним надати агентству письмову мотивовану відмову від його підписання. Відсутність заперечень з боку рекламодавця в зазначений строк означає прийняття рекламодавцем відповідних рекламних послуг без будь-яких претензій відповідно їх обсягу та/або якості та/або вартості, правові наслідки такого факту дорівнюються до правових наслідків підписання акта про надання послуг.

Згідно п.п.4.1., 4.3., 4.5. договору №РГ247 від 05.08.2012р. ціна договору визначається як загальна вартість рекламних послуг з урахуванням ПДВ, що надаються рекламодавцеві агентством за договором. Оплата рекламних послуг здійснюється рекламодавцем у порядку погодженому сторонами в додатках до даного договору. У разі якщо зафіксована в акті про надання послуг фактична вартість рекламних послуг за звітний місяць перевищує суму попередньої оплати за такий місяць, рекламодавець зобовязується здійснити доплату відповідних сум на підставі рахунку, що його виставляє агентство, не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за таким звітним місяцем, якщо інший порядок оплати рекламних послуг не передбачений сторонами у додатках до цього договору.

Положення п.п.5.3., 5.4. договору №РГ247 від 05.08.2012р. передбачають, що у разі невиконання (неналежного виконання) рекламодавцем зобовязань, передбачених пунктами 3.1., 4.3., 4.5. договору, внаслідок чого агентство буде позбавлено можливості належним чином виконувати свої зобовязання за цим договором, агентство не несе відповідальності за можливі збитки рекламодавця, завдані таким невиконанням агентством своїх зобовязань. При цьому, у разі прострочення виконання рекламодавцем зобовязань, передбачених п.п.3.1.3., 4.3., 4.5., договору, рекламодавець сплачує агентству пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення і за умови, однак, що таке несвоєчасне перерахування засобів рекламодавцем не було наслідком дії форс-мажорних обставин. У разі прострочення виконання рекламодавцем зобовязань, передбачених п.п.3.1.3., 4.3., 4.5. договору, більш ніж на пятнадцять календарних днів, агентство має право припинити договір шляхом односторонньої відмови і не несе відповідальності за можливі збитки рекламодавця, завдані такими діями. Крім того, в такому випадку рекламодавець зобовязаний відшкодувати агентству всі збитки, завдані таким невиконанням рекламодавцем своїх зобовязань, включаючи втрачену вигоду.

Відповідно до п.5.8. договору №РГ247 від 05.08.2012р. усі неустойки (штрафи та пеня), зазначені в цьому договорі, підлягають сплаті винною стороною протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів від дати одержання відповідної письмової вимоги іншої сторони. Виплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання в повному обсязі своїх зобовязань за договором.

У п.7.1 договору №РГ247 від 05.08.2012р. визначено, що цей договір набуває чинності від дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2012р., однак припиняє свою дію не раніше повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

Також, сторонами було підписано додаток до договору №3 від 25.03.2013р., яким визначено, що оплата рекламних послуг за цим додатком здійснюється рекламодавцем на підставі рахунків, що їх виставляє агентство, у наступному порядку: 50 (пятдесят) відсотків зазначеної в пункті 7.2. додатку вартості рекламних послуг за відповідний місяць не пізніше 27 (двадцять сьомого) числа місяця, що передує звітному, згідно п. 4.3. договору; остаточний розрахунок за рекламні послуги, фактично надані у відповідному календарному місяці протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати закінчення такого календарного місяця.

30.04.2013р. сторони підписали акт №PGL00001113 про надання рекламних послуг, в якому зафіксували, що послуги надані якісно та в повному обсязі на суму 1 202 793,04грн., в тому числі ПДВ 200 465,51грн. Згідно з п. 3 зазначеного акта, відповідач отримав рахунок на оплату послуг №609.

Відповідач в оплату рекламних послуг перерахував позивачу: 828 000,00грн. згідно платіжного доручення №1110 від 29.03.2013р., 247 793,04грн., згідно платіжного доручення №1171 від 23.05.2013р., 20 000,00грн., згідно платіжного доручення №1467 від 19.12.2013р., 40 000,00грн. згідно платіжного доручення №1474 від 24.12.2013р.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену ним правову позицію, суд вважає заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Груп позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, пені, індексу інфляції, трьох процентів річних за надані послуги частково правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме, договір від 05.08.2012р., додаток до договору №3 від 25.03.2013р., акт №PGL00001113 від 30.04.2013р., платіжні доручення щодо часткової оплати набутих послуг, що підтверджують факт набуття відповідачем послуг за договором №РГ247 від 05.08.2012р., відсутність доказів проведення відповідачем повної оплати наданих послуг, суд встановив існування заборгованості ТОВ „Арта Квінт перед ТОВ „ОСОБА_1 Груп в сумі 40 000,00грн., звідси, є правомірними позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача зазначеної суми боргу.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6742,47грн. пені, розрахованої за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що пеню обраховано невірно, так як позивач застосував до розрахунку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тоді як п.5.3. договору визначено пеню в розмірі 0,1%, у звязку з чим суд самостійно здійснив перерахунок пені, застосувавши в ньому, передбачений п.5.3. договору її розмір (0,1%), за результатом чого сума пені складає 127,94грн. за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р., у звязку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає судом задоволенню частково у загальній сумі 127,94грн.

При цьому, розрахунок суду є наступним:

Пеню обчислено за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р. із розрахунку 0,1% (п.5.3. договору)Сума заборгованості/грн.розрахуноксума пені/грн.100000100000грн.*0,1%*207дн./365дн.*100%56,714000040000грн.*0,1%*650дн./365дн.*100%71,23Загалом сума пені 127,94Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 29020,76грн. індексу інфляції за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р., 3838,36грн. три проценти річних за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р.

У відповідності з п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

При цьому, за розрахунком суду сума інфляційних витрат складає 30898грн.

Розрахунок індексу інфляції, зроблений судом:

Сума заборгованості Період Сукупний показник інфляції за період розрахунокСума інфляційних втрат/грн.10000001.06.2013 24.12.20131,0029568129100000*1,0029295,684000025.12.2014 05.10.20151,765205976440000*1,765230608,24Загалом втрати від інфляції складають 30903,92Отже, з врахуванням того, що інфляційні витрати до стягнення заявлено позивачем у меншій сумі, ніж розрахував суд, позовна вимога про стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню судом у сумі 29316,44грн. за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок трьох процентів річних, встановив, що його зроблено вірно, з огляду на що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3838,36грн. за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р. підлягає задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ТОВ „ОСОБА_1 Груп є частково доведеними та обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 40000,00грн. заборгованості, 127,94грн. пені за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р., 29316,44грн. індексу інфляції за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р., 3838,36грн. три проценти річних за період з 01.06.2013р. по 05.10.2015р. В решті частині позовних вимог суд відмовляє.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 11.02.2016р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та витязі з ЄДРЮОФОП станом на 25.11.2015р., у звязку з чим суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України підлягає поверненню з державного бюджету України надмірно сплачений позивачем судовий збір, згідно платіжного доручення №1997 від 28.08.2014р., в сумі 609,00грн. та відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача за розгляд позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1117,16грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Арта Квінт (65033, м. Одеса, Малиновський район, вул. Василя Стуса, буд. 11, офіс 4, код 33445480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Груп (04080, м. Київ, вул.Кирилівська, 23, код 35446622) 40 000 (сорок тисяч) грн. основної заборгованості, 127 (сто двадцять сім) грн. 94 коп. пені, 29 316 (двадцять девять тисяч триста шістнадцять) грн. 44 коп. інфляційних витрат, 3 838 (три тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 36 коп. три проценти річних, 1117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 16 коп. судового збору.

3. Повернути з державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код 38016923) Товариству з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Груп (04080, м. Київ, вул.Кирилівська, 23, код 35446622) судовий збір в сумі 906 (девятсот шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15 лютого 2016 р.

Суддя І.А. Малярчук