Вирок № 55805918, 10.02.2016, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кп/325/23/2016. Справа № 325/35/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Пантилус О.П., при секретарі Орманджи Ф.К., за участю прокурора Приазовського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Приазовське Запорізької області кримінальне провадження №12015080330000207 за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше в силу ст.89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,

з угодою про примирення між потерпілою особою та підозрюваним від 05 січня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4І звинувачується в тому, що він 20 листопада 2014 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, діючи з умислом спрямованим на крадіжку чужого майна, шляхом вільного доступу, пройшов на не огороджене подвір'я житлового будинку № 161, розташованого по вулиці Леніна в селі Богданівка Приазовського району Запорізької області, де з корисливих мотивів, таємно викрав 5 металевих оцинкованих листів розміром 2 х 0,6 м та товщиною 2 мм кожен по ціні 198 гривень 72 копійки за один, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 993 гривні 00 копійок. Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном з місця злочину зник та згодом розпорядився викраденим на власний розсуд.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, 25 листопада 2014 року приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_4,

діючи з умислом спрямованим на крадіжку чужого майна, шляхом вільного доступу, пройшов на не огороджене подвір'я житлового будинку № 161, розташованого по вулиці Леніна в селі Богданівка Приазовського району Запорізької області, де з корисливих мотивів, таємно, повторно викрав 2 металеві труби діаметром 80 мм, товщиною 3 мм, довжиною 5 метрів кожна за ціною 242 гривні 84 копійки за одну, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 485 гривень 68 копійок.

01 грудня 2014 року о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_4, з умислом спрямованим на крадіжку чужого майна, шляхом вільного доступу, пройшов на не огороджене подвір'я житлового будинку № 161, розташованого по вулиці Леніна в селі Богданівка Приазовського району Запорізької області, де з корисливих мотивів, таємно, повторно викрав 6 металевих оцинкованих куточків довжиною 2 метра, висотою полиць 2мм кожен за ціною 55 гривень 05 копійок за один, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 330 гривень 03 копійки.

Діяння ОСОБА_4 за цими епізодами органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Разом із обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення між потерпілою особою та підозрюваним від 05 січня 2016 року, згідно якої потерпілий ОСОБА_2 і підозрюваний ОСОБА_4 уклали угоду про примирення між ними, додержуючись наступних умов. Підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, сприяв розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин його вчинення. Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1ст. 185КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян, за ч.2 ст.185КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, згідно ст. 70 КК України у вигляді 2 років обмеження, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, з покладенням обовязків, передбачених п.п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти укладеної угоди та погодився з мірою покарання, яка передбачена в ній.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що ним добровільно з обвинуваченим укладена угода про примирення, йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, просить затвердити угоду та вказує, що будь-яких претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має, погоджується на призначення обвинуваченому покарання на підставі ст. 70 КК України у вигляді 2 років обмеженні волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, з обовязками, передбаченими п.п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом і наслідки її невиконання.

Відповідно до ч.1 ст.468, ч.3ст.469 КПК України між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення.

Судом встановлено, що правова кваліфікація кримінальних правопорушень дана правильно - за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, які законом віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, а також зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання узгоджена сторонами, визначена в межах санкцій ч.1 та ч.2 ст. 185 КК України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Згідно пояснень у суді, сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зобов'язання за угодою, взяті на себе обвинуваченим, можливі ним до виконання, підстави для визнання його невинуватим відсутні, а тому підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше в силу ст.89 КК України не судимий; за місцем проживання характеризується задовільно; свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі; щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, що судом визнається як обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченому; обставини, що обтяжують покарання у справі відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність затвердження угоди між підозрюваним та потерпілою особою і вважає, що виправленню та перевихованню ОСОБА_4 може сприяти узгоджене сторонами покарання на підставі ст. 70 КК України у вигляді 2 років обмеженні волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, з обовязками, передбаченими п.п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України, та є недоцільним призначення більш суворого покарання.

Підстави для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу, який під час досудового розслідування не обирався, відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Питання про долю речових доказів слід вирішити, відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Судові витрати в розмірі 184,14 гривень на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи, згідно ст.ст. 118,122, ч.2 ст.124 КПК, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як вони підтверджені документально (довідкою про витрати на проведення судової експертизи № 1416 від 06.11.2015 року).

Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 475 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення від 05 січня 2016 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4, затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 і ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1ст.185 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок;

- за ч.2 ст.185 КК України - у вигляді двох років обмеження волі;

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання два роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням терміном в один рік.

Згідно пунктів 2, 3 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази 6 металевих оцинкованих кутів та 5 металевих оцинкованих листів, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_5, залишити в останнього за належністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати на залучення експерта в розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) гривень 14 коп. на рахунок №31116115700009 одержувача УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя 24060300, код банку 813015 код ЄДРПОУ 38025367 в ГУДКСУ у Запорізькій області.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після прийняття рішення апеляційним судом Запорізької області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду.

Суддя О.П. Пантилус