Рішення № 5582116, 27.04.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.09 Справа № 14/138-09. за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Сумський мясокомбінат”

про стягнення: 132907 грн. 20 коп.

Суддя Миропольський С.О.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Сидоренко Н.А.

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Н.М.Котенко

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 132907 грн. 20 коп., з них: 105927 грн. 09 коп. основного боргу, 13514 грн. 68 пені, 11438 грн. 49 коп. індексу інфляції, 2026 грн. 94 коп. річних, судові витрати та витрати на адвоката в сумі 7000 грн. 00 коп. покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання зявився, в письмову відзиві на позов позовні вимоги визнає частково.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази у справі, суд встановив:

01.12.2007 р. сторони уклали договір № 6 купівлі-продажу, відповідно до умов договору позивач передав відповідачу продукцію, а відповідач в свою чергу був зобовязаний прийняти та оплатити отриману продукцію у відповідності до п. 5.1. договору на протязі 15 календарних днів з моменту виконання позивачем умов поставки згідно п.п. 1.2., 3.4 договору.

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, відповідач в порушення умов договору свої зобовязання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару здійснив частково, тому станом на 19.03.2009 року заборгованість відповідача складає 105927 грн. 09 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Майнова відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобовязання передбачена ст. 198 Господарського кодексу України та п. 6.2 договору. За прострочення платежу відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки. Розрахунок пені доданий позивачем до позовної заяви є обґрунтованим та правомірним.

Згідно розрахунку позивача, пеня яку належить стягнути з відповідача за прострочення грошового зобовязання за договором становить 13514 грн. 68 коп.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій приймаючи до уваги ступінь виконання зобовязання відповідачем, майновий та фінансовий стан сторін, а також інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач просив суд на підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір, яка підлягає стягненню, але суд розглянувши зазначене клопотання відповідача вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не наведені обставини та підстави за умови яких суд повинен задовольнити зазначене клопотання.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 13514 грн. 68 коп. правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11438 грн. 49 коп. інфляційних збитків та 2026 грн. 94 коп. 3 % річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь 7000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, повязаної зі складенням позовної заяви позивачу та представництвом інтересів позивача у господарському суді Сумської області по даній справі.

Суд вважає позовні вимоги в цій частині правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем подані належні доказі, якими підтверджується надання послуг.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 619 грн. 00 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Сумський мясокомбінат” (40007, м. Суми, вул. Харківська, 103, код 05496017) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 105927 грн. 09 коп. основного боргу, 13514 грн. 68 пені, 11438 грн. 49 коп. індексу інфляції, 2026 грн. 94 коп. річних, витрати за надання послуг адвоката в сумі 7000 грн. 00 коп., 1399 грн. 07 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.