Ухвала суду № 55803140, 11.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 490/2403/15-а

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3розглянувши в порядку письмового провадження відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 квітня 2015 року про закриття провадження у справі за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених державних коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь надміру виплачену державну соціальну допомогу у сумі 24 306,30 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.04.2015 року у відкритті провадження у справі відмовлено у звязку з тим, що вказану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень. До того ж, такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України обумовлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Однак, такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 50 КАС України, до переліку яких віднесено також випадки, встановлені іншими законами.

Якщо суб'єкт владних повноважень бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав, не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то, залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13, згідно з якою справи за позовами органів Пенсійного фонду України до підприємств, організацій, установ про стягнення суми зайво виплачених пенсій не належать до адміністративних справ, оскільки містять вимоги про відшкодування шкоди.

Так, Верховним Судом України зазначено, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не спір про стягнення переплаченої пенсії у зв'язку з наданням відповідачем недостовірних відомостей.

Враховуючи те, що характер спорів між органами Пенсійного фонду України та підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами з приводу стягнення надмірно сплаченої пенсії, а також між органом соціального захисту населення та фізичними особами з приводу стягнення безпідставно виплаченої допомоги є аналогічним, то на даний спір юрисдикція адміністративних судів також не поширюється.

Відтак, між даними особами склалися відносини, що стосуються стягнення надміру виплаченої суми допомоги, що регулюються цивільним законодавством, а тому повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що за суб`єктним складом сторін, змістом заявлених позивачем вимог та предметом спору дана справа підлягає розгляду місцевими загальними судами у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин прийняте у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 157, 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 квітня 2015 року про закриття провадження у справі за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених державних коштів - залишити без змін.

Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять) до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) 828011, рахунок отримувача 31212206781008, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення (через пять днів після направлення її копії сторонам), однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

.

Суддя - доповідач: Судді :/підпис/ОСОБА_1 ОСОБА_2 /підпис/ОСОБА_3