Рішення № 55823302, 11.02.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 р. Справа № 909/1408/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України",

вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001;

до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго",

вул. Б.Хмельницького, 59-А, м.Івано-Франківськ, 76000;

про: стягнення 15 261 061,14грн., з яких: 897 924,37грн. - 3% річних, 14 363 136,77грн. - інфляційні втрати,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1- головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи, (довіреність №14-109 від 18.04.2014р.);

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт 1-ої категорії юридичного відділу, (довіреність №20/870 від 18.06.2015р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 897 924,37грн. - 3% річних, 14 363 136,77грн. - інфляційних втрат.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- несвоєчасне виконання відповідачем рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.13р., у справі №909/714/13, згідно яких, у ДМП Івано - Франківськтеплокомуненерго в наявності зобов"язання зі сплати НАК Нафтогаз України, заборгованості за неналежне виконання Договору про закупівлю природного газу №12/1001-БО-15 від 19.01.12р.;

- приписи ч.2 ст. 625, на підставі якої відповідачу нараховано 897 924,37грн. - 3% річних, 14 363 136,77грн. - інфляційних втрат на суму основного боргу 22 025 693,36грн.;

- норми ст.ст. 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні підтвердив факт неналежного виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.13р., у справі №909/714/13, вказуючи при цьому, на вкрай складне фінансово - економічне становище ДМП Івано - Франківськтеплокомуненерго, що зумовлене наявністю дебіторської заборгованості в сумі 70 218 358,48грн. через недофінансування організацій - споживачів теплової енергії із державного та міського бюджетів. Разом з тим, відповідач просить суд, врахувати особливість виробничо-господарського характеру діяльності відповідача, значну суму заборгованості бюджетних організацій перед відповідачем по сплаті за послуги з теплопостачання та відмовити в задоволенні позову (відзив на позов вх№1882/16 від 11.02.16р.). Слід зазначити, що відповідачем подано суду контрозрахунок (а.с.68-70), у відповідності до якого, інфляційні втрати складають 10 219 921,71грн., а сума нарахованих 3% річних - 897 924,37грн., відповідачем не заперечується.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р., у справі №909/714/13, позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю природного газу №12/1001-БО-15 від 19.01.12р., в сумі 27 728 604, 85грн. - задоволено частково. Стягнено з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 22 025 693,36грн. - основного боргу, 597 409,21грн. - пені, 119 481,84грн. - 3% річних, 1 541 798, 54грн. - штрафу, 68 820,20грн. - судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.13р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р., скасовано в частині відмови в стягненні 3% річних в сумі 720 376,74 грн., пені в сумі 1 838 095,99грн. та 7% штрафу в сумі 737 028,64грн. В цій частині прийнято нове рішення про задоволення позову. В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р. залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.13р., у справі №909/714/13, господарським судом Івано-Франківської області видано накази №№ 60, 1343 від 11.11.13р.

Крім того, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.14р., у справі №909/936/14, стягнено з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3% річних за період з 23.04.13р. по 11.07.14р. в сумі 805 597,28грн. та інфляційні втрати за період травень 2013р. - червень 2014р. в розмірі 2 645 010,82грн., від суми основного боргу 22 025 693,36грн., встановленого рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.13р., у справі №909/714/13.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про застосування до відповідача наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме, 897 924,37грн. - 3% річних, 14 363 136,77грн. - інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу 22 025 693,36грн. за Договором про закупівлю природного газу №12/1001-БО-15 від 19.01.12р.

В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).

Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобовязальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобовязання.

Враховуючи викладене вище, а також факт встановлення судом неналежного виконання відповідачем свого зобов"язання стосовно погашення заборгованості в сумі 22 025 693,36грн. зазначеної у рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р. та постанові Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.13р., у справі №909/714/13, які у встановленому законом порядку набрали законної сили та згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковими до виконання на всій території України, суд прийшов до висновку, про правомірність покладення позивачем на відповідача додаткових юридичних обов"язків, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем 3% річних та встановлено, що періоди їх нарахування з 12.07.14р. по 19.11.15р. та сума боргу - 22 025 693,36грн., від якої здійснено такі нарахування, у розрахунках (а.с.8-10), позивачем визначено вірно, проте, стягненню в судовому порядку підлягають 3% річних в розмірі 897 924,16грн., оскільки розбіжність в сумі нарахованих 3% річних - 897 924,37грн., виникла внаслідок арифметичної помилки позивача при здійсненні розрахунку.

Що стосується інфляційних втрат, то із поданих суду розрахунків (а.с.8-10), вбачається нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат в розмірі 14 363 136,77грн., за період з липня 2014р. по жовтень 2015р., від суми заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, які вже стягнуті рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р., постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.13р., у справі №909/714/13, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.14р., у справі №909/936/14.

Слід мати на увазі, що статтею 625 Цивільного кодексу України, регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. З рішення ж суду зобов'язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що зазначено в ст. 11 Цивільного кодексу України, позаяк рішення суду підтверджує лише наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність. Зобов"язання виконати вже існуюче зобов"язання в судовому порядку не є підставою для виникнення нових господарський зобов"язань.

За таких обставин, нарахування позивачем інфляційних втрат на вже стягнуті рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.13р., постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.13р., у справі №909/714/13, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.14р., у справі №909/936/14, суми інфляційних втрат, суперечить вимогам закону, а відтак, правомірним визнається судом стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 12 823 227,25грн., за період з липня 2014р. по жовтень 2015р., від суми основного боргу - 22 025 693,36грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12 823 227,25грн. - інфляційних втрат, 897 924,16грн. - 3% річних. В частині стягнення 1 539 909,52грн. - інфляційних втрат, 0,21коп. - 3% річних - відмовити.

Що стосується судових витрат, то правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Слід зазначити, що сума судового збору, виходячи із заявленої ціни позову - 15 261 061,14грн., в даному випадку, сплачена позивачем за максимальною ставкою - 182 700,00грн. і часткове задоволення позову - 13 721 151,41грн., не змінює на таку ставку, а відтак, судовий збір в сумі 182 700,00грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до відповідача ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 15 261 061,14грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ,76007 (ідентифікаційний код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001 (ідентифікаційний код 20077720) 12 823 227,25грн. (дванадцять мільйонів вісімсот двадцять три тисячі двісті двадцять сім грн. 25коп.) - інфляційних втрат, 897 924,16грн. (вісімсот дев"яносто сім тисяч дев"ятсот двадцять чотири грн. 16коп.) - 3% річних, 182 700,00грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 03346058) 1 539 909,52грн. - інфляційних втрат, 0,21коп. - 3% річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.02.16р.

Суддя С.Кобецька