Ухвала суду № 55802998, 02.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/2987/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

ОСОБА_1

при секретарі Найденко О.І.,

з участю: представника публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" ОСОБА_2, представника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" (далі ПАТ ХСЗ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2015 року:

·№0002392200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 34 007 635 грн.;

·№0002412200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) на 199 074 531 грн. та застосування 99 537 265, 50 грн. штрафних санкцій;

·№0002402200 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 1 430 796 грн. та застосування 715 398 грн. штрафних санкцій;

·№0002422200 про визначення суми грошового зобов'язання по земельному податку 817 512, 60 грн. та застосування 204 378, 19 грн. штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що сума неповернутого кредиту у розмірі 17 293 577 грн. не є доходом позивача в 2014 році через закінчення терміну дії кредитної угоди з нерезидентом, як вважає відповідач, оскільки не підпадає під поняття безповоротної фінансової допомоги. ПАТ ХСЗ правомірно включив до складу інших витрат за 2014 рік суми нарахованих (і не сплачених) відсотків у розмірі 1 472 196, 94 грн. за користування кредитом, який отримано позивачем від нерезидента компанії "FRODO СОММERCIAL LIMITED", кінцевий термін погашення якої минув 31 серпня 2013 року, оскільки згідно із вимогами п.141.1 ст. 141 ПК України до складу витрат включаються які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями, в тому числі за будь-якими кредитами, протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснено у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку. При врахуванні відсотків у складі витрат нормами ПК України не передбачено заборони щодо включення до витрат відсотків нарахованих від дати, на яку виникає зобов'язання повернути кредит за договором, до фактичної дати, коли таке повернення відбулось. Строк позовної давності протягом якого кредитор має право на звернення щодо стягнення, складає три роки та починає відлік з дати визначеної в кредитній угоді як строк повернення кредиту, тобто з 31 серпня 2013 року та закінчується 31 серпня 2016 року. Термін дії кредитної угоди не припинений до теперішнього часу, а кредитор-нерезидент може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитною угодою. Безповоротною фінансовою допомогою є заборгованість одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. Оскільки строк позовної давності спливає тільки 31 серпня 2016 року, донарахування доходу з боку відповідача є безпідставним та суперечить нормам чинного законодавства України.

Щодо порушення товариством п.185.1 ст. 185, пп.196.1.1 п.196.1. ст. 196 ПК України, а саме не нарахування податкових зобов'язань з ПДВ (при продажу (без вимоги оплати) інвестиційних сертифікатів на адресу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Мітланд" на загальну суму 200 000 000 грн., позивач зазначає в позовній заяві, що договір від 29 травня 2014 року між ПАТ ХСЗ та ТОВ "Мітланд" №17-БВ передбачав передати у власність ТОВ "Мітланд", а останній зобов'язаний прийняти та оплатити загальну договірну вартість цінних паперів, отже, договір не є безоплатним.

Щодо операцій пов'язаних з постачанням брухту чорних металів, які, відповідно до законодавства, є тимчасово звільненими від оподаткування ПДВ, позивач зазначає про те, що послуги по перевезенню, навантаженню та проведенню радіологічного дослідження придбані у ПП ОСОБА_4, ТОВ "Укркапітал", ТОВ "Смарт-Меритайм Груп", у Одеської залізниці та ОСОБА_3 "Київ - Дніпровське МППЗТ" ХФ, стосуються не тільки металобрухту, а й металевих відходів виробництва (в обліку позивача такі відходи обліковуються окремо та використовуються в подальшому у виробничому процесі, який не є операцією звільненою від оподаткування). Послуги використовуються як в оподаткованих, так і у операціях, звільнених від оподаткування.

Крім того, вважає, що не є платником земельного податку, оскільки є суб'єктом суднобудівної промисловості, ця пільга не ставиться в залежність від мети використання земельної ділянки, тому донарахування земельного податку є необґрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що дії посадових осіб контролюючого органу із складання податкових повідомлень-рішень вчинені у спосіб та в порядку визначеному чинним законодавством України.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року адміністративний позов ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" задоволений частково.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області №0002392200 від 19 серпня 2015 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 18 765 774 грн.

Визнано неправомірними та скасовано: податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС від 19 серпня 2015 року №0002412200 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на 199 074 531 грн. та застосування штрафних санкцій 99 537 265 грн. 50 коп., №0002402200 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 1 430 796 грн. та застосування штрафних санкцій 715 398 грн., №0002422200 про визначення суми грошового зобов'язання по земельному податку 817 512 грн. 60 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 204 378 грн. 19 коп.

Відмовлено в решті позовних вимог.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В червні-серпні 2015 року фахівцями ДПІ у м. Херсоні була проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ ХСЗ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, наслідки якої зафіксовані в акті перевірки від 03 серпня 2015 року №180/21-03-22-02/14308500.

Перевіркою були виявлені порушення:

-пп.135.5.4, 135.5.11 п.135.5 ст. 135, пп.136.13 ст. 136, п.138.2, пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на загальну суму 34 007 635 грн.;

-п.17 пп.4 р. ХХ Перехідні положення ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування за 2014 рік на суму 894 507 грн.;

-п.180.2 ст. 180, п.185.1 ст. 185, пп.196.1.1 п.196.1 ст. 196, п.198.4 ст. 198, пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПК України, підприємством занижено суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 199 074 531 грн. за червень - грудень 2014 року, завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника на загальну суму 1 430 796 грн., за січень - грудень 2014 року, завищено суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів на загальну суму 9 105 грн. за грудень 2014 року;

-порушення п.284.2 ст. 284 ПК України, внаслідок якого ПАТ ХСЗ занижена плата за землю у сумі 817 512, 76 грн.

На завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 34 007 635 грн., на думку ДПІ, вплинуло виявлений факт заниження валового доходу на суму 32 535 438 грн. та завищення валових витрат на суму 1 472 197 грн. При перевірці правильності формування валового доходу податкова інспекція встановила порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України, позивачем не віднесено до складу інших доходів суму неповернутого кредиту у розмірі 17 293 577 грн. у зв'язку із закінченням терміну дії кредитної угоди про надання кредиту, складеної між ПАТ ХСЗ і нерезидентом компанією "FRODO СОММERCIAL LIMITED", додаткові угоди до даного договору про продовження терміну дії кредитної угоди, які повинні бути зареєстровані в Управлінні НБУ не укладались. В 2007 році ВАТ ХСЗ (позичальник) уклав з нерезидентом компанією "NORTHMED HOLDINGS LIMITED" (кредитор) кредитну угоду від 28 лютого 2007 року №1-07/NМ на 10 000 000 дол. США з метою поповнення обігових коштів зі сплатою 11% річних, строк дії договору до 31 грудня 2011 року. В подальшому, сторони уклали трьохсторонню додаткову угоду від 31 серпня 2009 року до кредитної угоди від 28 лютого 2007 року про те, що компанією NORTHMED HOLDINGS LIMITED (первісний кредитор) було відступлено право вимоги до ВАТ ХСЗ (кредитор) іншому нерезиденту компанії "FRODO СОММERCIAL LIMITED" на загальну суму 8 057 744,56 дол. США., з яких 7 294 104,89 дол. США за основним боргом та 763 639,67 дол. США по нарахованих процентах, а також новий кредитор та позивач домовились про збільшення суми кредиту та викладення кредитної угоди від 28 лютого 2007 року №1-07/NМ в новій редакції, яка передбачає розмір кредиту 15 млн. дол. США строком повернення 31 серпня 2013 року зі сплатою 11 %. Позивачем не надано документів, які б свідчили про стягнення такої заборгованості з боку кредитора. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04 серпня 2014 року за заявою ПАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" (АР Крим) порушено справу про банкрутство ПАТ ХСЗ. Постановою Вищого господарського суду України від 19 травня 2015 року по справі №923/1062/14 визнано вимоги кредиторів до ПАТ ХСЗ та затверджено реєстр вимог кредиторів, серед якого відсутні вимоги компанії "FRODO СОММERCIAL LIMITED", хоч залишок непогашеної суми по даному кредиту склав 1 096 712,77 дол. США /17 293 576, 73 грн. Оскільки термін кредитної угоди між ПАТ ХСЗ і нерезидентом "FRODO СОММERCIAL LIMITED" встановлено до 31 серпня 2013 року, відсутні документи щодо продовження терміну дії Кредитної угоди від 28 лютого 2007 року №1-07/ММ з компанією "FRODO СОММERCIAL LIMITED", які повинні бути зареєстровані відповідно до вимог законодавства в Управлінні НБУ, то строк позовної давності по даному договору, на думку відповідача, минув.

До перевірки не надано документів, які підтверджували б звернення нерезидента до суду з вимогою стягнення заборгованості по кредитній угоді. Сума неповернутого нерезиденту відповідно до пп. 135.5.4 ст. 135 ПК України підлягає включенню до складу "Інших доходів" позивача.

Також перевіркою було виявлено порушення пп.135.5.11 п.135.5 ст. 135 ПК України, згідно якому при обчисленні об'єкта оподаткування враховуються інші доходи, визначені відповідно до ст. 146 ПК України , підприємством при продажу об'єктів основних засобів в порушення п.146.13 ст. 146 ПК України не в повному обсязі включено до складу інших доходів суму перевищення доходів від продажу об'єктів основних засобів над балансовою вартістю окремого об'єкту основних засобів. Відповідно до п.146.14 ст. 146 ПК України "Дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу)". Основні засоби відповідно до нотаріально завірених договорів купівлі-продажу ПАТ ХСЗ продав ТОВ "Смарт-Мерітайм Груп", при цьому, ПАТ ХСЗ занижено розмір інших доходів на суму 15 241 861 грн.

Заниження валових витрат за 2014 рік на суму 1 472 197 грн. відбулось внаслідок порушення п.138.2, пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України. За 2014 рік позивачем неправомірно включено до складу інших витрат суми нарахованих відсотків у сумі 1 472 196,94 грн. за користування кредитом, який отриманий ПАТ ХСЗ від нерезидента компанія "NORTHMED HOLDINGS LIMITED" згідно умов кредитної угоди, кінцевий термін погашення якої минув, додаткова угода до кредитного не зареєстрована належним чином. Нараховані та несплачені відсотки за незареєстрованою угодою з нерезидентом необґрунтовано віднесено позивачем до складу інших витрат за період 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

При перевірці повноти визначення податкових зобов'язань по ПДВ ДПІ встановила їх заниження на суму 18 547 грн. за квітень 2014 року, на суму 200 000 000 грн. за грудень 2014 року. Так, встановлено заниження задекларованих ПАТ ХСЗ показників у р.1 колонка Б Декларації "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів", на загальну суму 200 000 000 грн. за грудень 2014 року. В порушення п.185.1 ст. 185, пп.196.1.1 п.196.1 ст. 196 ПК України ПАТ ХСЗ не нарахував податкові зобов'язання по ПДВ при продажу (без вимоги оплати) інвестиційних сертифікатів на адресу ТОВ "Мітланд" на загальну суму 1 000 000 000 грн., крім того ПДВ у сумі 200 000 000 грн. Перевіркою встановлено що, відповідно до договору купівлі - продажу цінних паперів №22-1-14БВ від 28 травня 2014 року ПАТ ХСЗ через повіреного ТОВ "СТ Ком-Брок" придбало у ТОВ "Олк Альфа" інвестиційні сертифікати іменні бездокументної форми, емітовані ТОВ КУА "Холдинг- Груп" ЗИВПІФ "Лайф Сайєнс" номінальною вартістю 100 грн. у кількості 1 000 000 шт. на загальну суму 999 020 000 грн., згідно акту прийому - передачі цінних паперів без дати про передачу інвестиційних сертифікатів іменних. Також було складено акт № 22-1-14/БВ від 28 травня 2014 року про виконання зобов'язань до договору купівлі - продажу цінних паперів, у якому зазначено, що покупець (ПАТ ХСЗ) відповідно до умов договору сплатив продавцю (ТОВ "Олк Альфа") загальну договірну вартість цінних паперів у сумі 999 920 000 грн., умови договору виконано повністю, сторони не мають претензій одна до одної. За даними бухгалтерського обліку оплата за інвестиційні сертифікати іменні було проведено лише у сумі 177 205 924,72 грн. В подальшому ці інвестиційні сертифікати іменні, через повіреного ТОВ "Інвестиційна компанія "Гранд - Інвест", було продано ТОВ "Мітланд". Загальна вартість по договору 1 000 000 000 грн. Складено акт прийому передачі цінних паперів від 29 травня 2014 року, у якому вказано, що "сторони повністю виконали свої зобов'язання за договором, взаємних фінансових або інших претензій не мають. Сторони вважають договір, таким, що припинив свою дію, з моменту підписання цього акту". За даними бухгалтерського обліку оплата за інвестиційні сертифікати іменні не проводилась, у бухгалтерському обліку рахується дебіторська заборгованість у сумі 1000 000 000 грн. Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 26 грудня 2014 по справі № 911/3958/14 в листопаді 2014 року на адресу господарського суду Київської області від ПАТ ХСЗ надійшла кредиторська заява з грошовими вимогами до банкрута ТОВ "Мітланд" у розмірі 1000 000 000 грн. Ухвалою господарського суду Київської області від 03 листопада 2014 року визнано подані ПАТ ХСЗ матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, розгляд кредиторських вимог ПАТ ХСЗ призначено на 10 грудня 2014 року, але 01 грудня 2014 року на адресу господарського суду Київської області від ПАТ ХСЗ надійшла заява про відмову від кредиторських вимог до ТОВ "Мітланд", ця відмова ПАТ ХСЗ від заявлених останнім до ТОВ "Мітланд" кредиторських вимог ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2014 року прийнята, провадження з розгляду кредиторських вимог ПАТ ХСЗ припинено. Відповідно до ухвали господарського суду Київської області "про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута ТОВ "Мітланд" від 04 лютого 2015 року по справі №911/3958/14: визнано єдиним кредитором з грошовими вимогами до банкрута (ТОВ "Мітланд") підприємство ТОВ "Фінансова компанія "Дрім Фінанс" на суму 410 000 грн.; суд ухвалив ліквідувати юридичну особу - ТОВ "Мітланд" та зобов'язав реєстратора РС Києво-Святошинського РУЮ Київської області внести до ЄДР запис про проведення державної реєстрації припинення ТОВ "Мітланд". В акті перевірки ДПІ зазначено, що в порушення п.185.1 ст. 185, пп.196.1.1 п.196.1 ст. 196 ПК Україні ПАТ ХСЗ не нарахувало податкові зобов'язання по ПДВ при продажу (без вимоги оплати) інвестиційних сертифікатів на адресу ТОВ "Мітланд" на загальну суму 1 000 000 000 грн., крім того ПДВ у сумі 200 000 000 грн.

Також перевіркою встановлено, що податковий кредит завищений на суму 486 780 грн., в тому числі за січень 2014 року на 516 грн.; лютий 2014 року на 4 529 грн.; березень 2014 року на 7 713 грн.; квітень 2014 року на 12 484 грн.; травень 2014 року на 9 276 грн.; червень 2014 року на 11 299 грн.; липень 2014 року на 7 163 грн., серпень 2014 року на 10 922 грн.; вересень 2014 року на 4 537 грн.; жовтень 2014 року на 59 044 грн.; листопад 2014 року на 311 074 грн.; грудень 2014 року на 48 223 грн. ПАТ ХСЗ за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року здійснювались операції з постачання брухту чорних металів, які відповідно до законодавства, є тимчасово звільненими від оподаткування ПДВ.

Згідно з п.23 пп.2 р. XX ПК України: "Тимчасово до 01 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у том числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункт звільняються від оподаткування податком на додану вартість". Для здійснення вищевказаних операцій ПАТ ХСЗ придбано послуги у вітчизняних постачальників: ТОВ "Укркапітал" - послуги з навантаження брухту чорних металів у залізничні вагони; Одеська залізниця - послуги з оренди залізничних вагонів для перевезення брухту чорних металів; ФОП ОСОБА_5 - послуги з радіологічної дослідження, дослідження на вибухобезпечність і хімічну чистоту металобрухту, ТОВ "Смарт ОСОБА_6 - Груп" - порізка металобрухту, ПрАТ "Київ-Дніпровське" МППЗТ ХФ послуги з оренди залізничних вагонів для перевезення брухту чорних металів. За період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ "Укркапітал" на загальну суму ПДВ 26 805 грн., податковими накладними, отриманими від ФОП ОСОБА_7, на загальну суму ПДВ 3 230 грн., та податковими накладними, отриманими від Одеської залізниці, на загальну суму 23 791 грн. податковими накладними, отриманими від ТОВ "Смат Мерітайм-Груп", на загальну суму 174 990 грн., податковими накладними, отриманими від ПрАТ "Київ-Дніпровське" МППЗТ ХФ, на суму 15 334 грн. Усього податковий кредит завищений на суму 244 150 грн.

