Ухвала суду № 55803210, 11.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 р. Справа № 815/7149/14

Категорія: 8.3.12 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря Худика С.А.

за участю представника апелянта ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

22.12.2014 року Приватне акціонерне товариство Українське Дунайське пароплавство звернулося до суду з даним адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування рішення № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року, яким застосовано штраф у розмірі 142886 грн.24 коп. та нараховано пеню у розмірі 107842 грн. 20 коп

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 27.10.2014 року Приватним акціонерним товариством Українське Дунайське пароплавство (далі за текстом ПрАТ УДП) отримано від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів рішення № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 23.04.2014 року по 09.07.2014 року. 05.11.2014 року ПрАТ УДП звернулося до Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС зі скаргою на рішення № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року, яка була отримана податковим органом 11.11.2014 року, однак, на момент подачі адміністративного позову ПрАТ УДП не отримувало рішення Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС про результати розгляду скарги. Відтак, оскільки скарга на вказане рішення не розглянута та не направлена протягом 20 календарних днів позивачеві, вона вважається задоволеною, а рішення № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року скасованим.

Крім того, позивач зазначав, що ПрАТ УДП не було сплачено ЄСВ за березень 2014 року у встановлений законодавством строк, проте пароплавство вимогу про сплату недоїмки по ЄСВ за березень 2014 року не отримувало, а відразу було прийняте рішення про стягнення штрафу та пені, а не вимогу, в яку включений розрахунок штрафних санкцій як того вимагає законодавство України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року позов задоволено. Рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № НОМЕР_1 від 09 вересня 2104 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску скасовано.

В апеляційній скарзі, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято рішення № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року, яким на підставі ч. 10 та п.2 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі за текстом Закон № 2464-VI ) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2014 року до 09.07.2014 року застосовано штраф у розмірі 142886 грн.24 коп. та нараховано пеню у розмірі 107842 грн. 20 коп. (а.с. 13).

На вказане рішення № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року позивачем подано скаргу до Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міндоходів № ЮС-1683 від 05.11.2014 року, яку отримано останнім 11.11.2014 року (а.с. 9-12).

Згідно абз.6 п.4 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Аналогічна правова конструкція, за виключенням кількості днів розгляду скарги на рішення, передбачена п.56.8 статті 56 Податкового Кодексу України (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції), якою встановлено 20-денний строк на прийняття рішення та надіслання його (або вручення під розписку) платнику податків.

Таким чином, наведена норма Закону, так як і Податкового Кодексу України передбачають два альтернативні способи інформування платника про рішення щодо розгляду його скарги, а саме: 1) безпосереднє вручення такого рішення під розписку; 2) надіслання листом з повідомленням про вручення.

При цьому правова конструкція цієї норми жодним чином не визначає черговості або не надає переваг у застосуванні податковим органом будь-якого із зазначених способів. Вживання у наведеному законодавчому приписі сполучника або вказує на рівнозначність зазначених способів та можливість використання будь-якого із них за вибором податкового органу.

Власне ж надіслання у розумінні цієї норми передбачає направлення адресатові (платникові) листа з повідомленням про вручення. Тобто для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше вручення (отримання) адресатом (платником) такого листа є окремою дією.

Як вбачається з наданих позивачем реєстру вхідних документів на імя президента ПрАТ УДП (а.с. 63-66, 114-117), службової записки інспектора бюро організації діловодства ПрАТ УДП від 04.03.2015 року № БОД-кп/19 (а.с.118) - рішення про результати розгляду скарги ПрАТ УДП № ЮС-1683 від 05.11.2014 року від Центрального офіса з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС під вихідним номером № 22385/10/28-10-4-33 від 09.12.2014 року до ПрАТ УДП не надходило.

Також з вищевказаного реєстру вхідних документів на імя президента ПрАТ УДП та доданих до нього рішень Центрального офіса з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС (а.с.63-88) вбачається надходження до позивача двох рішень від 09.12.2014 року з різними номерами (№ 22372/10/28-10-10-4-33 та № 22379/10/28-10-10-4-33) щодо розгляду однієї й тієї ж скарги № ЮС-1682 на інше рішення відповідача № НОМЕР_2 від 09.09.2014 року, яке не є предметом судового розгляду (а.с.69, 77).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає доречним зауваження суду, що з наданого відповідачем суду рекомендованного повідомлення про вручення поштового відправлення 09.12.2014 року (а.с.51) не можна встановити, що саме рішення Центрального офіса з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС від 09.12.14 року № 22385/10/28-10/4-33 про результати розгляду скарги позивача № ЮС-1683 від 05.11.2014 року було відправлено позивачу та отримано ним 15.12.2014 року. Тому дане поштове повідомлення не є доказом надіслання позивачу рішення від 09.12.14 року № 22385/10/28-10/4-33 про результати розгляду його скарги № ЮС-1683 від 05.11.2014 року

Скасовуючи попередні судові рішення першої та апеляційної інстанцій по даній справі, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 06.10.2015 року зазначив, що суду слід більш досконаліше дослідити питання надсилання відповідачем саме визначеного рішення від 09.12.14 року №22385/10/28-10/4-33 про результати розгляду скарги позивача №ЮС-1683 від 05.11.2014 року поштовим відправленням, доказом отримання якого, на думку відповідача, є згадане рекомендоване повідомлення про вручення від 09 грудня 2014 року. Зокрема, такими доказами можуть слугувати відповідні реєстри надіслання поштової кореспонденції, сформовані контролюючим органом та подані до поштового відділення, журнал вихідної кореспонденції та інше.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.10.2015 року витребував у відповідача докази надсилання позивачу рішення від 09.12.2014 року №22385/10/28-10/4-33 про результати розгляду скарги позивача №ЮС-1683 від 05.11.2014 року, а саме: реєстри надіслання поштової кореспонденції, сформовані контролюючим органом та подані до поштового відділення, журнал вихідної кореспонденції.

Проте, відповідач таких доказів, які б достеменно підтверджували, що саме рішення №22385/10/28-10/4-33 від 09.12.2014 року про результати розгляду скарги позивача №ЮС-1683 від 05.11.2014 року було надіслане позивачу до суду не надав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов вірного висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду факт надіслання позивачу у строки, встановлені абз.6 п.4 ст.25 Закону № 2464-VI та п.56.8 ст.56 ПК України, рішення від 09.12.14 року № 22385/10/28-10/4-33 про результати розгляду скарги позивача № ЮС-1683 від 05.11.2014р на рішення відповідача № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року.

Відповідно до п.56.9 ст.56 ПК України керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Беручи до уваги, що рішення відповідного контролюючого органу за скаргою позивача № ЮС-1683 від 05.11.2014р на рішення відповідача № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року не було надіслано позивачу поштою з повідомленням про вручення та не було надано позивачу під розписку у визначені абз.6 п.4 ст.25 Закону № 2464-VI та п.56.8 ст.56 ПК України строки, згідно вимог п.56.9 ст.56 ПК України, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, а рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску до ПрАТ УДП - підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску,- залишити без змін.

Стягнути зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС ( Код ЄДРПОУ 39722244) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5 359 (пять тисяч триста пятдесят девять) грн. 20 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді: