Рішення № 55807866, 16.02.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10154/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 лютого 2016 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої судді Демінської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Боднар А.П.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» про визнання договору комісії, договору купівлі-продажу автомобіля недійсними, визнання права власності та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, пояснивши, що 29.12.2005 року ним було придбано автомобіль «Шевролет Такума», 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2. 01.08.2006 року позивач надав нотаріально посвідчену довіреність на право експлуатації та розпорядження даним автомобілем своїм донці ОСОБА_6 та зятю ОСОБА_3, після чого останній користувався автомобілем. В грудні 2012 р. ОСОБА_3 залишив даний автомобіль ОСОБА_7 як гарантію виконання грошового зобовязання, однак жодних письмових договір з ним при цьому не укладав. Після того автомобіль незаконним шляхом було знято з обліку невідомою особою і через торгівельну організацію ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» продано ОСОБА_4, яка 28.01.2014 р. продала даний автомобіль ОСОБА_5, яка повертати автомобіль добровільного не погоджується. Тому позивач, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати недійсним договір комісії автомобіля «Шевролет Такума», 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д/н ВХ 2129АЕ, укладений між ОСОБА_6 та ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ», від 16.08.2013 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаного автомобіля, на підставі якого було видано довідку-рахунок серії ААВ № 396487 про придбання цього автомобіля ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль та витребувати його від ОСОБА_5

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять задовольнити в повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві, додатково пояснивши, що інших довіреностей на спірний автомобіль, окрім довіреності на доньку та зятя, позивач не видавав, передоручення не було, майно вибуло зі сфери його володіння поза його волею, будь-яких коштів за правочином він не отримував. Про відчуження автомобіля дізнався орієнтовно в жовтні 2014 року, до того був впевнений, що автомобіль знаходиться в боксі в м. Хмельницький.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись неодноразово в установленому законом порядку, в судове засідання не зявились. За таких обставин суд вважає за можливе судовий розгляд справи провести за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Встановлено, що за договором купівлі-продажу від 29.12.2005 року, копія котрого наявна у справі, ТзОВ «Престиж-Авто» зобовязалось замовити, доставити та передати у власність ОСОБА_1, який зобовязався оплатити та прийняти автомобіль марки «CHEVROLET Tacuma».

30.12.2005 року за позивачем було зареєстровано право власності на придбаний ним автомобіль «CHEVROLET Tacuma», 2004 року випуску, номер кузова KLAUF75ZE4К032489, д/н НОМЕР_2, що підтверджується наявною у справі копією про реєстрацію транспортного засобу на імя позивача.

1.08.2006 року позивач видав нотаріально посвідчену довіреність ОСОБА_3 та ОСОБА_6 бути його представниками з питань експлуатації та (або) розпорядження належним йому автомобілем «CHEVROLET Tacuma», 2004 року випуску, номер кузова KLAUF75ZE4К032489, д/н НОМЕР_2, - строком на 50 років, до 1.08.2056 року з правом передоручення.

21.05.2013 року спірний автомобіль було знято з обліку для реалізації за заявою, підписаною від імені ОСОБА_3, однак належність підпису на вказаній заяві саме йому спростована висновком експерта від 10.03.2015 року № 280, копія котрого наявна у справі.

Згідно ч. 1 ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

16.08.2013 року ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» було видано довідку-рахунок серії ААВ № 396487 на імя ОСОБА_4 про продаж і видачу їй вказаного автомобіля. Зазначена довідка, а також наявна у справі копія книги реєстрації договорів ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» із записом про продавця ОСОБА_1 в особі ОСОБА_6 та про покупця ОСОБА_4 свідчать про укладення відповідного договору комісії між ОСОБА_6 та ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ».

Разом з тим, позивач як особисто, так і через представника не передавав спірного автомобіля для продажу, про що свідчить, зокрема, наявна в матеріалах справи копія паспорта на імя ОСОБА_6 з реквізитами, зазначеними в книзі реєстрації договорів ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ», який, однак, ОСОБА_6 насправді не видавався і її дійсному паспорту не відповідає.

Зазначені обставини підтверджуються копією паспорта ОСОБА_6 серії НА № 000265, виданого Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 23.09.1995 року, копією паспорта на імя ОСОБА_6 серії НА № 558158, виданого Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 22.07.1997 року, повідомленнями МВ УДМС України в Хмельницькій області від 11.01.2016 року за вих. № 40/64 та УДМС України в Хмельницькій області від 14.01.2016 року за вих. № 03/550, копією форми № 1 з відомостями щодо заміни паспорта серії НА № 558158 від 23.01.1998 року, витягом з книги Ф-2 обліку надходження бланків паспортів і видачі їх громадянам за період з 10.06.1995 року по 16.12.1995 року (запис № 265 за 23.09.1995 року), а також додатково паспортом ОСОБА_3 серії На № 002780, виданого Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області 9.09.1995 року.

5.09.2013 право власності на спірний автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на її імя серії САТ 272723. При цьому реєстраційний номер автомобіля змінено на ВК5691ВІ.

28.01.2014 року автомобіля знову було знято з обліку для реалізації і того ж дня відчужено ОСОБА_5, за котрою він до даного часу залишається зареєстрованим. Реалізація відбулась за довідкою-рахунком від 28.01.2014 року, виданою ТОВ «МВП Груп», серії ВІА № 326879, копія котрого міститься у справі.

Вище викладені обставини додатково підтверджуються наявними у справі матеріалами УДАІ УМВС України в Хмельницькій області з бази даних щодо зняття з обліку та постановки на облік спірного автомобіля.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

Як встановлено з досліджених судом доказів по справі, ані позивач, ані уповноважені ним повірені за нотаріально посвідченою довіреністю не відчужували в установленому законом порядку спірного транспортного засобу ОСОБА_4 Також ані позивач, ані повірені не передавали автомобіля на комісію та не укладали відповідного договору комісії.

Згідно ст. 658 ЦК України, право на продаж майна, крім власників примусового продажу, належить власнику.

Таким чином, перший з оспорюваних правочинів договір комісії від 16.08.2013 року підлягає визнанню недійсним як такий, що в момент його вчинення не відповідав ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме суперечив вимогам ст. 658 ЦК України.

Отже, ОСОБА_4, а після неї і ОСОБА_5 набули майно за відсутності належної правової підстави.

Як було розяснено в абз. 2, 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується.

Згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи вище наведені обставини справи, встановлені в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що спірний автомобіль вибув із володіння повірених позивача не з їхньої (позивача та зазначених в довіреності від його імені ОСОБА_6, ОСОБА_3М.) волі іншим шляхом в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

За таких обставин в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля слід відмовити, натомість задовольнивши позовну вимогу про витребування від ОСОБА_5 на користь позивача спірного автомобіля.

ОСОБА_5 не визнає права власності позивача на даний автомобіль, про що свідчить подання нею позову про визнання за нею права власності на нього до Рівненського міського суду.

В силу ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин підлягає до задоволення і позовна вимога ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на належний йому автомобіль «CHEVROLET Tacuma», 2004 року випуску, номер кузова KLAUF75ZE4К032489.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах №№ 6-25цс12 від 25.04.2012 року, 6-107цс12 від 7.11.2012 року, 6-136цс12 від 21.11.2012 року, 6-95цс13 від 18.09.2013 року та 6-140цс14 від 17.12.2014 року.

Судові витрати у справі підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог та з врахуванням часткової оплати його позивачем з відстроченням сплати іншої частини, яка на момент ухвалення рішення залишилась не сплаченою.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 60, 88, 212 215, 224 226 ЦПК України, ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. ст. 321, 330, 387, ч. 1 ст. 388, ст. ст. 392, 658 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір комісії автомобіля «CHEVROLET Tacuma», 2004 року випуску, номер кузова KLAUF75ZE4К032489, д/н НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_6 та ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ», від 16.08.2013 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль «CHEVROLET Tacuma», 2004 року випуску, номер кузова KLAUF75ZE4К032489.

Витребувати від ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 автомобіль «CHEVROLET Tacuma», 2004 року випуску, номер кузова KLAUF75ZE4К032489.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі по 73,08 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» в дохід держави судові витрати в сумі по 158,96 грн. з кожного.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: