Постанова № 55803046, 09.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1465/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКО-СТАНДАРТ» про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку,-

В С Т А Н О В И В:

05.05.2015 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКО-СТАНДАРТ» про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт посилається на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 року та ухвалення нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області посилалась на те, що ТОВ «ЄКО-СТАНДАРТ» здійснює експорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів до тимчасово окупованої території АР Крим, а саме горілку, коньяк, віскі та інші алкогольні напої і тютюнові вироби, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, тобто здійснює експортні операції за відсутності дозвільних документів (ліцензії) на такий вид діяльності.

Позивач посилався на те, що зазначені вище обставини, відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України, є підставою для накладення арешту на кошти платника у банку.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області посилався на відсутність законних підстав для арешту коштів на рахунку платника податків, зважаючи на те, що державна податкова інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулась з вимогою про накладення арешту на рахунки відповідача на підставі рішення від 29.04.2015 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків, тоді як Миколаївський окружний адміністративний суд вже приймав рішення за вищевказаним рішенням начальника ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 29.04.2015 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Загальна процедура i підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

При цьому, згідно п. 194.2 ст. 194 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо, зокрема, відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (п. 194.3 ст. 194 ПК України).

П. 194.4 ст. 194 ПК України визначено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (п. 194.6 ст. 194 ПК України).

В свою чергу, згідно положень ст. 194 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, з вказаних норм Податкового кодексу України випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштiв платника податку, який накладається за рiшенням лише суду на пiдставi звернення податкового органу. Жодного рішення податковий орган в такому разi не приймає.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2015 року начальником ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків до ТОВ «ЄКО-СТАНДАРТ», обґрунтованість якого підтвердив своєю постановою від 30.04.2015 року Миколаївський окружний адміністративний суд.

В свою чергу, в даному випадку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва звернулась із позовом про накладення арешту саме на рахунки платника у банку, оскільки питання про накладення такого арешту вирішується виключно в судовому порядку.

Наявність рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 29.04.2015 року про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків не позбавляє податковий орган права звертатись до суду з позовом про накладення арешту на рахунки платника у банку. При цьому, підставою звернення до суду з таким позовом є не рішення податкового органу про накладення арешту, а наявність обставин, передбачених п. 194.2 ст. 194 ПК України.

Що стосується суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне:

Як вже зазначалось вище, згідно положень п. 194.2 ст. 194 ПК України, арешт майна платника податків може бути застосовано у разі відсутності у платника податків дозволів (ліцензій) на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1955 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Відповідно до ст. 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

В свою чергу, 12.08.2014 року було прийнято Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», який набрав чинності 27.09.2014 року, який є спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", створює вільну економічну зону "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим"), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.

Ст. 1 зазначеного Закону ВЕЗ "Крим" запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

При цьому, абз. 5 п.п. 4 п. 12.4 ст. 12 Розділу ІІ Перехідних положень вказаного Закону передбачено, що поставка товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію ВЕЗ "Крим" прирівнюється до митного режиму експорту, в тому числі для цілей тарифного та нетарифного регулювання;

Також передбачено, що поставка товарів з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фіто-санітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного і нетарифного регулювання, з урахуванням положень статті 6 цього Закону.

Таким чином, здійснення ТОВ «ЄКО-СТАНДАРТ» поставки товарів на територію ВЕЗ "Крим" (а саме, м. Сімферополь) прирівнюється до митного режиму експорту.

З листа Головного управління ДФС у Миколаївській області від 29.04.2015 року № 3237/7/14-29-21-42 вбачається, що згідно інформації, наведеної на інформаційному порталі ДП «Інформаційно-ресурсний центр», у підприємства ТОВ «ЄКО-СТАНДАРТ» відсутні ліцензії на експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів, наявність яких передбачена ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні підстави, передбачені п. 194.2 ст. 194 ПК України, для застосування арешту майна платника податків у вигляді арешту коштів товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКО-СТАНДАРТ», які знаходяться у банку, а тому позовні вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що при зверненні ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до суду апеляційної інстанції, апелянтом не було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року апелянту було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, ч.2 ст. 88 КАС України встановлено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції з 01.09.2015 року) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, відповідно до п.п 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі позову) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 р. складала 1218 грн.

Зважаючи на зазначене, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав - 73,08 грн., а тому, розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по справі немайнового характеру, складає (110% х 73,08 грн.) = 80,39 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що стягненню з ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на користь Державного бюджету України підлягає несплачений апелянтом судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 80,39 грн.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити.

Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКО-СТАНДАРТ», які знаходяться на рахунку Р\Р 26002106413001 в банку - ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» МФО 320702.

Направити копію вказаної постанови ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» для відома та виконання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1, код ЄДРПОУ 39549880) до Державного бюджету України на рахунок №31212206781008, одержувач УК у м. Одесі / Приморський р-н./ 22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461, код класифікації доходів бюджету 22030001 несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв