Рішення № 55824153, 11.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2016р. Справа № 914/4332/15

За позовом:Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Албуфейра», м. Львів;про:розірвання договору оренди нежитлових приміщень, стягнення боргу по орендній платі, виселення з орендованого приміщення Суддя Крупник Р.В. Секретар Айзенбарт А.І.Представники сторін:від позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність №2302-вих-15 від 05.01.2016р.);від відповідача:не зявився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

17.12.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі Позивач) до ТОВ «Албуфейра» (надалі Відповідач) про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, стягнення боргу по орендній платі, виселення з орендованого приміщення.

Ухвалою суду від 18.12.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 11.01.2016р. Ухвалою від 11.01.2016р. суд відклав розгляд справи на 11.02.2016р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні подав довідку про розмір боргу відповідача від 11.02.2016р. №2302-вих-211, станом на 10.02.2016р. Заявлені вимоги мотивує тим, що 14.04.2015р. між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9536-15, на виконання якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове, платне користування нежитлові приміщення загальною площею 22,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 19. За умовами договору відповідач зобовязувався сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць в розмірі 11500,00 грн. Оскільки, взяті за договором зобовязання (в частині своєчасного та повного внесення орендної плати) відповідач не виконав і як наслідок допустив заборгованість в розмірі 103420,94 грн., позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір оренди, стягнути з відповідача борг по орендній платі та виселити ТОВ «Албуфейра» з займаних приміщень.

Відповідач явки повноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав.

Ухвали суду надсилалися відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 63 та юридичну адресу ТОВ «Албуфейра»: м. Львів, вул. Чехова, 6/6. Однак поштові конверти, які направлялися за зазначеними адресами повернулися до суду з відміткою відділення звязку «За закінченням терміну зберігання».

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2015р. між позивачем (за Договором Орендодавець) та відповідачем (за Договором Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9536-15 (надалі Договір), згідно п.1 якого орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 31.03.2015р. №18-А передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме майно (далі обєкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Господар». Обєктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 19, загальною площею 22,3 кв.м.

Цільове використання обєкту оренди використання для гаража (п. 2.1. Договору).

За приписами п. 3.1., 3.3. Договору приймання-передачу обєкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач і оформлюється актом приймання-передачі. При передачі обєкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписує орендар та балансоутримувач.

Відповідно до п. 4.1. Договору його термін визначений на 2 роки 364 дні з 14.04.2015р. до 13.04.2018р. Перебіг терміну дії Договору оренди та настання обовязку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі (п. 4.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2015р. обєкт оренди був переданий відповідачу балансоутримувачем, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від вказаної дати.

За змістом пунктів 5.1. 5.4. Договору розмір орендної плати за обєкт оренди становить 11500,00 грн. без ПДВ за перший місяць оренди згідно із запропонованою переможцем конкурсу сумою. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

В п. 5.6. Договору сторони погодили, що орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Разом з тим, в п. 5.8. Договори сторони передбачили, що несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки позивача про заборгованість ТОВ «Албуфейра» від 26.12.2015р. №2302-вих-2673, за період з 14.04.2015р. по 31.10.2015р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 103420,94 грн. Крім цього, з довідки Управління від 11.02.2016р. №2302-вих-211 вбачається, що за період з 01.04.2015р. по 10.02.2016р. розмірі боргу відповідача складає вже 136189,39 грн.

Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача лише заборгованість у розмірі 103420,94 грн. за період з 14.04.2015р. по 31.10.2015р., а також розірвати Договір оренди та виселити відповідача з займаного приміщення.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на день розгляду справи, жодних коштів від відповідача не надходило, розмір боргу не змінився. Суд також зазначає, що докази сплати відповідачем заборгованості за оренду приміщень позивачу в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Аналогічний обовязок покладений на відповідача пп. 7.1.2. п. 7.2. Договору.

В позовній заяві позивач зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість виникла за період з 14.04.2015р. по 31.10.2015р.

Здійснивши перерахунок заборгованості за Договором, суд прийшов до висновку, що фактично така стягується позивачем за період з 17.04.2015р. (з моменту підписання Акту приймання-передачі приміщення) по 31.10.2015р., що є цілком вірно, зважаючи на умови п. 3.5. Договору та положенням ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як зазначив Верховний суд України в постанові №3-26гс12 від 08.05.2012р. можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору у позасудовому порядку, передбачена ст. 782 ЦК є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, встановлене ч. 1 ст. 782 ЦК, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічна правова норма міститься в ч. 1 ст. 785 ЦК України.

Відповідно до пунктів 9.1 9.4 Договору, повернення орендодавцю обєкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії цього договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі обєкта оренди протягом 5 днів з часу закінчення терміну оренди. Обєкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї з подій, вказаних в п. 9.1. цього договору. При передачі обєкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписують орендар та балансоутримувач та у пятиденний термін надсилається балансоутримувачем орендодавцю.

З огляду на викладені положення законодавства, враховуючи те, що протягом періоду з 14.04.2015р. по 31.10.2015р. відповідачем в рахунок сплати орендної плати 28.08.2015р. було перераховано лише один платіж в розмірі 200,00 грн., судом встановлено, що зі сторони відповідача відбулося прострочення орендної плати більше, ніж на три місяці підряд, що в свою чергу є істотним порушенням умов договору, а тому вимоги позивача про розірвання Договору та виселення відповідача з приміщень є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем жодним чином не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Беручи до уваги наведене та керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33-35, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Албуфейра» (79008, м. Львів, вул. Чехова, 6/6; код ЄДРПОУ 39620349) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 103420,94 грн. боргу з орендної плати.

3.Розірвати Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9536-15 від 14.04.2015р., укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Албуфейра».

4.Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Албуфейра» (79008, м. Львів, вул. Чехова, 6/6; код ЄДРПОУ 39620349) з приміщення, загальною площею 22,3 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 19.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Албуфейра» (79008, м. Львів, вул. Чехова, 6/6; код ЄДРПОУ 39620349) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 3987,31 грн. судового збору.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

7.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2016 р.

Суддя Крупник Р.В.