Рішення № 55817207, 14.01.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

14.01.2016 Єдиний унікальний номер 205/4797/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. ДніпропетровськСправа № 205/4797/15-ц 2/205/225/16

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Платинум банк», у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з останнього на його користь суму заборгованості в розмірі 183,99 євро.

Позовна заява мотивована тим, що 23.12.2014р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №00311470 про розміщення вкладу «Строковий» в іноземній валюті строком до 26.06.2015. Позивач 21.05.2015р. звернувся до банку з заявою про відмову від автоматичної пролонгації строку зберігання вкладу, однак відповідач своєчасно свої зобовязання за договором не виконав.

В судове засідання позивач не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надав письмову заяву, в якій просив суд справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв про розгляд справи за його відсутністю або інформації про поважність причин неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення відповідно до ст.224 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

23.12.2014р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», в особі ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності від 17.03.2014р., що посвідчена головою правління ПАТ «ПтБ» ОСОБА_3 за реєстровим № 75, був укладений договір №00311470 про розміщення вкладу «Строковий» в іноземній валюті строком до 26.06.2015 (далі Договір) (а.с.3).

Відповідно до п.1.1 Договору банк приймає від вкладника на вкладний рахунок № 26306769234501 грошову суму у розмірі 9133,51 євро та зобовязується повернути вклад та сплатити проценти за користування вкладом на умовах та у порядку, передбачених цим Договором.

Згідно з п.2.2. Договору строк зберігання вкладу з дати укладання Догвоору до дати повернення вкладу 26.06.2015р. Строк зберігання вкладу подовжується на той самий строк, якщо вкладник не звернувся до банку за вкладом в дату його повернення, протягом операційного часу відділення банку. Клієнт має право відмовитися від автоматичного подовження строку зберігання вкладу шляхом звернення до банку не пізніше дня, що передує даті повернення вкладу, та подання письмової заяви встановленого банком зразку про відмову від подовження.

Позивач 21.05.2015р. звернувся до відповідача з заявою про відмову від автоматичної пролонгації строку зберігання вкладу.

Таким чином, позивач дотримався вимог Договору щодо відмови від його пролонгації, а відтак мав право на повернення належних йому грошових коштів та нарахованих процентів відповідно до умов такого Договору.

Відповідно до п.2.3 Договору процентна ставка за вкладом 10,5 % річних. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця та в дату повернення вкладу.

Згідно з ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до норм ст. 1068 ч. 3 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Аналогічні зі своїм змістом норми містяться й у Інструкції про порядок відкриття, використання й закриття рахунків у національній і іноземній валютах, затвердженій постановою правління Національного Банку України №492 від 12.11.2003 року (далі - Інструкція).

Пунктом 10.12 Інструкції передбачено, що після закінчення строку або настання інших певних обставин, законодавством України або договором банківського вкладу, кошти з депозитного рахунку повертаються вкладникові шляхом видачі наявними або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів або за заявою вкладника на інший його рахунок.

Згідно з ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З уточненої позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що відповідач починаючи з 20.08.2015р. (вже під час розгляду справи судом) частково повернув позивачу грошові кошти, а на іншу частину укладено новий депозитний договір.

Проте, відповідач починаючи з 26.06.2015р. (дата повернення вкладу) по 20.08.2015р. користувався грошовими коштами позивача, що дорівнює 55 дням, а відтак відповідно до Договору повинен сплати останньому відсотки за їх користування у розмірі 143,1 євро (9044,38 євро * 10,5 % річних / 365 днів року * 55 днів затримки =143,1 євро), а також відповідно до ст.625 ЦК України повинен сплатити 3 % річних від простроченої суми у розмірі 40,89 євро (9044,38 євро * 3 % річних / 365 днів року * 55 днів затримки = 40,89 євро).

Враховуючи вищенаведені правові норми, а також те, що остання дата повернення депозитного вкладу позивачу настала ще 26.06.2015р., проте банк свої зобовязання за договором поча виконувати лише 20.08.2015р. , суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.15-16, 526, 527,530, 615, 1058, 1068 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.10, 11, 59-60, 88, 209, 212-215, 2018 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Платинум банк» (ЄДРПОУ33308489, МФО 380388) на користь ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_1) суму заборгованості в розмірі 183,99 євро (сто вісімдесят три євро 99центів.), яка складається з: відсотків за користування вкладом у розмірі 143,1 євро та 3 % річних у розмірі 40,89 євро.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Платинум банк» (ЄДРПОУ33308489, МФО 380388) на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ст.223 ЦПК України.

СуддяОСОБА_4