Ухвала суду № 55803269, 09.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р.Справа № 820/9194/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. по справі № 820/9194/15

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Теплохолодсервіс"

третя особа - Український державний університет залізничного транспорту

про стягнення суми

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Теплохолодсервіс", третя особа - Український державний університет залізничного транспорту про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Теплохолодсервіс" коштів у розмірі 14994,30 грн. до бюджету на розрахунковий рахунок № 31110090700007 ГУ ДКСУ у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 р. по справі № 820/9194/15 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що висновки суду не відповідають встановленим фактичним обставинам і матеріалам справи, та при винесені постанови порушено норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-XII та Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Ст. 1 цього Закону встановлено, що орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачено, зокрема, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень

Згідно пунктів 1, 7 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З матеріалів справи судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Українського державного університету залізничного транспорту за період з 01.01.2012 р. по 01.03.2014 р., за результатами якої складено акт від 25.06.2014 року за №810-40/55.

З метою усунення виявлених порушень Державною фінансовою інспекцією в Харківській області, на підставі п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", було прийнято вимогу про усунення порушень, виявлених у ході ревізії Українського державного університету залізничного транспорту від 01.08.2014 р. № 810-17/2624 (т.1, а.с.238-241). Зокрема в п. 10 вказаної вимоги, вказано про необхідність відшкодувати зайві витрати бюджетних коштів в загальній сумі 14994,30 грн., допущені внаслідок завищення вартості виконаних робіт з капітального та поточного ремонтів приміщень закладу товариством з обмеженою відповідальністю науково-підприємством "Теплохолодсервіс", шляхом перерахування коштів до державного бюджету.

Відповідно до акту від 25.06.2014 року за №810-40/55 в ході ревізії проведено зустрічну звірку товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Теплохолодсервіс" та встановлено, що в порушення вимог державних будівельних норм ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.08.2000 р. №174, ДБН 1.1-4-2000, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.09.2000 р. №201 завищено обсяги та вартість робіт з поточного та капітального ремонтів УДУЗТ. Зазначене призвело до зайвих витрат бюджетних коштів на загальну суму 14994,30 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

За результатами зустрічної звірки встановлено, що підрядником було складено акт ф. № КБ-2в№ 1 за квітень 2013 року на суму 4770,30 грн. за договором від 22.04.2013 р. № 22/04-ДП/1 по поточному ремонту системи гарячого водопостачання гуртожитку №3 УДУЗТ (наладка бойлеру та регулятора температури гарячого водопостачання) за адресою: м. Харків, вул. Фісановича, 9, але, за висновками ревізії і зустрічної звірки контролюючий орган вважає, що фактично були проведені роботи з виконання пусконалагоджувальних робіт обладнання, яке було встановлено 16.04.2013 року за адресою: м. Харків, вул. Фісановича, 9.

Згідно з кошторисом №1 на проектні (вишукувальні) роботи з розробки робочого проекту капітального ремонту системи гарячого водопостачання гуртожитку № 3 УДУЗТ за адресою: м. Харків, вул. Фісановича, 9, який є невід'ємною частиною договору від 25.01.2013 р. № 25/01-ПР/1, розраховано у відповідності до "Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України" ДБН Д. 1.1-7-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 14.12.2000 р. №285 зі змінами по формі "3-П" з урахуванням показника кошторисної вартості в розрахунку на один людино-день по 355,00 грн. в кількості 29 людино-днів на загальну суму 12354,00 грн., з урахуванням ПДВ, а саме: керівник групи в кількості 1-ї особи - 0,25 люд.-днів; провідний інженер в кількості 1-ї особи - 0,5 люд.-днів; інженер в кількості 2-х осіб - 28 люд.-днів; нормо контроль в кількості 1-ї особи - 0,25 люд.-днів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення висновків акту №810-40/55 від 25.06.2014 року щодо порушення витрачання бюджетних коштів в сумі 14994,30 грн. при здійсненні оплати третьою особою послуг, отриманих від підприємства відповідача, без спростування висновків суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції не враховано відпрацювання меншої кількості людино-днів, ніж оплачено за договорами, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом на підставі дослідження табелів обліку використання робочого часу враховано тільки робочий час керівників проектів, без врахування витраченого робочого часу всієї робочої групи. При розробці проекту, згідно з табелем робочого часу, позивачем не враховано, що провідний інженер ОСОБА_1 відпрацювала - 3,5 людино-дні, ГІП ОСОБА_2-7 людино-днів, Соколов - 7 людино-днів, ОСОБА_3 - 7 людино-днів, провідний інженер ОСОБА_4 - 7 людино-днів. Разом проектні роботи виконувалися 28 людино/днів, тобто відповідно з кошторисною документацією.

Кошторисна вартість робіт за договором № 15/03-Р/1 від 15.03.2013 року з розробки проекту з капітального ремонту адміністративної будівлі УДУЗТ (встановлення регулятора теплового потоку) за адресою: м. Харків, пров. Феєрбаха, 1/3 визначена з розрахунку 24 людино-днів.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавцем робіт був ОСОБА_2В, його підпис і печатка стоять на титульному аркуші проекту і в штампах робочих аркушів проекту, однак, розробниками у проекту були також інженери ОСОБА_5 і ОСОБА_3О, їх підписи вказані в числі виконавців проекту, а також у штампах робочих аркушів креслень і схем. Також, відповідно до табелю обліку робочого часу, у період з 15.03.2013 року по 11.04.2013 року інженер ОСОБА_5М працював 20 людино-днів, інженер ОСОБА_3 -20 людино/днів, ОСОБА_2- 21 людино-днів, тобто час, витрачений на розробку проекту виконавцями, не є менше того часу, що передбачений кошторисною документацією.

Доказів правомірності такого неврахування робочого часу контролюючим органом позивачем суду не надано.

Також не спростовано доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції про те, що за договорами №11/04-ДП/1 від 11.04.2013 року та №22/04-ДП/1 від 22.04.2013 року виконані різні за своїм характером роботи.

З матеріалів справи встановлено, що Українським державним університетом залізничного транспорту з ТОВ "Теплохолодсервіс" було укладено два договори № 11/04-ДП/1 від 11.04.2013 року, предметом якого був капітальний ремонт системи гарячого водопостачання в гуртожитку №3 Українського державного університету залізничного транспорту (заміна бойлера та регулятора температури гарячого водопостачання) та №22/04-ДП/1 від 22.04.2013 року, предметом якого було проведення поточного ремонту системи гарячого водопостачання в гуртожитку №3 Українського державного університету залізничного транспорту (наладка бойлеру та регулятора температури гарячого водопостачання), за адресою: м. Харків, вул. Фісановича, 9.

З пояснень представника третьої особи встановлено, що опалення та гаряче водопостачання гуртожитку за адресою: м. Харків, вул. Фісановича, 9 забезпечується вбудованою газовою котельнею, розташованою в підвалі будівлі. До складу системи гарячого водопостачання входили насоси, теплообмінний апарат і накопичувальний бак. На моменту укладання договору теплообмінний апарат був у несправному стані, виробив ресурс, працездатності і не підлягав ремонту, бак накопичувальний був у неробочому стані, вимагав заміни запірної апаратури, запобіжного клапана і датчика реле температури Т419-М1. Регулювання температури гарячої води було відсутнє, а відтак предметом договору був капітальний ремонт системи гарячого водопостачання гуртожитку № 3 УДУЗТ (заміна бойлера та регулятора температури гарячого водопостачання) за адресою: м. Харків, вул. Фісановича, 9.

Комфортний температурний режим в приміщеннях гуртожитку забезпечується завдяки спільному функціонуванню систем опалення та гарячого водопостачання. За результатами виконання першого договору № 11/04-ДП/1 від 11.04.2013 року було складено акт прийму виконаних робіт №1 від 16.04.2013 року підписаний сторонами.

Другий договір (№22/04-ДП/1 від 22.04.2013 року), укладено для забезпечення спільного функціонування систем опалення та гарячого водопостачання, що забезпечує комфортний температурний режим в приміщеннях гуртожитку. За результатамивиконання другого договору № 22/04-ДП/1 від 22.04.2013 року було складено акт прийму виконаних робіт №1 від 23.04.2013 року, вартість виконаних робіт склала 4770,30 грн., який підписаний сторонами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що виконані роботи за договором № 11/04-ДП/1 від 11.04.2013 року з монтажу обладнання, його випробування та пусконалагоджувальні роботи виконані відповідно до договору №22/04-ДП/1 від 22.04.2013 року на цьому обладнанні спільно з системою будівлі і вбудованою котельною, носять різний характер, взаємно не повторюють одна одну і є у відповідності з договірними цінами за договорами.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що у договорах №22/04-ДП/1 від 22.04.2013 року та 11/04-ДП/1 від 11.04.2013 року предмет є аналогічним.

Таким чином, на підтвердження посилань, зазначених у акті за результатами ревізії, субєктом владних повноважень не надано до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження позовних вимог і доводів апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. по справі № 820/9194/15 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України Про судовий збір, в редакції після 1 вересня 2015 року Державна фінансова інспекція не звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою судді апеляційної інстанції від 26.01.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 1339,80 грн. до моменту прийняття судового рішення.

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь апелянта, субєкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору у розмірі 1339,80 грн. до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної фінансової інспекції в Харківській області.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. по справі № 820/9194/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фінансової інспекції в Харківській області (61022, м. Харків, Держпром, 4 під, 11 пов., код ЄДРПОУ 21266914) судовий збір у розмірі 1339 грн. 80 коп. (одна тисяча триста тридцять девять гривен 80 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2016 р.