Рішення № 55813126, 11.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 668/12598/15-ц Головуючий в І інстанції Кузьміна О.І.

Номер провадження №22-ц/791/236/16 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоІгнатенко П.Я.Суддів:Воронцової Л.П. Чиркової К.Г.СекретарГуров Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 17 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 15 січня 2009 року із відповідачем укладено кредитний договір №НЕН3А8000064927, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 10186,35 доларів США зі сплатою 11,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.04.2013 року. В зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, станом на 20.08.2015 року виникла заборгованість в сумі 34640,59 дол. США, яка складається з 5586,66 дол.США - заборгованість за кредитом, 1824,38 дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2503,16 дол.США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 24726,39 дол.США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позивач просив стягнути зазначену вище заборгованість та штрафи з відповідача з урахуванням стягнутої з нього раніше суми заборгованості станом на 17.01.2013 року за рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2013 року у розмірі 21579,02 дол.США. Всього просить стягнути на свою користь 13725,98 дол.США, що за курсом 22,06 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2015 року складає 302795,15 грн.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 17 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 13725,98 дол.США, що еквівалентно 302795,15 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором №НЕН3А8000064927 від 02.04.2008 року та в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору 4541,93 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилається на те, що нарахована пеня за два роки і немає відповідного розрахунку цієї суми, стягнення одночасно пені та штрафу є подвійною відповідальністю за одне порушення. Окрім того, на думку відповідача, повторним рішенням суду допущено подвійне стягнення з нього заборгованості по кредиту, відсотках, пені за один і той же період. Також просить суд звернути увагу на те, що останній платіж ним здійснено у 2009 році, отже трирічний строк позовної давності вже закінчився, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Письмових заперечень на адресу апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки..

Із матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2009 року із відповідачем укладено кредитний договір №НЕН3А8000064927, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 10186,35 доларів США зі сплатою 11,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.04.2013 року (а.с.9-18).

Згідно п. 14.1 кредитно-заставного договору, даний договір … діє в обсязі виданих позичальникові коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Згідно п. 13.10 договору нарахування неустойки за цим договором здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане відповідною стороною. Сплата неустойки здійснюється у гривнях. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті штраф сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Відповідно до вимог п. 13.11 договору сторони встановили строки позовної давності за вимогами про повернення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю у п'ять років.

Згідно заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2013 року з ОСОБА_5 та його поручителя ПАТ «А-Банк» стягнуто заборгованість за кредитом станом на 17.01.2013 року. Зокрема, стягнуто з ОСОБА_6 заборгованість у сумі 162481,11, що становить 20327,46 дол.США, яка складається з 4335,10 дол.США - заборгованість за кредитом; 1812,09 дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2380,92 дол.США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 10741,99 дол.США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,28 дол.США (фіксована частина); 1026,08 дол.США - штраф (процента складова). Окрім того, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто з поручителя - ПАТ «Акцент-Банк» 10000 грн. (що еквівалентно 1251,095 дол.США) - частину заборгованості ОСОБА_5 за цим кредитом в межах максимально допустимої суми відповідальності поручителя (а.с.3-4).

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що на користь банку, згідно чинного рішення суду, з ОСОБА_5 за даним кредитним договором станом на 17.01.2013 року стягнуто заборгованість на загальну суму 21579,02 дол.США. Вказане рішення суду набрало законної сили 02.04.2013 року, що співпадає з кінцевим терміном повернення кредиту.

З урахуванням раніше стягнутого за попереднім рішенням суду від 21.03.2013 року повністю тіла кредиту, в даному позові банком заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача комісії, процентів і пені на суму 13061,57 дол.США та штрафи в сумі 11,33 дол.США і 653,08 дол.США; на загальну суму 13725,98 дол.США станом на 20.08.2015 року. Ці вимоги судом першої інстанції правильно задоволені повністю.

Разом з тим, частина нарахувань підлягає стягненню в доларах США (валюті кредиту), а пеня та штраф - у гривневому еквіваленті.

Так, відсотки та комісія нараховувались банком у період, що не охоплювався попереднім рішенням суду з 17.01.2013 року по 01.04.2013 року включно, після зазначеної дати банк припинив їх нарахування. Згідно розрахунку банку вбачається, що комісія за вказаний період нарахована в сумі 122,24 дол.США та проценти за користування кредитним коштами - 12,29 дол.США., а всього 134,53 дол.США. Ці вимоги правильно задоволені судом в повному обсязі, а суми стягнуті у валюті кредиту, тобто у доларах США.

Із заявленої до стягнення суми 13061,57 дол.США, з яких проценти і комісія 134,53 дол.США, пеня складає 12927,04 дол.США. Задоволення в повному обсязі позовних вимог про стягнення нарахованої пені згідно розрахунку заборгованості станом на 20.08.2015 року (з 17.01.2013 року) відповідає умовам погодженого сторонами кредитно-заставного договору. При цьому сума пені підлягає стягненню в гривневому еквіваленті та відповідно до вимог закону визначається на час сплати, тобто на дату ухвалення оскарженого рішення судом першої інстанції за курсом НБУ 22,30 грн. - в сумі 299907,33 грн.

Окрім того, штраф нарахований в зв'язку з порушенням позичальником грошового зобов'язання за договором, що складається з фіксованої частини та процентної складової, обґрунтовано стягнутий з відповідача на користь банку, як нарахований відповідно до погоджених сторонами умов договору. Разом з тим, штраф (фіксована частина) сплачується відповідно п. 13.9 договору не у доларах США, а у сумі 250 грн. та процентна складова штрафу - 5% від суми невиконаного зобов'язання в гривневому еквіваленті (п.. 13.10. договору). Всього сума штрафу становить 15401,46 грн.

Вказані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості, який відповідає погодженим сторонами умовам договору та не спростований відповідачем як в суді першої так і апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене та положення ст.ст.526,530, 550, 551, 610,611,1050,1052,1054 ЦК України, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача зобов'язань, порушення ним умов укладеного договору та стягнення заборгованості в сумі 13725,98 дол.США. Однак рішення суду підлягає зміні, оскільки проценти та комісія стягуються у валюті кредиту в сумі 134,53 дол.США, а решта заявлених позовних вимог, а саме: пеня та штраф підлягають стягненню у гривневому еквіваленті в сумі 315308,79 грн.

Посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що стягнення одночасно пені та штрафу є, на його думку, подвійною відповідальністю за одне порушення, судовою колегією до уваги не приймається, як позбавлені правового обґрунтування.

Також не приймаються до уваги посилання відповідача на подвійне стягнення з нього заборгованості по кредиту, відсотках, пені за один і той же період, оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2013 року стягнута заборгованість станом на 17.01.2013 року, і саме за період з 17.01.2013 р. по 02.04.2013 р. стягнута нарахована заборгованість по відсотках і комісії. Після цього нарахування по цим платежам припинені банком, що підтверджується розрахунком. Пеня нарахована і стягнута в межах погоджених сторонами строків позовної давності за період з 17.01.2013 р. по 20.08.2015 р.

Посилання на порушення банком строків позовної давності також безпідставні. Так, з матеріалів справи вбачається, що останній платіж відповідачем здійснено в 2009 році. Сторони при укладанні кредитно-заставного договору погодили п'ятирічний строк позовної давності. В межах якого банк звертався у лютому 2013 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, чим відповідно до вимог ст.. 264 ЦК України, переривається перебіг позовної давності. Після чого також в межах погодженого строку позовної давності банк звернувся із даним позовом до суду.

Заперечення ОСОБА_5 проти реалізації заставного автомобіля та зарахування вирученої суми в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, судовою колегією перевірені в ході апеляційного розгляду та витребувано копію рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 року. Згідно зазначеного рішення суду заставний автомобіль передано в заклад ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом вилучення у ОСОБА_5 та звернуто стягнення на предмет застави, а саме легковий автомобіль марки ДЕУ, 2003 р.в., державний номер НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором №НЕН3А8000064927 від 02.04.2008 року станом на 07.05.2009 року.

Згідно повідомлення банку встановлено, що автомобіль реалізовано за 44055,02 грн. (5511,70 дол.США). Вказана сума зарахована 13.12.2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитом та погашення заборгованості за зберігання предмета застави (а.с.89-92). Вказані суми охоплюються періодом стягнення за рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2013 року станом на 17.01.2013 року, ухваленого після реалізації заставного автомобіля.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки містять суб'єктивне сприйняття та оцінку обставин і висновки суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні в частині визначеної судом першої інстанції суми стягнення заборгованості з ОСОБА_5 на користь .ПАТ КБ «Приватбанк» з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5,- задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 17 листопада 2015 року,- змінити в частині визначеної суми стягнення з ОСОБА_5 кредитної заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», зазначивши, що до стягнення підлягає 134,53 доларів США та 315308,79 гривень.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір у сумі 4996,12 гривень (Отримувач коштів: УДКСУ у місті Херсоні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959779; Банк отримувача: ГУДКУ у Херсонській області; Код банку отримувача (МФО): 852010; Рахунок отримувача: 31218206780002; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу), сплата якого відстрочена ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 23 грудня 2015 року до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

К.Г.Чиркова