Крім того, податковий кредит за листопад 2014 року завищений на суму 242 630 грн. внаслідок порушення пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПК України, а саме виконання робіт по будівництву сухогруза. В січні 2015 року ТОВ "Смарт - ОСОБА_6" виписує на адресу ПАТ ХСЗ розрахунок коригування №22 від 19 січня 2015 року до податкової накладної №11 від 13 листопада 2014 року договором від 20 жовтня 2014 року №0175. В ході перевірки встановлено, що виписана ТОВ "Смарт - ОСОБА_6" податкова накладна від 13 листопада 2014 року №11 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №157 від 20 листопада 2014 року до податкової накладної від 13 листопада 2014 року №11 за договором від 20 жовтня 2014 року №0175 містять помилку в колонці 3 "Номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується", а саме невірно зазначено номенклатуру послуги. У зв'язку з виявленням помилки, ТОВ "Смарт - ОСОБА_6" в січні 2015 року виписує на адресу ПАТ ХСЗ розрахунок коригування №22 від 19 січня 2015 року до податкової накладної №11 від 13 листопада 2014 року за договором від 20 жовтня 2014 року №0175, в якому виправляє допущену помилку, а саме в колонці №3 "Номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується", замість "виконання робіт по модернізації т/х "Радуга" зазначає "Судноремонт Волжский-18", але не відкоригував обсяг в сумі 1 213 151,87 грн. (2 116 992,60 грн. - 903 840,73 грн.) та податковий кредит по "виконання робіт по модернізації т/х "Радуга" в сумі 242 630,37 грн. (1 213 151,87*20%). Отже, ПАТ ХСЗ завищено податковий кредит в листопаді 2014 року на суму 242 630 грн. з придбання послуг по виконанню робіт по модернізації т/х "Радуга", які фактично не здійснювались. Відповідно до п. 192.1. ст. 192 ПК України "Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН".

Відповідно до пп. 192.1.1. п.192.1 ст. 192 ПК України "Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а)постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б)отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту мало своїм наслідком заниження ПДВ за 2014 рік на загальну суму 199 074 531 грн., завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 1 430 796 грн., завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів на суму 9 105 грн.

Перевіркою було встановлено, що за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року ПАТ ХСЗ задекларовано плату за землю у сумі 158 400,29 грн. за земельну ділянку площею 137,9862 га за адресою м. Херсон, Карантинний острів, 1, на підставі Державного акту на право постійного користування землею, землю надано у постійне користування під виробничі будівлі та споруди і під акваторію підприємства.

Відповідно підрозділу 6 р. XX ПК України ПАТ ХСЗ до 01 січня 2016 року звільнено від сплати земельного податку, як суб'єкт суднобудівної промисловості. Відповідно р.1 ст. 2. р.6 ст. 13, 14, 15 Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про плату за землю", Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про плату за землю" від 19 вересня 1996 року за №379/96-ВР, ЗК України, ст.269, 270, 271, 276, 285, 286 ПК України позивач є платником податку за землю. Згідно з п. 4 пп.6 р. ХХ ПК України до 01 січня 2016 року від сплати земельного податку звільняються суб'єкти суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), загальна площа земельної ділянки, на яку надано пільгу, складає 135 550,79 кв.м, сума пільги становить 8 412 971, 80 грн.

Перевіркою виявлено, що відповідно до укладених договорів купівлі-продажу від 17 червня 2014 року позивач передав у власність підприємству ТОВ "Смарт-Мерітайм Груп" нерухоме майно (будівлі, споруди) розташоване за адресою м. Херсон Карантиний острів, 1. Загальна площа земельних ділянок на яких розташовані продані об'єкти нерухомого майна складає 267 663,3 кв.м, з неї площа земельних ділянок, на яких розташовані продані об'єкти та на які надана пільга складає 267 258,9 кв.м. На думку відповідача, починаючи з 17 червня 2014 року ПАТ ХСЗ втратив право на застосування пільги з податку на землю, так як дані об'єкти продані і не використовуються в господарській діяльності. Заводом занижено земельний податок на суму 817 512,76 грн.

Акт перевірки підписано позивачем із запереченнями, розглянувши які, відповідач залишив висновки перевірки без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2015 року.

Вирішуючи справу в частині правомірності зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та скасування податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2015 року №0002392200 (на загальну суму 34 007 635 грн.) в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 18 765 774 грн., з підстав того, що в господарських правовідносинах з "NORTHMED HOLDINGS LIMITED" по кредитній угоді від 28 лютого 2007 року суд виходив з того, що ДПІ не доведений факт того, що ця угода укладалась фіктивно, по господарських правовідносинах з нерезидентом компанії "FRODO СОММERCIAL LIMITED" - даний кредитор не заявив свої кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство позивача, термін подання таких кредиторських вимог є пропущеним. Крім того, доводи ДПІ про те, що термін позовної давності по стягненню суми кредиту скінчився, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Однак, оскільки при дослідженні правомірності зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за декларацією 2014 року позивачем не заперечувався виявлений ДПІ факт завищення валового доходу (внаслідок включення не в повному обсязі до складу "інших доходів" суму перевищення доходів від продажу ТОВ "Смарт-Мерітайм Груп" об'єктів основних засобів над балансовою вартістю окремого об'єкту основних засобів), суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого вищевказаного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 15 241 861 грн.

Вирішуючи справу в частині правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2015 року №0002412200 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на 199 074 531 та застосування 99 537 265, 50 грн. штрафних санкцій та №0002402200 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 1 430 796 грн. та застосування 715 398 грн. штрафних санкцій, суд виходив з того, що визнання ТОВ "Мітланд" банкрутом, та ліквідація даного товариства, також не є доказом безоплатності передачі цінних паперів, а подача кредиторської заяви є правом позивача, а не його обов'язком. Факт визнання банкрутом та ліквідація ТОВ "Мітланд" в 2015 році є, зокрема, підставою визнати таку заборгованість безнадійною, оскільки відповідно до п.в пп.14.1.11 ст. 14 ПК України безнадійною заборгованість визнається заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією. Таким чином, операція по купівлі продажу інвестиційних сертифікатів на підставі договору не є об'єктом оподаткування з ПДВ відповідно до діючих норм пп.196.1.1 п.196.1. ст. 196 ПК України.

Вирішуючи справу в частині правомірності прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень щодо відображення грошових сум по операціям, пов'язаних з постачанням брухту чорних металів, суд аиходив з того, що послуги по перевезенню, навантаженню та проведенню радіологічного дослідження придбані у ПП ОСОБА_4, ТОВ "Укркапітал", ТОВ "Смарт-Меритайм Групи", у Одеської залізниці та ОСОБА_3 "Київ - Дніпровське МППЗТ" ХФ, стосуються не тільки металобрухту, а й металевих відходів виробництва (в обліку позивача такі відходи обліковуються окремо та використовуються в подальшому у виробничому процесі, який не є операцією звільненою від оподаткування). Таки послуги використовуються як в оподаткованих, так і у операціях, звільнених від оподаткування.

Крім того, оскільки позивач не заперечує проти викладеного в акті перевірки завищення податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 242 630 грн. внаслідок порушення пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПК України, а саме виконання робіт по виконанню робіт по модернізації т/х "Радуга", які фактично не здійснювались, тому висновок ДПІ в цій частині суд першої інстанції не досліджував, та у зв'язку з тим, що останній не наділений повноваженнями щодо визначення платнику податків правильної суми заниження грошових зобов'язань з ПДВ, визнав протиправним та повністю скасував зазначені повідомлення-рішення.

Вирішуючи справу в частині правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0002422200 від 19 серпня 2015 року про визначення суми грошового зобов'язання по земельному податку у сумі 817 512, 60 грн. та застосування 204 378, 19 грн. штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив з того, що пільга, яка надана суб'єкту суднобудівної промисловості, не залежить від цільового використання земельної ділянки, а ПК України не містить таких обмежень.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 14, 138, 141, 185, 196, 198 ПК України.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що на дату проведення перевірки та складання акту жодних документів щодо продовження терміну дії Кредитної угоди від 28 лютого 2007 року № 1-07/NМ з компанією "FRODO СОММERCIAL LIMITED" (Кіпр) підприємством не надано. Підприємством не надано документів, які б свідчили про стягнення такої заборгованості з боку кредитора. Крім того, не надано додаткові угоди до даного договору про продовження терміну дії кредитної угоди, які повинні бути зареєстровані в Управлінні НБ України відповідно до вимог чинного законодавства.

Також ПАТ ХСЗ неправомірно включив до складу інших витрат і відповідно до складу фінансових витрат суми нарахованих (і не сплачених) відсотків у загальній сумі 1 472 196, 94 грн. за користування кредитом, який отриманий від нерезидента компанії NORTHMED HOLDINGS LIMITED, згідно умов кредитної угоди, кінцевий термін погашення якої минув.

Крім того, у порушення п.185.1 ст. 185, пп.196.1.1. п.196.1. ст. 196 ПК України, ПАТ ХСЗ не нарахував податкові зобов'язання по ПДВ при продажу (без вимоги оплати) інвестиційних сертифікатів на адресу ТОВ "Мітланд" на загальну суму 1 000 000 000 грн., (ПДВ у сумі 200 000 000 грн.)

Також ДПІ зазначає в апеляційній скарзі про те, що у порушення п.198.4. ст. 198 ПКУ, ПАТ ХСЗ необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання послуг, які нерозривно повязані з операціями постачання брухту чорних металів, а отже придбані для використання в операціях, які є звільненими від оподаткування ПДВ.

Крім того, апелянт зазначає, що, починаючи з 17 червня 2014 року, ПАТ ХСЗ втратив право на застосування пільги з податку на землю, так як дані об'єкти продані і відповідно не використовувались у господарській діяльності, а тому позивачем занижено земельний податок на суму 817 512, 76 грн., а відповідно до п.284.2 ст. 284 ПК України.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Щодо визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0002392200 від 19 серпня 2015 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 18 765 774 грн. судова колегія зазначає наступне.

Так, апелянт зазначає, що позивач неправомірно включив до складу інших доходів суми неповернутого кредиту від нерезидента компанії "FRODO СОММERCIAL LIMITED" у розмірі 17 293 577 грн. та неправомірно включив до складу інших витрат і відповідно до складу фінансових витрат суми нарахованих (і не сплачених) відсотків у загальній сумі 1 472 196, 94 грн. за користування кредитом, який отриманий ПАТ ХСЗ від нерезидента компанії "NORTHMED HOLDINGS LIMITED".

Апелянт вважає, що ПАТ ХСЗ отримав саме безповоротну фінансову допомогу, оскільки ПАТ ХСЗ не розрахувався за отриманий кредит і термін позовної давності скінчився.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2009 року укладена додаткова угода № 1-07/NМ до кредитної угоди від 28 лютого 2007 року, якою був збільшений розмір кредиту та пролонгований термін його повернення до 31 серпня 2013 року.

Дана угода зареєстрована Національним банком України 13 жовтня 2009 року.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно, по закінченні терміну позовної давності (тобто загального строку для захисту права за позовом особи, право якої порушено), якщо боржник не розрахувався за отриманий раніше кредит, сума його заборгованості визнається безповоротною фінансовою допомогою відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14 ПК України.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), даний термін не можна скоротити, але можна подовжити за домовленістю сторін (ст. 259 ЦК України). Обчислюється позовна давність за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253, 255 ЦК України.

Так, згідно зі ст. 253 ЦКУ, перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок. Стаття 261 ЦК України уточнює, що перебіг строку позовної давності починається, зокрема, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; або із закінченням строку виконання за зобовязаннями з визначеним строком виконання.

Отже, оскільки додаткова угода продовжила дію кредитної угоди до 31 серпня 2013 року, то строк позовної давності починає обчислюватися з дня, наступного за останнім днем його невиконання.

Таким чином, строк позовної давності, в будь-якому випадку, не може закінчитись раніше 31 серпня 2016 року, що спростовує доводи апелянта.

Отже, з наступного дня за остаточним терміном повернення кредиту у кредитора-нерезидента виникло право предявити Позивачу вимогу про повернення усього залишку кредиту, з цієї дати і починається відлік терміну позовної давності. Виконати свої зобовязання боржник може аж до закінчення останнього дня такого строку (ст. 255 ЦК України). Цей день буде днем закінчення строку позовної давності, після чого заборгованість з простроченої перетворюється на заборгованість, щодо якої минув строк позивної давності (тобто безнадійну). Надалі, коли кредиторська заборгованість стане безнадійною, з податкової точки зору вона трансформується в безповоротну фінансову допомогу (пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14 ПК України), і в період закінчення позовної давності за кредиторською заборгованістю боржник має нарахувати доходи (з врахуванням ПДВ).

Також, ДПІ у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ПАТ ХСЗ неправомірно включив до складу інших витрат і відповідно до складу фінансових витрат суми нарахованих (і не сплачених) відсотків у загальній сумі 1 472 196, 94 грн. за користування кредитом, який отриманий Позивачем від нерезидента компанії NORTHMED HOLDINGS LIMITED, згідно умов кредитної угоди, кінцевий термін погашення якої минув.

Судова колегія вважає такий довід апелянта необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до приписів п.138.1 ст. 138 ПК України до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються, зокрема, інші витрати, визначені згідно з пп.138.10.5, пп.138.10.6 п.138.5 п.138.10, п.138.11, п.138.12 цієї статті, п.140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

До складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 ПК України).

Згідно з п.141.1 ст. 141 ПК України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Пункт 138.10.5 ст. 138, п.141.1 ст. 141 ПК України не містять обмежень у включенні до складу валових витрат тих витрат, які повязані з нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у звязку з провадженням господарської діяльності.

Отже, закінчення терміну кредитних угод при тій обставині, що кредит не був повернутий своєчасно і відсотки продовжувались нараховуватись та сплачуватись і після 31 серпня 2013 року, само по собі не свідчить про не повязаність цих відсотків з господарською діяльністю.

Апелянтом не надано будь-яких доказів, що ця угода укладалась фіктивно, або в діях осіб був відповідний умисел.

Так, будь-яке зобовязання є виконаним належним чином відповідно до умов договору, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, закінчення строку дії договорів при невиконанні позичальником обовязку повернення кредиту не є підставою для припинення нарахування відсотків за такими угодами.

ПК України не містить обмежень у врахуванні у складі витрат нарахованих процентів за борговими зобов'язаннями, у разі закінчення строку дії договорів.

Правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків по нарахуванню (сплаті) відсотків з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від отриманих у банківських установах чи інших осіб кредитів та використаних у виробничій діяльності. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат, що відповідає вимогам пп.14.1.36 ст. 14 ПК України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0002392200 від 19 серпня 2015 року є неправомірним та підлягає скасуванню в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 18 765 774 грн.

Щодо правомірності прийняття ДПІ податкових повідомленнь-рішеннь від 19 серпня 2015 року НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на 199 074 531 та застосування штрафних санкцій 99 537 265, 50 грн. та №0002402200 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 1 430 796 грн. та застосування 715 398 грн. штрафних санкцій, судова колегія зазначає наступне.

Приймаючи до уваги відсутність заперечень щодо правильності висновків ДПІ, в частині правомірності висновків щодо заниження податкових зобов'язань по ПДВ на суму 18 547 грн. за квітень 2014 року по господарським операціям з нерезидентом на митній території України (арк. акту перевірки 24), суд не розглядає обставини зазначеного порушення.

Апелянт зазначає, що в ході перевірки ПАТ ХСЗ не було надано договір про відступлення права вимоги від 11 листопада 2014 року №б/н, укладений між ПАТ ХСЗ , ТОВ "Ріо Брок" (код 38467383) та ТОВ "Мітланд", акт прийому передачі документів від 14 листопада 2014 року, акт звірки взаємних розрахунків між ПАТ ХСЗ та ТОВ "Ріо Брок". ТОВ "Ріо Брок" за 2014-2015 роки фінансово-господарську діяльність не здійснювало.

Враховуючи вищевикладене апелянт вважає, що позивачем порушено п.185.1 ст. 185, пп.196.1.1 п.196.1 ст. 196 ПК України ПАТ ХСЗ не нарахував податкові зобов'язання по ПДВ при продажу (без вимоги оплати) інвестиційних сертифікатів на адресу ТОВ "Мітланд" (код 38182982) на загальну суму 1 000 000 000 грн., крім того ПДВ у сумі 200 000 000 грн.

Такі висновки апелянта є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Обєктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу (п.185.1 ст. 185 ПК України).

Не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг, (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону (пп.196.1.1 п.196.1 ст. 196 ПК України).

Вказуючи, що позивач передав ТОВ "Мітланд" інвестиційні іменні сертифікати без вимоги оплати (тому дія пп.196.1.1 п.196.1 ст. 196 ПК України не розповсюджується на операцію такої передачі), апелянт не надав суду доказів того, що цінні папері передані безоплатно, оскільки сам факт неотримання грошових коштів не є таким доказом і не дає підстав тлумачити угоду про продаж цінних паперів як безоплатну.

В договорі купівлі-продажу цінних паперів №17-БВ від 29 травня 2014 року передбачено, що покупець зобовязується сплатити на банківський рахунок продавця суму 1 000 000 000 грн. протягом тридцяти календарних днів з дати підписання Договору. За даними бухгалтерського обліку ПАТ ХСЗ оплата за інвестиційні сертифікати іменні не проводилась, у бухгалтерському обліку рахується дебіторська заборгованість у вказаній сумі.

Крім того, відкликання 01 грудня 2014 року кредиторської заяви (що є його правом, а не обов'язком) ПАТ ХСЗ з грошовими вимогами до банкрута ТОВ "Мітланд" у розмірі 1 000 000 000 грн. в межах справи №911/3958/14 про визнання боржником банкрутом, визнання в подальшому ТОВ "Мітланд" банкрутом, та ліквідація даного товариства, також не є доказом безоплатності передачі цінних паперів. Позивач відкликаючи свою заяву керувався тим, що товариством було відступлено право вимоги до ТОВ "Мітланд" "Ріо Брок", на підтвердження чого ПАТ ХСЗ надав копію договору, акту прийому-передачі документів.

Даний факт визнання банкрутом та ліквідація ТОВ "Мітланд" в 2015 році є, зокрема, підставою визнати таку заборгованість безнадійною, оскільки відповідно до п. в) пп. 14.1.11 ст. 14 ПК України безнадійною заборгованість визнається заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією. І не міняє характер угоди чи її предмет.

Крім того, апелянт зазначає про відсутність господарської діяльності "Ріо Брок", подання даним підприємством "нульових" податкових звітів за 2014, 2015 роки.

Однак, судова колегія вважає, що подібна інформація не може бути сприйнята в якості доказів безоплатності передання інвестиційних сертифікатів від позивача до ТОВ "Мітланд" тому що "Ріо Брок" не є учасником угоди між ПАТ ХСЗ та ТОВ "Мітланд", а висновок апелянта щодо безоплатності угоди по переданню сертифікатів на користь ТОВ "Мітланд" базується лише на одному доказі - п. 2 Акту приймання-передання сертифікатів, в якому зазначено, що сторони не мають одне до одного майнових претензій (що суперечить умовам договору купівлі-продажу сертифікатів та подальшим діям позивача щодо стягнення заборгованості).

При цьому, сам апелянт підтверджує факт наявності у бухгалтерському обліку позивача дебіторської заборгованості ТОВ "Мітланд" за продані сертифікати, що є прямим доказом оплатності продажу сертифікатів.

Виходячи з вищевикладеного, операція по купівлі продажу інвестиційних сертифікатів на підставі Договору не є обєктом оподаткування з ПДВ відповідно до діючих норм пп.196.1.1 п.196.1. ст. 196 ПК України.

Щодо завищення суми податкового кредиту по придбанню послуг, пов'язаних з постачанням брухту чорного металу судова колегія зазначає наступне.

Апелянт зазначає, що у порушення п.198.4. ст. 198 ПК України, ПАТ ХСЗ необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання послуг, які нерозривно повязані з операціями постачання брухту чорних металів, а отже придбані для використання в операціях, які є звільненими від оподаткування ПДВ. Такий висновок апелянта є помилковим з огляду на наступне.

Так, право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.198.1 ст. 198 ПК України).

Згідно з п.198.4 ст. 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 23 підрозділу 2 р. XX ПК України визначено, що тимчасово до 01 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у том числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У виданих Одеською залізницею, ТОВ "Смарт-Меритайм Груп", ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" ХФ податкових накладних відсутня вказівка на вид товару, що перевозився, тому твердження ДПІ про те, що вказані послуги стосувались саме металобрухту не підтверджені апелянтом належними доказами.

Позивач в спростування таких висновків надав суду документи, з яких вбачається, що дані контрагенти надавали й інші послуги, які не були пов'язані з продажем металобрухту.

Наприклад, податкова накладна Одеської залізниці № 99/112 від 11 серпня 2014 року на суму ПДВ 218, 16 грн., яка була видана на послуги завантаження з автомобіля у залізничний вагон № 24459455 мраморної крошки (акт виконаних робіт від 13 серпня 2014 року), вагон відправляв структурний підрозділ Позивача "Термінал" на адресу ТОВ "Ферозит" м. Львів, вартість послуг завантаження 1 308, 96 грн. (в т.ч. ПДВ 218, 16грн.). Податкова накладна № 2093/156 від 17 червня 2014 року, видана Одеською залізницею на залізничні послуги на загальну суму 6 000 грн. (в т.ч. ПДВ 1 000 грн.), в тому числі на послуги, пов'язані з обробленням вантажів (шлаки гранульовані) та сплатою відповідних зборів, вантаж надійшов 17 червня 2014 року на адресу ПАТ ХСЗ у вагонах №№ 6522080, 67861880.

Аналогічна ситуація з послугами Одеської залізниці на суму 2 000 грн. (в т.ч. ПДВ 333 , 33 грн.), на які видана позивачу податкова накладна ПН №577/156 від 05 червня 2014 року, послуги надавались при надходженні на адресу ПАТ ХСЗ вагону №67571315 зі шлаки гранульованими 03 червня 2014 року. Податкова накладна Одеської залізниці № 3113/156 від 18 вересня 2014 року була видана на попередню оплату послуг на суму 10 000 грн. (в т.ч. ПДВ 1 666,67 грн.), до цих послуг увійшли послуги пов'язані з вантажем (деревесина), який надійшов у вагоні № 66812108 на адресу позивача від ДП "Жмеринське лісове господарство".

Викладені обставини підтверджуються залізничними накладними, відомостями плати за користування вагонами, актами виконаних робіт та іншими документами.

В податкових накладних, які видані ТОВ "Укркапітал" позивачу (додаток № 5 до акту перевірки), з найменуванням послуг вбачається, що товариством дійсно надавались послуги навантаження вагону металом чорного брухту, зазначено вага брухту, отже, сума ПДВ 26 805, 20 грн. за цими податковими накладними включена до складу податкового кредиту необґрунтовано.

Згідно із умовами договору №110523 від 23 травня 2011 року, укладеного із ПП ОСОБА_4, виконавець зобов'язаний організувати проведення радіологічних випробувань на предмет хімічної безпеки та вибухонебезпеки металобрухту.

Щодо послуг наданими ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" ХФ, податкові накладні, видані позивачу, не стосуються перевезення металобрухту. Так, в податковій накладній № 14 /007 від 05 червня 2014 року на суму 2 500 грн. (в т.ч. ПДВ 416, 67 грн.) зазначено вид послуги "перевезення", ПАТ ХСЗ надано суду акт виконаних робіт №ОУ-0000408 від 05 червня 2014 року. на суму 2 375, 35 грн. (ПДВ 395, 89 грн.) про обслуговування вагону №6757315 зі шлаком.

Таким чином, предметом договорів з Одеською залізницею та ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" ХФ є надання різноманітних залізничних послуг, а саме послуг за користування вантажними вагонами виконавця та підїзними коліями, подача вагонів, ці послуги не повязані виключно із перевезенням металевого брухту, а використовуються як в оподаткованих, так і у операціях, звільнених від оподаткування.

Крім цього, що стосується послуг, які надавались позивачу ТОВ "Смарт-Меритайм Груп", за договором від 16 жовтня 2014 року, щодо прорізки металобрухту у жовтні-грудні 2014 року, то відсутні відомості щодо подальшого використання даного металобрухту.

Таким чином, апелянтом не доведено належними доказами факт завищення податкового кредиту Позивачем на суму 244 150 грн.

ПАТ ХСЗ не заперечує проти викладеного в акті перевірки завищення податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 242 630 грн. щодо виконання робіт по модернізації т/х "Радуга" внаслідок порушення пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, тому висновок ДПІ в цій частині судом першої інстанції не досліджувалися.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції правомірно визнав неправомірним та скасував повністю податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2015 року №0002412200 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на 199 074 531 та застосування штрафних санкцій 99 537 265, 50 грн. та №0002402200 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 1 430 796 грн. та застосування 715 398 грн. штрафних санкцій, оскільки не наділений повноваженнями щодо визначення платнику податків правильної суми занижених грошових зобов'язань, це є компетенцією фіскальної служби.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0002422200 від 19 серпня 2015 року про визначення суми грошового зобов'язання по земельному податку у сумі 817 512, 60 грн. та застосування 204 378, 19 грн. штрафних санкцій судова колегія зазначає наступне.

Так, апелянт зазначає, що починаючи з 17 червня 2014 року, ПАТ ХСЗ втратив право на застосування пільги з податку на землю, так як дані об'єкти продані і відповідно не використовувались у господарській діяльності, а тому позивачем занижено земельний податок на суму 817 512, 76 грн., а відповідно до п.284.2 ст. 284 ПК України у разі втрати права на пільгу протягом року, податок на землю сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Судова колегія не погоджується з таким доводами апелянта, оскільки згідно п.4 пп. 6 р. ХХ ПК України встановлено, що до 01 січня 2016 року від сплати земельного податку звільняються суб'єкти суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005).

Наказом Держкомстату від 26 грудня 2005 року №375 затверджено "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005", відповідно до якої клас 35.1 "Будування та ремонт суден" включає підклас 35.11.0 "Будування та ремонт суден": будування транспортних суден: пасажирських суден, поромів, вантажних суден, включаючи танкери, тощо, будування військових кораблів будування суден на повітряних подушках, будування плавучих та заглибних бурових платформ, будування інших плавучих конструкцій та об'єктів: плавучих доків, понтонів, кесонів, кофердамів, дебаркадерів, буїв, резервуарів, барж, ліхтерів тощо, ремонт, перебудування (модернізацію та реконструкцію) і обладнання суден, будування промислових суден.

Позивач є суб'єктом суднобудівної промисловості. Та обставина, що відповідно до укладених договорів купівлі-продажу від 17 червня 2014 року ПАТ ХСЗ передав у власність підприємству ТОВ "Смарт-Меритайм Груп" нерухоме майно (будівлі, споруди), розташоване за адресою м. Херсон Карантинний острів, 1, не є підставою вважати, що товариство втратило пільгу по сплаті земельного податку починаючи з 17 червня 2014 року, так як земельна ділянка не використовується в господарській діяльності.

Вказана пільга, надана суб'єкту суднобудівної промисловості та не залежить від цільового використання земельної ділянки, крім того, ПК України не містить таких обмежень.

Таким чином, винесене ДПІ податкове повідомлення-рішення №0002422200 від 19 серпня 2015 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ПАТ ХСЗ до ДПІ у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 лютого 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя:Ступакова І.Г.