Ухвала суду № 55803070, 04.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3398/15-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Романішина В.Л.

судді Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про зобовязання повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна позовних вимог) /а.с. 63/.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року вищенаведений позов було задоволено. Зобовязано відповідача вчинити спірні дії.

В апеляційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління від 23.10.2014 № 21-81/19-14 затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону та зобов'язано територіальні органи Держземагентства у області на постійній основі виявляти земельні ділянки, що користуються попитом та права, на які можуть бути продані на земельних торгах для подальшого включення цих ділянок до Переліку.

Наказом Головного управління від 08.09.2015 № 21-145/39-15 було внесено зміни до наказу Головного управління від 23.10.2014 № 21-81/19-14 "Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону" доповнивши Перелік вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, лотами №58-61 та Перелік несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, лотами №202-205.

Судом встановлено, що 10.08.2015р. за вх. № 19-1245/0/41-15-СГ до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надійшло клопотання ОСОБА_1 від 10.08.2015р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту на території Комишанської селищної ради м. Херсон (контур №41).

Листом від 09.09.2015р. №19-21-7777.102-741/42-15-СГ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безкоштовно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, що розташована на території Комишанської селищної ради м. Херсона для ведення особистого селянського господарства.

Дана відмова обґрунтована тим, що у зв'язку із включенням земельної ділянки, щодо якої позивачем було подано заяву, до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону. Також, запропоновано гр. ОСОБА_1 прийняти участь у земельних торгах щодо продажу права оренди на земельну ділянку.

Вважаючи відмову безпідставною та незаконною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірним є питання правомірності підстав відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею в межах норм безоплатної приватизації.

Згідно із ч.ч.1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності із ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України, якою визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, кожен громадянин України має установлене Земельним кодексом України право на одноразове безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Для реалізації цього права громадянин подає до уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, яка повинна базуватись на вичерпному переліку підстав для такої відмови, який визначений ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Як видно з наданих відповідачем доказів, заява позивача про надання безкоштовно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства повністю відповідала вимогам Земельного кодексу України, в тому числі до неї було додано графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки.

При цьому жодних доказів невідповідності указаного позивачем бажаного місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку - відповідачем не надано.

Як видно зі змісту листа-відмови від 09.09.2015р. №19-21-7777.102-741/42-15-СГ, відповідач в якості єдиної підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою указав те, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути сформовані як окремі лоти для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Тому з посланням на положення ст.ст.134, 136 Земельного кодексу України відповідач вважає, що ця земельна ділянка не може відчужуватись, передаватись у заставу, надаватись у користування до завершення торгів.

Як вже зазначалося судом вище, наказом ГУ Держземагентства у Херсонській області від 23.10.2014р. №21-81/19-14 затверджено "Переліки земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону" (далі - Перелік).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 08.09.2015 року №21-145/39-15 внесено зміни до вказаного вище наказу від 23.10.2014р., доповнивши Перелік лотом №58-61 та №202-205 згідно з додатками.

З додатку до наказу від 08.09.2015 року №21-145/39-15 видно, що по м. Херсону та конкретно по Комишанській селищній раді дійсно внесено до Переліку несформовану земельну ділянку площею 2,0000 га з номером кадастрової зони і кварталу 6510166400:06:001.

Внесення згаданої несформованої земельної ділянки площею 2,0000 га здійснено відповідачем на підставі листа - пропозиції Відділу Держземагентства у м. Херсоні Херсонської області від 28.08.2015р. №2-28-0.1-2489/2-15 щодо включення земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути сформовані як окремі лоти для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону для ведення товарного сільськогосподарського призначення, додатком до якого був фрагмент карти з позначенням орієнтовного місця розташування земельної ділянки з номером кадастрової зони і кварталу 6510166400:06:001.

Однак у сукупності картографічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки площею 2,00 га, яку хоче отримати у власність позивач та щодо орієнтовного місця розташування земельної ділянки площею 2,00 га, яку включено до згаданого Переліку, не дозволяють зробити чіткого і однозначного висновку про те, що саме земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, є тією земельною ділянкою чи її частиною, яка включена до Переліку.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними доводи відповідача про включення земельної ділянки, яку бажає отримати у власність позивач, до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, а відтак відмова позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з цих підстав є необґрунтованою.

Крім того слід врахувати, що така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як включення тієї чи іншої земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону - безпосередньо не передбачена ст.118 Земельного кодексу України.

Дійсно, частиною 3 статті 136 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Однак надання особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не є відчуженням такої земельної ділянки, оскільки у цієї особи на підставі наданого дозволу ще не виникає суб'єктивних прав щодо користування, володіння чи розпорядження земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Комишанської селищної ради м. Херсона Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства та про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) вказаної земельної ділянки - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про зобовязання повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий /ОСОБА_3/

Судді /ОСОБА_4/

/ОСОБА_5/