Рішення № 55818585, 16.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1038/16 Справа № 185/8376/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бабій С. О. Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ремеза В.А.

суддів - Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.,

за участю секретаря - Синенка Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську,

цивільну справу за апеляційною скаргою органу опіки та піклування Павлоградської міської ради,

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2015 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, Органу опіки та піклування Палоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про скасування усиновлення неповнолітніх дітей, зустрічним позовом Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, Служби у справах дітей Павлоградської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Павлоградська міжрайонна прокуратура Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, та з урахуванням уточнених позовних вимог, просили ухвалити рішення, яким усиновлення неповнолітніх : ОСОБА_6 (після усиновлення ОСОБА_5), ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 (після усиновлення - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2, скасувати, та передати дітей на опікування органу опіки і піклування, посилаючись на те, що на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду від 04 січня 2013 року за висновком органу опіки і піклування Павлоградської районної адміністрації, вони усиновили дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку із чим до актових записів про народження дітей було внесено відповідні зміни.

Також в їх сім'ї проживає син - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, який теж був усиновлений. Позивачі посилаються, що ставлення ОСОБА_4 і ОСОБА_6 до ОСОБА_8 дуже погане. Ворожнеча, агресивна поведінка проявлялась у ОСОБА_6, вона відвідує школу № 3 м. Павлограду і проявляє агресію щодо однокласників. Через таку поведінку ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в їх сім'ї виникли неприязні відносини між подружжям, шлюбні відносини було припинено, позивачі мешкають окремо.

Звернувшись з позовом позивачі зазначали, що при усиновленні дітей, орган опіки і піклування не попередив їх про те, що біологічна мати дітей ОСОБА_9 та її родичі зловживали спиртними напоями, зокрема під час вагітності і при народженні дітей, що негативно вплинуло на характер, поведінку, психічний стан дітей, що підтверджується обстеженням у комунального закладу «Дніпропетровська дитяча міська лікарня №5» Дніпропетровської обласної ради.

У ОСОБА_5 виявлено розлад поведінки, її провокаційна, ворожнеча брутальна поведінка знаходиться за межами нормального рівня поведінки для дитини того ж віку, що являється наслідками компонентів її регресивної психіки. Вона є скрито-агресивною дитиною з проявленням явної агресії. У ОСОБА_4 також виявлено розлад поведінки, дитина демонструє ворожнечу, брутальну, провокаційну поведінку, яка знаходиться за межами нормального рівня поведінки для дитини її віку. Дитина копіює поведінку старшої сестри. її стан здоров'я визначений як тривожно-депресивний.

Як наслідок, у них виникли побутові проблеми на ґрунті негативної поведінки дітей, попри те, що вони сумлінно виконували свої батьківські обов'язки, забезпечували дітей матеріально, піклувались про їх здоров'я, фізичний і духовний розвиток, намагались надати повну загальну освіту, про що свідчать характеристики з школи і дитячого закладу. Проте позивачі зазначають, що між ними як усиновлювачами, з одного боку та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачами своїх батьківських обов'язків, що є підставою відповідно до п.3 ч. 1ст. 238 СК України для скасування усиновлення за рішенням суду.

07.10.2015р. орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, служба у справах дітей Павлоградської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, і просять позбавити ОСОБА_2, та ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; одночасно вирішити питання про стягнення аліментів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/3 частини з усіх видів доходів з кожного. Дітей ОСОБА_4, та ОСОБА_5 передати органу опіки та піклування для подальшого їх влаштування, посилаючись на те, що підставою для звернення із зустрічним позовом є необхідність захисту інтересів малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, зазначивши, що на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.01.2013р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усиновили малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Мати дітей, ОСОБА_11 позбавлена батьківських прав. Відомості про батька дитини ОСОБА_6 записані за вказівкою матері відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Батько, ОСОБА_12 позбавлений батьківських прав. До усиновлення малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у Павлоградському дитячому будинку «Моя родина» для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки.

Згідно акту про знайомство з дітьми, кандидати в усиновлювачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з першої зустрічі прийняли ОСОБА_6 та ОСОБА_4, спілкувалися з дітьми з любов'ю та довірою. Діти сприйняли цю родину, як свою рідну. Позивачі за первісним позовом наполягали на усиновленні ОСОБА_10 та ОСОБА_7, запевняючи, що нададуть дітям належне виховання, освіту, медичну допомогу, тепло, ласку та повагу люблячої родини, були ознайомлені з порядком та умовами усиновлення, правами і обов'язками кандидатів в усиновлювачі, правовими наслідками усиновлення.

