Рішення № 55823734, 08.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016Справа №910/30995/15

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ТЕКСТИЛЬ ЛАЙН";

до відповідача-2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

про: стягнення 34.529,73 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: ОСОБА_4 - за довіреністю від 15.01.2014 № 51;

відповідача-1: не з'явилися;

відповідача-2: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ТЕКСТИЛЬ ЛАЙН" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 90.176,20 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем-2 порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором поставки від 22.05.2015 № ЛВч0000012 у зв'язку із чим у відповідача-2 перед позивачем виникла заборгованість в сумі 90.176,20 грн, яка складається з суми основної заборгованості - 72.140,96 грн та штрафу в сумі 18.035,24 грн.

З метою забезпечення виконання відповідачем-2 грошових зобов'язань перед позивачем за договором від 22.05.2015 № ЛВч0000012, між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поруки від 18.09.2015 № 18/09/15-01Ю, за умовами якого відповідач-1 частково забезпечив виконання відповідачем-2 зобов'язання за договором від 22.05.2015 № ЛВч0000012, а саме в розмірі 500,00 грн.

Як вказує позивач, відповідач-1 своїх зобов'язань, взятих на себе за договором поруки від 18.09.2015 № 18/09/15-01Ю, на вимогу позивача не виконав.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідачів суми заборгованості в розмірі 90.176,20 грн, яка складається з суми основної заборгованості - 71.640,96 грн, штрафу в розмірі 18.035,24 грн та 500,00 грн - солідарного стягнення з відповідачів основної заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/30995/15.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачам на адресу їх місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідачі повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідачі правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на позов від останніх до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній зменшив свої вимоги до 34.529,73 грн, яка складається з суми основної заборгованості - 27.123,78 грн, штрафу в розмірі 6.905,95 грн та 500,00 грн - солідарного стягнення з відповідачів основної заборгованості.

Вказана заява позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 08.02.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як постачальником, (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як покупцем, (далі - відповідач-2) укладено договір поставки від 22.05.2015 № ЛВч0000012 (далі - Договір поставки).

У відповідності до предмету Договору поставки позивач зобов'язується поставити та передати відповідачу-2 текстильну продукцію (далі - товар), а останній зобов'язується відповідно до умов Договору прийняти та оплатити цей товар (п. 1.1 Договору поставки).

Ціна, загальна кількість, асортимент товару, що поставляється за Договором поставки, визначається у відповідних накладних та/або рахунках-фактурах та/або специфікаціях позивача, які є невід'ємними частинами Договору поставки. Загальна вартість отриманого товару за Договором поставки визначається на підставі підписаних відповідних накладних та /або рахунків-фактур (п. 3.1 Договору поставки).

Пунктом 3.2 Договору поставки визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 30 календарних днів з дати підписання відповідної накладеної та/або виставлення рахунку-фактури.

У відповідності до п. 5.2 Договору поставки, у випадку порушення відповідачем-2 п. 3.2 Договору, останній сплачує позивачу, зокрема, штраф у розмірі 25 % від загальної суми заборгованості.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем поставлено, а відповідачем-2 отримано товар загальною вартістю 93.670,96 грн. Наведений факт підтверджується видатковими накладними від 26.05.2015 № ЛВч-2605-002, від 04.06.2015 № ЦБч-0406-001, від 05.06.2015 № ЦБч-0206-001, від 12.06.2015 № ЛВ-1006-0001 та від 23.06.2015 № ЦБч-2306-002, які підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток (належним чином засвідчені копії вказаних видаткових накладних наявні в матеріалах справи а їх оригінали оглянуті в судовому засідання).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем-2 його грошових зобов'язань за Договором, останній оплату отриманого ним товару на користь позивача здійснив частково. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача-2 перед позивачем заборгованості в сумі 34.529,73 грн, яка складається з суми основної заборгованості - 27.623,78 грн та штрафу в розмірі 6.905,95 грн.

З метою забезпечення виконання відповідачем-2 його грошових зобов'язань за Договором поставки, між позивачем, як кредитором, та товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ТЕКСТИЛЬ ЛАЙН", як поручителем, (далі - відповідач-1) укладено договір поруки від 18.09.2015 № 18/09/15-01Ю (далі - Договір поруки).

Предметом Договору поруки є зобов'язання відповідача-1 перед позивачем відповідати за своєчасне виконання відповідачем-2 за зобов'язаннями перед позивачем за Договором поставки (п. 1.1 Договору поруки).

Пунктом 3.1 Договору поруки визначено, що у випадку повного повернення відповідачем заборгованості позивачу за Договором поставки, останній зобов'язується сплатити відповідачу-1 винагороду в розмірі 1.000,00 грн протягом трьох днів.

Відповідно до п. 5.1 Договору поруки, у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивач має право в будь-який час звернутися до відповідача-1 з вимогою про відшкодування заподіяних збитків, але тільки в розмірі, передбаченому п. 3.1 Договору поруки.

Відповідач-1 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки згідно ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України в визначеній сторонами сумі 500,00 грн.

У відповідності до п. 6.4 Договору поруки, позивач може пред'явити позов про виконання зобов'язань (стягнення заборгованості) на його вибір, як до відповідача-1 за місцем його знаходження так і до відповідача-2 за місцем його знаходження та одночасно до відповідача-1 та відповідача-2 за місцем знаходження однієї із сторін (мається на увазі відповідача-1 та відповідача-2).

Приписами ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на те, що відповідач-2 не виконав свої грошові зобов'язання за Договором поставки позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідачів заборгованості, яка виникла в останніх на підставі Договору поставки та Договору поруки, в межах їх зобов'язань за вказаними правочинами.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Таким чином, підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 суми заборгованості в розмірі 27.123,78 грн та про стягнення солідарно з відповідачів основної заборгованості в сумі 500,00 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідачів перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачами жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач-1 своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Розглядаючи спір в частині позовних вимог про застосування до відповідача-2 господарської санкції у вигляді штрафу суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем-2 допущено порушення у зобов'язанні за Договором поставки, господарський суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення солідарно з відповідачів штрафу в сумі 6.905,95 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповіда-2.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ТЕКСТИЛЬ ЛАЙН" (03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 4, оф. 3; ідентифікаційний код 35756306) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (89600, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-яких їх рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02098, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 500 (п'ятсот) грн 00 коп.;

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (89600, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02098, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 27.123 (двадцять сім тисяч сто двадцять три) грн 78 коп.; штраф в сумі 6.905 (шість тисяч дев'ятсот п'ять) грн 95 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15 лютого 2016 року

Суддя С.В. Балац