Ухвала суду № 55811916, 16.02.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2016 рокум. Ужгород№ 807/133/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, якою просить суд:

1. Поновити процесуальний строк, в разі його пропущення, як такий, що пропущено ОСОБА_1 з поважних об'єктивних причин, які наведено у цьому позові, для подання до Закарпатського окружного адміністративного суду позову до Міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання дій бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії та який не було пропущено на час подання нею поштою до ЗОАС позову від 27.07.2015, прийняти до розгляду та задовольнити.;

2. Визнати протиправними дії, бездіяльність Міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

3. Зобов'язати Міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції вжити встановлені чинним законодавством України заходів для виконання у примусовому порядку в повному обсязі резолютивну частину ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.06.2010 року (ухвалою від 24.06.2010 виправити описки), яка є виконавчим документом, у спосіб і порядок, що визначено нею, із врахуванням ст.24 Закону України «Про виконавче провадження.».

Відповідно до статті 107 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 106 частини 3 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається із поданої заяви та доданих до неї документів, позивачем не виконано вимоги статті 106 частини 3 КАС України та не додано документ про сплату судового збору у розмірі встановленому Законом.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року складає 1378 грн. 00 коп..

Відповідно до статті 6 частини 3 Закону № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В той же час, у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати останньою судового збору у звязку із важким матеріальним становищем.

В обґрунтування свого клопотання заявник зазначає, що має статус безробітної, соціальні виплати по безробіттю припинено 02.06.2013 року, вона є одинокою, немає інших членів сімї із самостійним заробітком і відноситься до соціальних груп населення (пенсіонер).

Розглянувши дане клопотання, суд приходить до висновку, що таке є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У підтвердження свого клопотання заявником надано суду довідку Ужгородського міського центру зайнятості від 12.01.2016 року про те, що позивач не перебуває на обліку в Ужгородському міському центрі зайнятості та про припинення виплат по безробіттю з червня 2013 року та від 12.01.2016 року №30, копії сторінок трудової книжки, а також довідку ДПІ у м. Ужгороді від 15.01.2016 року про доходи, про те, що позивач не працює довідка ТОВ «Наш добробут» від 12.01.2016 року №46, та свідоцтво про розірвання шлюбу, довідку Управління пенсійного фонду України у м. Ужгород від 15.09.2015 р. №10691/02про факт перебування на обліку.

На момент вирішення даного клопотання неможливо встановити та зясувати важке матеріальне становище заявника та відсутність доходів у заявника станом на момент подачі нею даної позовної заяви, що не дає суду змоги встановити підстави для звільнення її від сплати судового збору, як це передбачено статтею 88 КАС України.

Щодо наданих заявником доказів в підтвердження свого клопотання, а саме довідку Управління пенсійного фонду України у м. Ужгород від 15.09.2015 р. про факт перебування на обліку встановив, що позивач отримує дохід у розмірі 1701,33 грн.

Посилання заявника на те, що така є одинокою і немає інших членів сімї із самостійним заробітком, то слід зазначити, що даний факт не підтверджено належними та допустимими доказами, які б давали змогу суду встановити дані обставини, та підтвердити важкий матеріальний стан заявника і неможливість ним сплатити судовий збір за подання даної заяви, а тому такі також не є підставою для звільнення заявника від сплати судового збору.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави, передбачені статтею 88 КАС України для звільнення заявника від сплати судового збору за подання нею даної заяви, а тому в задоволенні клопотання заявника про звільнення її від сплати судового збору слід відмовити.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру.

Позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору. Розмір судового збору який підлягає сплаті становить: 1102,40 грн. (1378х0,4х2=1102,40).

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) - 812016; рахунок отримувача - 31210206784002; код класифікації доходів 22030101; призначення платежу 101; _____код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті; Судовий збір, за позовом ____(зазначається ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно додатково надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 1102,40 грн..

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк до 25 лютого 2016 року для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_2