Рішення № 55823355, 02.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016Справа № 910/24325/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-ізраїльське підприємство «Ям Сервіс Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Тріада»

про стягнення 1752050,88 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Решетняк Д.П. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ТОВ «Спільне українсько-ізраїльське підприємство «Ям Сервіс Україна» звернулось до суду з позовом до ТОВ «ВКФ Тріада» про стягнення заборгованості за договорами поставки № 11/07/2012-1р від 11.07.2012, № 12/07/2012-1р від 12.07.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов зазначених договорів, поставив відповідачеві товар на загальну суму 1012743,43 грн., однак відповідач отриманий товар оплатив лише частково, на суму 454,27 грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 1012289,16 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1012289,16 грн., 206734,00 грн. пені, 28521,00 грн. 3% річних та 504506,40 грн. інфляційних за порушення умов договору.

У судовому засіданні 05.11.2015 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій представник зазначив про допущену ним у тексті позовної заяви описку, внаслідок якої було здійснено хибний розрахунок суми заборгованості, і, відповідно, сум пені, 3% річних та інфляційних.

На підставі викладеного позивач просить суд уточнити викладені у позові вимоги та стягнути з відповідача 1012559,16 грн. заборгованості, 170201,32 грн. пені, 28528,29 грн. 3% річних та 504631,15 грн. інфляційних.

Суд приймає до уваги внесені позивачем уточнення до розрахунку заборгованості, в зв'язку з чим позов підлягає вирішенню з урахуванням скоригованої ціни позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов з урахуванням коригувань, внесених до позовних вимог.

Відповідач присутність повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, надіслав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на те, що факт здійснення поставки товару за договором позивачем належним чином не доведений, а надані позивачем в якості доказу видаткові накладні та довіреності на отримання товару сфальсифіковані.

У судовому засіданні 05.11.2015 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що ним візуально виявлено, що підписи особи, уповноваженої на отримання товару (Каратєєва О.О.), на видаткових накладних, та підписи керівника, головного бухгалтера та довіреної особи ТОВ «ВКФ Тріада» на довіреностях на отримання товару, не належать зазначеним особам. Зазначена обставина, на думку відповідача, свідчить про фальсифікацію вказаних документів.

Крім того, відповідач зазначив, що на наданих позивачем копіях видаткових накладних відтиск печатки відповідача проставлений вибірково.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Як зазначено в листі Вищого господарського суду України № 01-8/2651 від 27.11.2006, «Про деякі питання призначення судових експертиз», судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Дослідивши обставини справи і доводи відповідача, викладені у клопотанні про призначення експертизи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів на встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування в межах заявленого позову.

Таким чином, клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-ізраїльське підприємство «Ям Сервіс Україна» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ Тріада» (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 11/07/2012-1р (далі - договір-1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця витратні матеріали для поліграфії (далі - товари), зазначені у відповідних додатках (специфікаціях) до договору, у вказані в договорі строки, а покупець зобов'язався прийняти товари і своєчасно здійснювати їх оплату на умовах договору, в кількості та у строки, відповідно до договору.

Згідно з п. 4.12 договору-1, в момент постачання відповідач зобов'язаний передати позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

Відповідно до п. 3.1 договору-1, розрахунок за кожною з поставок покупець здійснює в строк не більше 10 банківських днів з дати поставки товарів відповідно до п.п. 4.14, 4.15 договору.

Право власності на товари від постачальника до покупця переходить з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка посвідчує момент передачі товарів. Товари вважаються прийнятими, а зобов'язання постачальника по поставці виконаними з моменту підписання сторонами видаткової накладної, виписаної на підставі виставленого покупцеві рахунку-фактури постачальник на цей товар (дата оформлення видаткової накладної вважається датою поставки товарів) (п.п. 4.14, 4.15 договору-1).

Згідно з п. 7.3 договору-1, у випадку недотримання покупцем строків оплати, зазначених у розділі 3 договору, покупець сплачує постачальнику узгоджену і остаточну пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від загальної суми вартості поставлених покупцю, та неоплачених товарів, у перерахунку за кожен день недотримання строків оплати товарів.

Відповідно до п. 10.4 договору-1, договір укладений на строк до 31.12.2012 і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Якщо жодна з сторін за тридцять календарних днів до перебігу зазначеного строку не надасть письмової заяви про своє бажання розірвати договір чи змінити його умови, договір може бути пролонгований на наступний рік на тих же умовах, про що сторонами підписується додаткова угода.

Додатковою угодою № 1 від 27.12.2013 до договору-1 сторони продовжили строк дії договору-1 до 31.12.2014.

Крім того, 12.07.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 12/07/2012-1р (далі - договір-2), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця витратні матеріали для поліграфії (далі - товари), зазначені у відповідних додатках (специфікаціях) до договору, у вказані в договорі строки, а покупець зобов'язався прийняти товари і своєчасно здійснювати їх оплату на умовах договору, в кількості та у строки, відповідно до договору.

Згідно з п. 4.12 договору-2, в момент постачання відповідач зобов'язаний передати позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

Відповідно до п. 3.1 договору-2, розрахунок за кожною з поставок покупець здійснює в строк не більше 10 банківських днів з дати поставки товарів відповідно до п.п. 4.14, 4.15 договору.

Право власності на товари від постачальника до покупця переходить з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка посвідчує момент передачі товарів. Товари вважаються прийнятими, а зобов'язання постачальника по поставці виконаними з моменту підписання сторонами видаткової накладної, виписаної на підставі виставленого покупцеві рахунку-фактури постачальник на цей товар (дата оформлення видаткової накладної вважається датою поставки товарів) (п.п. 4.14, 4.15 договору-2).

Згідно з п. 7.3 договору-2, у випадку недотримання покупцем строків оплати, зазначених у розділі 3 договору, покупець сплачує постачальнику узгоджену і остаточну пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від загальної суми вартості поставлених покупцю, та неоплачених товарів, у перерахунку за кожен день недотримання строків оплати товарів.

Відповідно до п. 10.4 договору-2, договір укладений на строк до 31.12.2012 і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Якщо жодна з сторін за дев'яносто календарних днів до перебігу зазначеного строку не надасть письмової заяви про своє бажання розірвати договір чи змінити його умови, договір може бути пролонгований на наступний рік на тих же умовах, про що сторонами підписується додаткова угода.

Додатковою угодою № 1 від 27.12.2013 до договору-2 сторони продовжили строк дії договору-2 до 31.12.2014.

У подальшому, на підставі видаткових накладних: № 0000627 від 20.06.2014 на суму 11107,99 грн. (довіреність відповідача на отримання товару № 1248 від 20.06.2014); № 0000628 від 20.06.2014 на суму 29519,45 грн. (довіреність № 1245 від 20.06.2014); № 0000640 від 24.06.2014 на суму 18698,44 грн. (довіреність № 1275 від 24.06.2014); № 000665 від 02.07.2014 на суму 31041,43 грн. (довіреність № 1307 від 27.06.2014); № 0000666 від 02.07.2014 на суму 5347,42 грн. (довіреність № 1311 від 27.06.2014); № 0000667 від 02.07.2014 на суму 18708,18 грн. (довіреність № 1306 від 27.06.2014); № 0000668 від 02.07.2014 на суму 6473,71 грн. (довіреність № 1312 від 27.06.2014); № 0000689 від 08.07.2014 на суму 11043,22 грн. (довіреність №1343 від 08.07.2014); № 0000703 від 10.07.2014 на суму 7943,36 грн. (довіреність № 1371 від 10.07.2014); № 0000704 від 10.07.2014 на суму 14049,16 грн. (довіреність № 1372 від 10.07.2014); № 0000737 від 18.07.2014 на суму 10476,49 грн. (довіреність № 1418 від 18.07.2014); № 0000738 від 18.07.2014 на суму 8595,88 грн. (довіреність № 1419 від 18.07.2014); № 773 від 01.08.2014 на суму 11304,72 грн. (довіреність № 1490 від 31.07.2014); № 775 від 01.08.2014 на суму 11326,07 грн. (довіреність № 1494 від 01.08.2014); № 0000792 від 07.08.2014 на суму 21314,88 грн. (довіреність № 1530 від 07.08.2014); № 000793 від 07.08.2014 на суму 11848,07 грн. (довіреність № 1531 від 07.08.2014); № 0000813 від 14.08.2014 на суму 11781,67 грн. (довіреність № 1571 від 14.08.2014); № 0000814 від 14.08.2014 на суму 8199,60 грн. (довіреність № 1572 від 14.08.2014); № 0000815 від 14.08.2014 на суму 16114,56 грн. (довіреність № 1573 від 14.08.2014); № 0000816 від 14.08.2014 на суму 39997,81 грн. (довіреність № 1574 від 14.08.2014); № 0000817 від 14.08.2014 на суму 3236,08 грн. (довіреність № 1575 від 14.08.2014 ); № 0000818 від 14.08.2014 на суму 1618,03 грн. (довіреність № 1576 від 14.08.2014); № 0000866 від 02.09.2014 на суму 29633,04 грн. (довіреність №1709 від 02.09.2014); № 0000867 від 03.09.2014 на суму 11671,52 грн. (довіреність № 1716 від 03.09.2014); № 0000869 від 03.09.2014 на суму 28272,84 грн. (довіреність № 1727 від 03.09.2014); № 0000886 від 05.09.2014 на суму 19615,50 грн. (довіреність № 1746 від 05.09.2014); № 0000887 від 05.09.2014 на суму 17195,93 грн. (довіреність № 1747 від 05.09.2014); № 0000888 від 05.09.2014 на суму 3385,32 грн. (довіреність № 1748 від 05.09.2014); № 899 від 09.09.2014 на суму 8630,94 грн. (довіреність № 1778 від 09.09.2014); № 0000905 від 11.09.2014 на суму 4045,69 грн. (довіреність № 1787 від 10.09.2014); № 0000906 від 11.09.2014 на суму 28889,64 грн. (довіреність № 1798 від 11.09.2014; № 0000917 від 12.09.2014 на суму 18199,86 грн. (довіреність № 1808 від 12.09.2014); № 0000921 від 16.09.2014 на суму 2817,05 грн. (довіреність № 1826 від 16.09.2014); № 0000930 від 17.09.2014 на суму 53306,35 грн. (довіреність № 1839 від 17.09.2014); № 0000938 від 19.09.2014 на суму 30782,16 грн. (довіреність № 1880 від 19.09.2014); № 0000939 від 22.09.2014 на суму 12879,29 грн. (довіреність № 1888 від 22.09.2014); № 0000943 від 22.09.2014 на суму 8298,14 грн. (довіреність № 1889 від 22.09.2014); № 0000952 від 24.09.2014 на суму 53562,36 грн. (довіреність № 1904 від 23.09.2014); № 0000953 від 24.09.2014 на суму 21987,18 грн. (довіреність № 1903 від 23.09.2014); № 0000954 від 24.09.2014 на суму 27285,84 грн. (довіреність № 1902 від 23.09.2014); № 0000981 від 01.10.2014 на суму 21215,76 грн. (довіреність № 1971 від 29.09.2014); № 0001016 від 08.10.2014 на суму 25452,25 грн. (довіреність № 2059 від 07.10.2014); № 0001017 від 08.10.2014 на суму 22567,54 грн. (довіреність № 2057 від 07.10.2014); № 0001018 від 08.10.2014 на суму 17526,79 грн. (довіреність № 2058 від 07.10.2014); № 0001025 від 09.10.2014 на суму 1082,45 грн. (довіреність № 2080 від 09.10.2014); № 0001034 від 10.10.2014 на суму 6197,47 грн. (довіреність № 2097 від 10.10.2014); № 0001051 від 15.10.2014 на суму 25072,42 грн. (довіреність № 2151 від 15.10.2014); № 0001052 від 15.10.2014 на суму 18967,62 грн. (довіреність № 2153 від 15.10.2014); № 0001067 від 20.10.2014 на суму 27877,32 грн. (довіреність № 2187 від 17.10.2014); № 0001068 від 20.10.2014 на суму 28926,65 грн. (довіреність № 2188 від 17.10.2014); № 1069 від 24.10.2014 на суму 9056,87 грн. (довіреність № 2229 від 24.10.2014); № 1099 від 24.10.2014 на суму 15312,95 грн.); № 0001131 від 05.11.2014 на суму 12789,40 грн. (довіреність № 2341 від 05.11.2014); № 0001124 від 03.11.2014 на суму 25051,59 грн. (довіреність № 2313 від 03.11.2014); № 0001130 від 05.11.2014 на суму 13822,09 грн. (довіреність № 2333 від 05.11.2014); № 0001146 від 11.11.2014 на суму 17051,52 грн. (довіреність № 2387 від 10.11.2014); № 0001150 від 11.11.2014 на суму 22360,56 грн. (довіреність № 2393 від 11.11.2014); № 0001151 від 11.11.2014 на суму 1597,27 грн. (довіреність № 2394 від 11.11.2014); № 0001212 від 28.11.2014 на суму 863,34 грн. (довіреність № 2552 від 27.11.2014); № 0001267 від 12.12.2014 на суму 2451,42 грн. (довіреність № 2631 від 11.12.2014); № 0001292 від 16.12.2014 на суму 4188,60 грн. (довіреність № 2691 від 16.12.2014); № 0001297 від 18.12.2014 на суму 3106,68 грн. (довіреність № 2753 від 17.12.2014), позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1013013,43 грн.

Відповідач, в свою чергу, поставлений товар оплатив лише частково, на суму 454,27 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки від 18.12.2014, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 1012559,16 грн.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості належним чином підтверджений матеріалами справи. Доказів погашення відповідачем заборгованості сторонами не надано.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 1012559,16 грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання зі сплати 1012559,16 грн., що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення 170201,32 грн. пені на підставі п. 7.3 договорів, 28528,29 грн. 3% річних та 504631,15 грн. інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок зазначених сум, суд дійшов висновку про їх законність, обґрунтованість, відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого 170201,32 грн. пені, 28528,29 грн. 3% річних та 504631,15 грн. інфляційних підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно заперечень відповідача щодо ненадання позивачем достатньої кількості доказів на підтвердження факту здійснення поставки товару за договором та фальсифікації видаткових накладних і довіреностей на отримання товару, слід зазначити таке.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/767/2013 від 29.04.2013).

В зазначених накладних зазначені відомості щодо посади і прізвища особи, яка підписала спірні видаткові накладні зі сторони відповідача, ці накладні скріплені печаткою позивача, що дає змогу ідентифікувати юридичну особу, від імені якої підписувались ці видаткові накладні. Крім того, докази на підтвердження того, що підпис уповноваженої особи відповідача на цих документах сфальсифіковано, в матеріалах справи відсутні.

Оскільки спірні видаткові накладні мають найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, печатку позивача та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо недоведеності викладених у позовній заяві обставин, зокрема факту здійснення позивачем поставки товару на користь відповідача, у повному обсязі спростовані наявними у матеріалах справи доказами та судом до уваги не приймаються.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Тріада» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 26 літ. А, оф. 125; ідентифікаційний код 30928372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-ізраїльське підприємство «Ям Сервіс Україна» (01103, м. Київ, бульв. Дружби Народів, 10; ідентифікаційний код 31243294) 1012559 (один мільйон дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 16 коп. заборгованості, 170201 (сто сімдесят тисяч двісті одну) грн. 32 коп. пені, 28528 (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 29 коп. 3% річних та 504631 (п'ятсот чотири тисячi шістсот тридцять одну) грн. 15 коп. інфляційних та витрати по сплаті судового збору в сумі 26280 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят) грн. 76 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 09.02.2016

Суддя Я.В. Маринченко