Рішення № 55822679, 16.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.16 Справа № 904/9451/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз", смт. Калинівка, Васильківський район, Київська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехмайстер", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 401 002, 71 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (надалі-Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехмайстер" (надалі-Відповідач) про стягнення 401 002,71 грн. за договором №061301 купівлі-продажу запасних частин від 03.06.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду суддею Забарющим М.І.

Розпорядженням №1272 керівника апарату суду від 05.01.2016, в зв'язку з знаходженням на лікарняному судді Забарющего М.І., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматизований розподіл справи по вх. №4-9458/15 №904/9451/15, за результатами проведення якого справу №904/9451/15 передано для розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 справа №904/9451/15 прийнята до провадження суддею Соловйовою А.Є. та призначена до розгляду в засіданні.

В судовому засіданні 28.01.2016 розгляд справи був відкладений на 11.02.2016 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

09.02.2016 від Позивача електронною поштою надійшов Розрахунок пені, річних, інфляційних втрат, відповідно до якого розмір пені складає 98 276,00 грн., 12% річних складають 30 366,76 грн., інфляційні втрати складають 90 377,27 грн. При цьому заява (клопотання) про зменшення позовних вимог від Позивача не надходила. Враховуючи викладене, суд долучає розрахунок до позовної заяви, проте позовні вимоги розглядаються в первісно заявленому обсязі.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір купівлі-продажу запасних частин №061301 від 03.06.2013, рахунок-фактуру №АТ-02320 від 24.04.2014, видаткову накладну №РН-01019 від 25.04.2014.

Позивач керуючись п.п. 4.2., 6.3. Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 180 754,54 грн., 12% річних в сумі 30 842,17 грн., інфляційні втрати в сумі 90 377,27 грн., пеню в сумі 99 028,73 грн.

Позивач в судове засідання, призначене на 11.02.2016 не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 09.02.2016 від Позивача електронною поштою надійшло клопотання вих. №018 від 09.02.2016 про розгляд справи без участі представника Позивача, за наявними в матеріалах справи документами. Суд задовольнив клопотання Позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у призначені на 28.01.2016 та 11.02.2016 судові засідання не зявився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за вказаною у позовній заяві та підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.11.2013 адресою: 51200, АДРЕСА_1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.02.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХСОЮЗ» (Позивач, Продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХМАЙСТЕР» (Відповідач, Покупець) уклали договір купівлі-продажу запасних частин №061301 (надалі Договір) відповідно до умов якого Продавець зобовязався закуповувати у іноземних фірм згідно укладених контрактів і одержувати на власні склади оригінальні запасні частини, оливу та шпагат до сільськогосподарської техніки іноземного виробництва (надалі ОСОБА_1) і на умовах передбачених цим договором систематично поставляти (передавати у власність) Покупцю, а Покупець приймати і оплачувати ОСОБА_1 у кількості та номенклатурі, визначеній у рахунках-фактурах виставлених Продавцем на підставі поданих Покупцем письмових Заявок, які є невідємною частиною даного Договору. Найменування ОСОБА_1, його кількість, ціна за одиницю , загальна вартість ОСОБА_1, що передається Продавцем Покупцю на умовах цього Договору, визначається у рахунках-фактурах, оформлених Продавцем на підставі письмових Заявок Покупця (п.п.1.1., 2.1. Договору).

Відповідно до п.4.2. Договору, Покупець оплачує вартість замовленої партії ОСОБА_1 протягом 5 (пяти) банківських днів з дати одержаного від Продавця рахунку-фактури.

Згідно з п.п.8.1., 8.2. Договору, він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому іншому разі до повного виконання зобовязання за даним договором. У випадку, якщо жодна із Сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за 1 (один) місяць до його закінчення, цей Договір вважається пролонгованим на такий же термін.

Враховуючи, що Сторонами не надано доказів наявності повідомлень про намір розірвати або змінити Договір, суд дійшов висновку, що Договір був автоматично пролонгований до 27.07.2014.

Виходячи з наданого Позивачем рахунку-фактури №АТ-02320 від 24.04.2014, Сторони домовились про поставку ОСОБА_1 загальною вартістю 180 754,54 грн. з ПДВ.

На виконання умов укладеного Договору, Позивач 25.04.2014 поставив Відповідачу ОСОБА_1 загальною вартістю 180 754,54 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-01019 від 25.04.2014, підписаною та скріпленою печатками обох Сторін.

Таким чином, виходячи з умов Договору, Відповідач був зобов'язаний оплатити поставлений ОСОБА_1 в строк до 06.05.2014 включно. Про Відповідач оплату поставленого ОСОБА_1 не здійснив. Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 180 754,54 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобовязання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків здійснення оплати за поставлений ОСОБА_1, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 180 754,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3. Договору Сторони встановили, що за прострочення оплати суми вартості одержаної кількості ОСОБА_1, Покупець сплачує Продавцю за кожний день прострочення оплати вартості ОСОБА_1 з нарахуванням рівня інфляції та 12% річних від простроченої до сплати суми основного платежу.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 12 % річних в сумі 30 842,17 грн. за загальний період прострочення з 29.04.2014 по 30.09.2015, та інфляційні втрати в сумі 90 377,27 грн. за загальний період прострочення травень 2014 року вересень 2015 року.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за поставлений ОСОБА_1, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 12% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що, оскільки як було встановлено судом, строк оплати поставлено ОСОБА_1 до 06.05.2014 включно, то позовні вимоги в частині стягнення 12% річних підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 30 366,76 грн. за період прострочення з 07.05.2014 по 30.09.2015. Що стосується нарахування інфляційних втрат, суд вважає за необхідне зазначити, що за розрахунком суду, розмір інфляційних втрат за період прострочення з травня 2014 року по вереснь 2015 року включно складає 119 070,35 грн. Проте, оскільки Позивачем заявлена до стягнення менша сума інфляційних втрат 90 377,27 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.6.3. Договору, за прострочення оплати суми вартості одержаної кількості ОСОБА_1 Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,06% від простроченої суми за кожинь день несплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить суд стягнути пеню в сумі 99 028,73 грн., розрахованої виходячі з подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення з 29.04.2014 по 30.09.2015.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобовязання з оплати поставленого ОСОБА_1 Відповідачем не виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснений з порушенням п.6 ст.232 Господарського кодексу (пеня нарахована за період з 29.04.2014 по 30.09.2015, тобто за 519 днів, що перевищує шестимісячний строк нарахування пені, встановлений зазначеною статтею), а також, Позивачем не враховано, що розмір пені, встановлений п.6.3. Договору 0,06%, є меншим, ніж подвійна облікова ставка НБУ. Відтак позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 20 063,75 грн., виходячи з розміру пені 0,06% від простроченої суми за кожний день прострочення, за період прострочення з 07.05.2014 по 07.11.2014 включно (шість місяців).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХМАЙСТЕР» (51200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38470459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХСОЮЗ» (08623, Київська область, смт. Калинівка, вул. Залізнична, будинок 49, код ЄДРПОУ 24918458) 180 754,54 грн. основного боргу, 30 366,76 грн. 12% річних, 90 377,27 грн. інфляційних втрат, 20 063,75 грн. пені, 4 823,43 грн. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.02.2016.

Суддя ОСОБА_2