№263/15151/15-а
№2-а/263/24/2016
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2016 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Соколовій О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дій під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобовязання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області (далі-УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області) про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії шляхом перерахунку пенсії з 01.07.2015 року відповідно до довідки прокуратури № 18-57-174 від 31.03.2015 року відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від місячної заробітної плати та здійснити відповідні виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона працювала в органах прокуратури з 15.06.1988 р. по 13.09.2011 р. та з 19.09.2011 р. по 31.03.2015 року. У липні 2008 року їй призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми заробітної плати посади старшого помічника прокурора м. Маріуполя Донецької області. 31.03.2015 року позивачка звільнена з посади прокурора прокуратури м. Маріуполя Донецької області за власним бажанням. Після звільнення 02.04.2015 року вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку № 18-57-174 прокуратури Донецької області від 31.03.2015 року про розмір фактичної заробітної плати, виданої на підставі постанови КМУ від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури». Проте, на теперішній час їй стало відомо, що з 02.04.2015 року відповідачем здійснено перерахунок його пенсії в розмірі 60 % суми заробітної плати замість попередніх 90 % з урахування змін, внесених до Закону України «Про прокуратуру». Вважає, що таким чином відповідач здійснив перерахунок її пенсії у розмірах нижчих, ніж встановлено законодавством України. Вказує, що відповідач керувався при зміні розміру її пенсії постановами Кабінету Міністрів України, однак до спірних правовідносин необхідним є застосування норм Закону України «Про прокуратуру», яким не обмежено максимальний розмір її пенсії. Враховуючи викладене просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області щодо неврахування 90% від суми заробітної плати під час перерахунку пенсії за вислугу років з 02.04.2015 р., просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-174 від 31.03.2015 року відповідно до норм ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми її місячної заробітної плати, здійснивши відповідні виплати починаючи з 01.07.2015 року.
Позивачка у судове засідання не прибула, просила розглядати справу за її відсутністю.
Представник відповідача ОСОБА_3 надав письмові заперечення відповідача проти задоволення позову, в яких зазначено, що, позивач перебуває на обліку в УПФУ Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області, є одержувачем пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», первісний розмір пенсії був обчислений в сумі 90% від суми місячної заробітної плати. З 01.10.2011 року набув чинності Закон України «про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким були внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а саме, що прокурорам і слідчим пенсія обчислюється в розмірі 80% від суми їхньої місячної заробітної плати, який чинний. Вважає, що вимоги позивачки не мають правового підґрунтя, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Оцінивши обставини, повідомлені позивачем та відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 01.07.2008 року ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону N 1789-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії) у розмірі 90% від суми заробітної плати посади старшого помічника прокурора м. Маріуполя Донецької області.
31.03.2015 року позивачка звільнена з посади старшого помічника прокурора м. Маріуполя Донецької області за власним бажанням. Після звільнення 02.04.2015 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку прокуратури Донецької області № 18-57-174 від 31.03.2015 року про розмір фактичної заробітної плати, виданої на підставі постанови КМУ від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», у якій зазначено, що ОСОБА_2 працювала на посаді старшого помічника прокурора м. Маріуполя Донецької області, заробітна плата станом на 31.03.2015 року складається з: посадового окладу - 1790 грн.; доплати за класний чин - 130 грн.; доплати за вислугу років 768 грн. та інших виплат, до яких відносяться: щомісячні премії, надбавки за особливо важливі завдання; матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, відпускні та лікарняні виплати. Фактична заробітна плата для перерахування пенсії за посадою прокурора складає 9922,93 грн.
Листом № 159/Б-17-01-03 від 28.12.2015 року позивачці повідомлено, що УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області здійснило перерахунок її пенсії починаючи з 02.04.2015 року виходячи з розміру 60% від місячної заробітної плати, що зазначена в довідці, на підставі статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» з урахуванням змін, внесених ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII. Редакція зазначеної статті змінювалась.
Так, відповідно до частини першої статті 50-1 Закону N 1789-XII в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_2, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI ( далі Закон N 3668-VI), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону N 1789-XII, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: "Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. (...) Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії".
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону N 1789-XII щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом N 3668-VI (Закон N 3668-VI).
З 01.01.2015 року діє норма ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої пенсія обраховується в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 року №76-VIII).
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулює частина тринадцята статті 50-1 Закону № 1789-XII, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 76-VIII змін не зазнали.
Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону N 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Ураховуючи наведене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 76-VIII зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормою, яка визначає механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина тринадцята статті 50-1 Закону N 1789-XII, яка змін у зв'язку із прийняттям Закону N 3668-V та Закону № 76-VIII не зазнала.
Оскільки нова редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» значно звужує зміст та обсяг прав пенсіонерів, яким пенсія була призначена раніше,та зменшує розмір відсоткової ставки з 90 до 60 відсотків, що погіршує становище пенсіонера, призводить до зменшення розміру пенсії, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії слід проводити за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію. Такий підхід базується на ст.ст. 22, 58 та 64 Конституції України, які є нормами прямої дії.
Так, згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 64 Конституції України Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання вже була висловлена Верховним Судом України у справах № 21-445а13, № 21-420а13, № 21-348а13.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач мав здійснити перерахунок пенсії позивачці у розмірі 90% від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Донецької області № 18-57-174 від 31.03.2015 року відповідно до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789- ХІІ «Про прокуратуру».
Враховуючи викладене, зясувавши обставини справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Згідно дост. 94 КАС Україниякщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статтями 10-11, 71, 86, 100, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дій під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо неврахування ОСОБА_2 90 % від суми заробітної плати під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років з 02 квітня 2015 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-174 від 31.03.2015 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 липня 2015 року, та здійснити відповідні виплати недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 з розрахунку 90 % від заробітної плати, з урахуванням фактично виплачених коштів, починаючи з 01.07.2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Н.П. Кірякова
Судове рішення № 55803897, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 16.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/15151/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: