Постанова № 55802339, 11.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 лютого 2016 року Справа № 814/4353/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙ", АДРЕСА_1 (в.Адміральська,31Б/5),Миколаїв,54018

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030

провизнання протиправним та скасування рішення від 25.09.15 №0030831704, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллай» (далі позивач, ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.09.2015 р. №0030831704.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 23.12.2014 р. сплачено єдиний внесок у повному обсязі. Помилка в зазначені рахунку при перерахуванні єдиного внеску в сумі 34247,80 грн. та 72978,51 грн. (на розрахунковий рахунок ДПІ ц Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, а не на розрахунковий рахунок ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області), яка не змінила суті сплачених зобовязань, потягла за собою неправомірне нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, згідно яких вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а оскаржуване рішення правомірним.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

25 вересня 2015 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області прийняло рішення №0030831704 про застосування до ТОВ «Еллай» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внескув сумі 6237,48 грн. та 508,65 грн. (далі-Рішення).

Згідно платіжного доручення № 539 від 23.12.2014 року на суму 34247,80 грн. та платіжного доручення №540 від 23.12.2014 року на суму 72978,51 грн. ТОВ «Еллай» було сплачено єдиний внесок на розрахунковий рахунок ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Еллай» змінено місцезнаходження 18.12.2014 року (згідно довідки з ЄДРСР, арк .с .20-21).

З 18.12.2014 року ТОВ «Еллай» є платником єдиного внеску у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

Згідно письмових пояснень відповідача датою отримання даних платника єдиного внеску з ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області здійснено 19.12.2014 року, а зарахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший відділом обліку ДПІ у Центральному районі відбулось 06.02.2015 року (за заявою позивача).

Відповідач вважає сплату позивачем єдиного внеску на розрахунковий рахунок ДПІ у Ленінському районі ГУ ДФС у Миколаївській області замість розрахункового рахунку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області порушенням норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Так, відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який набрав чинності з 01.01.2011 зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і :лати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно- правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якшо виконувані роботи (надані ослуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші ідокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які :ають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1)у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з розрахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2)у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою становою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану :латника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом (о 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати перерахування) включно (п. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Таким чином, на думку відповідача позивачем були порушені норми Закону №2464, шляхом сплати єдиного внеску на рахунок іншої податкової, а відтак і правомірно нараховано штрафні санкції та пеню, оскільки вважає датою сплати позивачем зобов'язання 06.02.2015 року.

Суд вважає таку позицію контролюючого органу помилковою та погоджується з доводами позивача про те, що помилкове перерахування єдиного внеску на інший рахунок (визначений для сплати єдиного внеску) Державного казначейства не є підставою вважати, що перерахування не відбулося вчасно, з огляду на таке.

Відповідно до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів, Міністерства фінансів України №493/815 від 19.09.2013 року, розрахунково-касове обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється органами казначейства відповідно до умов договорів, укладених між органами казначейства і власниками рахунків - Міністерством доходів і зборів України та його територіальними органами.

Казначейство України надає Міністерству доходів і зборів Довідник адміністративно-територіальних одиниць України в електронному вигляді. У разі виникнення змін упродовж двох тижнів надається оновлений файл Довідника.

Міністерство доходів і зборів надає Казначейству України інформацію про перелік своїх органів (код, найменування, розташування, код за ЄДРПОУ) та в яких органах казначейства вони будуть обслуговуватись. У разі виникнення змін у складі або розташуванні територіальних органів Міндоходів упродовж трьох робочих днів має надати відповідну інформацію Казначейству.

Для зарахування та розподілу коштів єдиного соціального внеску та фінансових санкцій Міністерству доходів і зборів України та його територіальним органам відкриваються в органах казначейства не бюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування". Рахунки відкриваються на підставі заяв цих органів у розрізі категорій платників, визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Єдиний внесок сплачується шляхом безготівкового перерахування платником коштів з його банківського рахунка на відповідний рахунок органу доходів і зборів, відкритий у територіальному органі казначейства.

Сплачені платниками страхові кошти зараховуються на рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування", відкриті в головних управліннях казначейства на ім'я територіальних органів Міндоходів.

Із наведено слідує, що основною вимогою є зарахування коштів зі сплати єдиного внеску на рахунок 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування"

На підставі заяви позивач від 06.02.2015 року просив перерахувати кошти з рахунку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на інший рахунок ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

Відповідачем не заперечується, що ТОВ «Еллай» помилково було перераховано суму єдиного внеску на рахунок ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області та в подальшому прийнято рішення про перерахування коштів.

При цьому зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 9.3 ст. 9 ПК України).

Пунктами 4 і 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки та збори (обов'язкові платежі) рахуються зачисленими в дохід Державного бюджету з дня їх зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття єдиний казначейський рахунок закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002р. №122, та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України. Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (п. 2.1 цього Положення).

Зі змісту пунктів 2.2 і 2.3 Положення слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд погоджується з позицією позивача про те, що сплата ним зобов'язання на рахунок ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, а не на рахунок ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області не може бути підставою для застосування штрафу та пені з цих підставі, оскільки кошти зараховані до Державного бюджету України у визначений законом строк, що свідчить про виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску (платіжні доручення №539 та 540 від 23.12.2014 року, арк .с .12,13).

Аналогічну позицію висловлена в рішенні Вищого адміністративного суду України в ухвалах від 13.03.2014 року К-№9991/73904/12.

Таким чином, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, відповідач діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 25.09.15 №0030831704 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙ" (код ЄДРПОУ 22433515) сплачений згідно платіжного доручення №1047 від 18.12.2015 року судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич