Вирок № 55824284, 16.02.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/324/16-к

н.п. 1-кп/415/193/16

ВИРОК

Іменем України

16.02.16 рік м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Горбатенко О.В.,

за участю:

секретаря Литвиненко Л.О.,

прокурора Зіньковського А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого, маючого малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На початку серпня 2015 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись за адресою: місто Лисичанськ, вулиця Свердлова, будинок № 349 аАДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав планшетний компютер марки: «Prestigio», моделі: «Multipad 7.0 ultra PMT3677 Wi», вартість якого згідно з висновком експерта № 581/7 від 18.01.2016 становить 900 гривень, який належить ОСОБА_2, чим заподіяв останній майнову шкоду на загальну суму 900 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та пояснив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати, призначити покарання у виді штрафу, зобовязавшись його сплатити в повному обсязі. Майнову шкоду потерпілій відшкодував.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений являється її колишнім співмешканцем, який на початку серпня 2015 року, викрав її планшетний компютер, коли вона поїхала від нього жити до батьків, а планшет забула у обвинуваченого вдома. Пізніше на неодноразові вимоги віддати планшет, відповідач тільки казав обіцянки, і як виявилось пізніше він його продав в магазин. Просила суд пробачити обвинуваченого та суворого його не наказувати, призначити покарання у виді штрафу, та врахувати, що останній виплатив їй майнову шкоду в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та потерпіла, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілу ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повністю доведена, а його дії органами досудового розслідування за ч.1 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 41), у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с. 43), має малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий (а.с.39), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, та того що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що його обтяжують, визнання вини, щире каяття винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має малолітню дитину, матеріальний збиток потерпілій відшкодував, враховуючи думку потерпілої, яка просила суд суворо не наказувати обвинуваченого призначивши йому покарання у виді штрафу, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати, а саме: 429 гривень 66 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на корить держави.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. 122, 124 ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави:

-429 (чотириста двадцять девять) гривень 66 копійок за проведення судово-товакрознавчої експертизи:

(одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, № рахунку 31117115700051, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.В.Горбатенко