Рішення № 55819291, 12.02.2016, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1435/15-ц

2/291/100/16

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2016 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Нейла В.М.

за участю:

секретаря - Герасимчук Н.П.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт ОСОБА_5 справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди

встановив:

07.12.2015 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про витребування май-на з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказує на те, що з серпня 2013 року він про-живав разом з відповідачкою без реєстрації шлюбу і за власні кошти придбав морозильник «М-7184-100» за 3200 грн. та пилосос «SAMSUNG SC432А» за 800 грн.. Після припинення спільного проживання з відповідачкою, остання відмовилась повернути позивачу вказані морозильник та пилосос.

Просить витребувати у відповідачки ОСОБА_3 морозильник «М-7184-100» та пилосос «SAMSUNG SC432А», а також стягнути з останньої в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн..

У судовому засіданні позивач і його представник підтримали позовні вимоги, з підстав, наведених в позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач і його представник позовні вимоги не визнали, не заперечуючи, що спірний морозильник і пилосос знаходяться у відповідачки, пояснивши, що морозильник ОСОБА_1 купив за гроші, які йому дала відповідачка під час їх спільного проживання, а пилосос позивач подарував їй на день народження, проти чого позивач не заперечував у судовому засіданні. Відповідачка доповнила, що не заперечує вартості морозильника та пилососа, зазначеної позивачем.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 60 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, зясувавши фактичні обставини справи, прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорю-ваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що з серпня 2013 року по червень 2014 року позивач ОСОБА_1 проживав разом з відповідачкою без реєстрації шлюбу і придбав морозильник «М-7184-100» за 3200 грн. та пилосос «SAMSUNG SC432А» за 800 грн.. Після припинення спільного проживання з відповідачкою, остання відмовилась повернути позивачу вказані морозильник та пилосос.

Свідок ОСОБА_6 в суді підтвердив, що разом з ОСОБА_1 їздив в смт ОСОБА_5, де був присутній під час придбання ОСОБА_1 морозильника, за який ОСОБА_1 розрахувався особисто.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 подарував пилосос «SAMSUNG SC 432А» відповідачці ОСОБА_3 на день народження останньої, що підтверджується свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та проти чого не заперечував позивач.

Відповідно до ст.ст. 317, 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності.

Ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно заволоділа ним.

Зі змісту ст.391 ЦК України вбачається, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд критично оцінює посилання відповідачки на те, що вона дала гроші позивачу на придбання морозильника, оскільки всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, ОСОБА_3 не надала суду належних доказів для підтвердження своїх слів щодо передачі позивачу ОСОБА_1 грошей на придбання морозильника.

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в частині передачі їх матірю ОСОБА_3 грошей позивачу для придбання морозильника, оскільки свідки не були присутніми під час передачі грошей.

Крім того, як вбачається з приписів ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Однак, як витікає з ч.2 ст.21 СК України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, а тому, відповідно, морозильник не є спільною сумісною власністю сторін по справі, а, на думку суду, належить ОСОБА_1 і у відповідачки ОСОБА_3 відсутні законні підстави для користування спірним морозильником.

Враховуючи наведене, суд вважає, що при таких обставинах позовна вимога ОСОБА_1 про витребування морозильника із чужого незаконного володіння підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 подарував пилосос «SAMSUNG SC 432А» відповідачці ОСОБА_3 на день народження останньої, що підтверджується свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та проти чого не заперечував позивач.

Відповідно до ч.1 ст.719 ЦК України договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

Згідно з ч.1 ст.722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Таким чином, ОСОБА_3 на законних підставах набула право власності на пилосос, а тому у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про витребування пилососа «SAMSUNG SC 432А» із чужого незаконного володіння необхідно відмовити.

Як визначено у ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та страж-даннях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з п.п.4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах по відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р. № 4 у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві не наведено обставин в обґрунтування позову. Зокрема, не наведено в чому саме полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, не зазначив, в чому полягають душевні страждання позивача.

Зі змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підля гають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 не доведено, як того вимагає ст.60 ЦПК України заподіяння йому моральної шкоди, в задоволенні його позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені позивачем при подачі позову та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 23,317,321,386,387,719,722 ЦК України, ст.ст.88,209,212, 213,215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Витребувати у відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 належний ОСОБА_1 морозильник «М-7184-100» вартістю 3200 грн. та передати ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 389.76 грн. (триста вісімдесят девять грн.76 коп.). шістсот тридцять шість гривень 57 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. М. Нейло.