Ухвала суду № 55806057, 11.02.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/9628/13-ц

пр. № 6/336/23/2016

УХВАЛА

Іменем України

11 лютого 2016 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Вертелецькому М.О., за участі державного виконавця Мітіной Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2016 року державний виконавець Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_2 звернулася до суду з поданням, в якому вказала, що на виконанні Шевченківського ВДВС знаходиться виконавчий лист, виданий 21.05.2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про зобов*язання ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 автомобіль «Shkoda Super B», 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Оскільки боржник добровільно рішення суду не виконує, просить тимчасово обмежити її у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов*язань покладених на неї рішенням суду.

Державний виконавець в судовому засіданні підтримала подання, вказавши, що державним виконавцем, з метою виконання рішення суду, неодноразово здійснювались виходи за адресою боржника вказаною у виконавчому документі, однак боржниця ухиляється від виконання зобов*язань, планує найближчим часом виїхати за межі України, про що свідчить лист чоловіка боржника.

Перевіривши обґрунтованість подання матеріалами справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення ,з наступних підстав.

За змістом статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця,

погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Як закріплено ч. 2 п. 7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання.

Статтею 33 Конституції України закріплено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857 від 21.01.1994 року вказує, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо, зокрема, діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, уповноваженими на те посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, та консульською службою України.

Підставою для оформлення паспорта / проїзного документа чи обґрунтованої відмови у його видачі є рішення, прийняте начальником (або його заступником) відповідного територіального органу або підрозділу, посадовою особою дипломатичного представництва чи консульської установи України в порядку, встановленому відповідно МВС і МЗС. Отже у разі звернення боржника за отриманням паспорту для виїзду за кордон, за наявності відповідних підстав, йому може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857 від 21.01.1994 року паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, який дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну, однак, в матеріалах подання не міститься жодних відомостей про отримання боржником паспорту для виїзду за кордон.

Так з матеріалів подання не можливо встановити чи отримувала боржниця ОСОБА_1 паспорт для виїзду за кордон.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про виконавче провадження Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження,про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В матеріалах подання відсутні відомості чи повідомлена боржниця про відкриття виконавчого провадження, чи отримувала вона постанову, тим самим невідомо чи мала ОСОБА_1 можливість виконати рішення суду в добровільному порядку.

На підставі викладеного, зважаючи, що державним виконавцем не надано жодних документів на підтвердження вжитих заходів щодо повідомлення боржниці про необхідність виконання рішення суду, не зясовано чи отримувала боржниця паспорт для виїзду за кордон та, відповідно, в поданні відсутнє обґрунтування необхідності обмеження конституційного права особи на свободу пересування та не вказано, яким чином обмеження боржника у праві виїзду за кордон може забезпечити виконання рішення, суд не вбачає підстав для задоволення подання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 377-1 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Ю.А. Галущенко