На теперішній час між позивачами склалися напружені стосунки. ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_8 покинула родину і виїхала в невідомому напрямку. За місцем реєстрації сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово було здійснено вихід служби у справах дітей Павлоградської міської ради. Під час відвідування жодного разу матері не було вдома, а також були відсутні особисті речі ОСОБА_2 та сина ОСОБА_13. В бесіді з дітьми ОСОБА_10 та ОСОБА_4 встановлено, що вони бажають проживати в даній родині. Діти полюбили батьків та бабусю. Діти налякані та стурбовані відносинами між батьками. Вони дуже психологічно переживають сварку, яка сталася між їх батьками. Вони бояться знову бути покинутими напризволяще, що їм прийдеться пережити вдруге сирітську долю дітей, які залишені без батьківської турботи та любові.

Діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 категорично відмовляються повертатися до дитячого будинку. Зі слів дітей між матір'ю та батьком не підтримуються родинні стосунки. Малолітні діти ОСОБА_10 та ОСОБА_4 не отримали від них батьківського тепла, любові, взаємопорозуміння, у зв'язку з чим, постійно виникали конфліктні ситуації між батьками та братом. Маючи достатній досвід усиновлення та батьківства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не справилися з труднощами, які виникли в процесі спільного проживання. З метою подолання складних життєвих ситуацій з родиною ОСОБА_3 працювали спеціалісти служби у справах дітей Павлоградської міської ради.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають бажання та наміру боротися з проблемами, оскільки не були готові до таких труднощів у вихованні малолітніх дітей. Вони безвідповідально підійшли до питання усиновлення дітей. їх дії суперечать інтересам дітей та при усиновленні дітей керувалися своїми власними бажаннями, а не бажаннями та інтересами дітей. Позивачі злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, самоусунулася від виховання, навчання та утримання малолітніх дітей. Саме бабуся ОСОБА_14 дбає про дітей, відводить їх до школи та дитячого садка. Мати з дітьми не проживає, не відвідує їх та матеріально не забезпечує. Батько не проявляє батьківських почуттів до дітей. Батьки не створили умови для проживання дітей, які б позитивно впливали на їх поведінку. Діти не відчули в сім'ї ОСОБА_14 родинного затишку та батьківського тепла. Батькам байдужа подальша доля цих дітей.

Органом опіки та піклування Павлоградської міської ради складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2015р. позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3- задоволені частково.

Скасовано усиновлення ОСОБА_6 (після усиновлення ОСОБА_5), ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 (після усиновлення - ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_2, усиновлювачами ОСОБА_3 і ОСОБА_2

Передано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на опікування Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради.

В задоволенні зустрічних позовних Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, Служби у справах дітей Павлоградської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовлено.

В апеляційній скарзі Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради просить рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення судом ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування усиновлення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, усиновлювачами ОСОБА_3 і ОСОБА_2, та передавши ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на опікування Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, суд першої інстанції зазначив, що позивачі, як на підставу скасування усиновлення, посилались на п.3 ст.238 СК України, однак судом встановлено, що позивачі не забезпечують ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сімейного виховання, що суперечить інтересам дітей і є підставою для скасування усиновлення за п.1 ч. 1ст .238 СК України.

Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду від 04.01.2013р. усиновили дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку із чим до актових записів про народження дітей було внесено відповідні зміни.

Крім того в сім'ї ОСОБА_3, та ОСОБА_2 проживає син - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6., який також був усиновлений позивачами.

Звернувшись до суду з позовом про скасування усиновлення неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обґрунтовували свої позовні вимоги тим, що поведінка ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходиться за межами нормального рівня поведінки для дітей того ж віку, вони дуже погано ставляться до їх сина ОСОБА_13, і через їх поведінку в їх сім'ї виникли неприязні відносини між подружжям, шлюбні відносини було припинено, вони мешкають окремо, а тому не мають можливості виконувати свої батьківські обов'язки, що є підставою для скасування усиновлення за п. 3 ч.1, ст. 238 СК України.

Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновителями у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно ч.4 ст. 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

Відповідно до положень п.3, ч.1, ст. 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Як вбачається з характеристики учениці 1 класу ОСОБА_5, вона навчається в ЗШ №3 з 01.09.2014р., за час навчання вона зарекомендувала себе як учениця, яка добре засвоює навчальний матеріал, має швидкий темп читання, швидко і правильно розв'язує приклади і задачі, але при цьому не завжди дотримується каліграфічних навичок. До школи ОСОБА_5 ходить завжди доглянута охайна.

З характеристики вихованця ДНЗ №1 «Веселка» ОСОБА_4 вбачається, що дошкільний заклад ОСОБА_4 постійно відвідує з 13.02.2013р. Дівчина завжди чиста, охайна, одягнена відповідно до сезону, з повагою відноситься до своїх батьків, бабусі, любить їх.

Згідно інформації на сім'ю ОСОБА_4 (а.с.57) сім'я ОСОБА_4 проживає у великому будинку, в якому 6 кімнат, санітарний стан житлового приміщення добрий, в будинку є всі умови для проживання, навчання та відпочинку дітей, діти мають достатньо одягу, взуття, шкільних приладів та дитячих книжок і іграшок.

Згідно висновку органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, наданого за позовом вказаного органу до ОСОБА_3, та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, між батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склались напружені стосунки, ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_13 покинула родину і виїхала у невідомому напрямку. При цьому у бесіді з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 встановлено, що вони бажають проживати в родині, діти полюбили батьків та бабусю. Дуже переживають сварку між батьками, та бояться знову бути покинутими напризволяще, що їм знову прийдеться пережити сирітську долю, та залишитись без батьківської турботи та любові.

Таким чином матеріалами справи встановлено, що усиновлені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 полюбили своїх батьків, мають всі умови для проживання, навчання та відпочинку, і самі вони бажають проживати в сім'ї ОСОБА_2, а тому подальше проживання дітей у позивачів буде відповідати їх інтересам.

При цьому колегія суддів вважає, що в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що між позивачами, як усиновлювачами та усиновленими дочками склались незалежно від волі усиновлювачів такі стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків, а самі по собі посилання усиновлювачів в позовній заяві про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дуже погано ставляться до їх сина ОСОБА_13 не є підставою для задоволення позовних вимог позивачів за заявленими вимогами, а є лише тимчасовими труднощами позивачів при адаптації усиновлених дочок в новій сім'ї, які позивачі можуть вирішити самостійно під час виконання своїх батьківських обов'язків, або з залученням фахівців органу опіки та піклування.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачі звернулись до суду з позовом про скасування усиновлення з підстав, передбачених п. 3 ст. 238 СК України, і в ході розгляду справи підстави задоволення позовних вимог у передбаченому вказаною статтею порядку не змінювали.

Проте, суд першої інстанції безпідставно, при вирішенні спору за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про скасування усиновлення, перейшов з п. 3 ст. 238 СК України на п. 1 вказаної статті, чим вийшов за межі заявлених позовних вимог, що свідчить про порушення судом вимог ст. 11 ЦПК України, а тому в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про скасування усиновлення неповнолітніх дітей підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про відмову позивачам у задоволенні позовних вимог.

Що ж стосується рішення суду в частині відмови органу опіки та піклування до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, то колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Звернувшись до суду з позовом про позбавлення позивачів батьківських прав відносно дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4, орган опіки та піклування зазначав у позові, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.

Згідно висновку органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, між батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склались напружені стосунки, ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_13 покинула родину і виїхала у невідомому напрямку. Батьки самоусунулись від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклуються про стан здоров'я та життя малолітніх дітей.

При цьому у бесіді з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 встановлено, що вони бажають проживати в родині, діти полюбили батьків та бабусю. Дуже переживають сварку між батьками, та бояться знову бути покинутими напризволяще, що їм знову прийдеться пережити сирітську долю, та залишитись без батьківської турботи та любові.

З матеріалів справи вбачається, що сім'я ОСОБА_2 складається: батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_2, бабуся ОСОБА_14, діти: син ОСОБА_13, дочки ОСОБА_15 та ОСОБА_16. Сім'я проживає у великому будинку, в якому 6 кімнат, санітарний стан житлового приміщення добрий, в будинку є всі умови для проживання, навчання та відпочинку дітей, діти мають достатньо одягу, взуття, шкільних приладів та дитячих книжок і іграшок.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно з роз'ясненнями п.п. 15, 16 Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інш.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Проте матеріали справи не містять доказів про умисне ухиляння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від своїх батьківських обов'язків, діти доглянуті та проживають в нормальних умовах, а тимчасові труднощі, які виникли у позивачів по справі під час адаптації усиновлених дітей для проживання в родині не можуть бути підставою для позбавлення їх батьківських прав, а тому в цій частині рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Органу опіки та піклування в цій частині підлягає відхиленню, оскільки доводи скарги не дають підстав для її задоволення в частині позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про скасування усиновлення підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у задоволенні вимог про скасування усиновлення, а апеляційна скарга Органу опіки та піклування підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 304,307,309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2015р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування усиновлення ОСОБА_6 (після усиновлення ОСОБА_5), ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 (після усиновлення - ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_2, усиновлювачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та в частині передачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на опікування Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про скасування усиновлення.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: