Рішення № 55822485, 10.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.16 Справа № 904/10788/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛІРА ТРЕЙД", м. Дніпропетровськ

про стягнення безпідставно одержаних коштів

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № б/н від 05.11.15

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртес" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліра Трейд" про стягнення 1134224, 32 грн. основної заборгованості, 101833 грн. штрафу та 14061, 32 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки товару № 015 від 06.05.2015 в частині повної та своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 25.01.2016.

Ухвалою суду від 25.01.2016 розгляд справи було відкладено на 09.02.2016.

05.02.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що визнає позовні вимоги повному обсязі, пояснюючи невиконання свого зобов'язання скрутним фінансовим становищем та неможливість повернення грошових коштів - арештом із забороною розпорядження, накладеним 11.06.2015 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 09.02.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртес" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соліра Трейд" (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки товару № 015 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю насіння соняшника далі - товар) на умовах визначених даним договором, а покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару.

Згідно з п. 1.4 загальна ціна товару за цим договором становить 1018330 грн.

Розділом 5 Порядок розрахунків за договором сторони погодили, що покупець сплачує за поставлений товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у порядку та у строки, зазначені цим договором.

Покупець зобов'язується здійснити повну передплату за товар у розмірі 1018330 грн., протягом 45-ти днів з моменту підписання цього договору. У разі нездійснення покупцем передплати за товар, цей договір вважатиметься неукладеним та таким, що не породжує взаємних прав та обов'язків.

Не пізніше як на 3-й день після зарахування грошових коштів (передплати) на рахунок постачальника, він зобов'язаний здійснити поставку товару у якості, кількості та строк, обумовлені цим договором - розділ 2-4. У разі відмови або неможливості постачальника здійснити поставку товару у триденний термін, він зобов'язаний самостійно на 4-й день після здійснення передплати, повернути у повному обсязі усю суму перерахованої передплати на розрахунковий рахунок покупця.

На виконання умов договору, позивач 08.06.2015 здійснив передплату відповідачеві у розмірі 1018330 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: № 69 на суму 218330 грн., № 70 на суму 205000 грн., № 71 на суму 215500 грн., № 72 на суму 200000 грн. та № 73 на суму 179500 грн. (арк. с. 10-12).

Відповідач, у строки передбачені умовами договору, товар позивачеві на поставив, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 13.06.2015 вих. № 13/06, в якій вимагав повернути йому суму передплати у розмірі 1018330 грн. (арк. с. 13).

У відповідь на вищезазначену претензію, відповідач надіслав позивачеві лист від 15.06.2015 вих. № 15/06-2, в якому визнав з його боку порушення умов договору поставки № 015 від 06.05.2015 (арк. с. 14).

На момент звернення позивача із позовом до суду, відповідач товар на суму 1018330 грн. не поставив та передплату на вищезазначену суму позивачу не повернув.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1018330 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відзиві на позовну заяву, яка надійшла до суду 05.02.2016 (арк. с. 43), відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання попередньої оплати за представленими платіжними дорученнями та не надано доказів поставки товару або повернення передплати на суму 1018330 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1018330 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, позивач нарахував відповідачу штраф у сумі 101833 грн. відповідно до п. 6.3 договору.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.3 договору у випадку порушення постачальником умов поставки - відмова поставити товар або прострочення поставки більш ніж на 20 днів від обумовленої дати, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10 % від суми цього договору, зазначеної п. 4.3 цього договору.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, перевіривши правильність нарахування штрафу, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 101833 грн.

Також, позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних у розмірі 14061, 32 грн. за період з 13.06.2015 по 27.11.2015, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних у сумі 14061, 32 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 16802, 45 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліра Трейд" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, буд. 73; ідентифікаційний код 39490429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртес" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 2-А; ідентифікаційний код 39465660) суму передплати у розмірі 1018330 грн., штраф у сумі 101833 грн. та 16802, 45 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.02.2016

Суддя ОСОБА_2