Постанова № 55802239, 08.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 р. Справа № 804/11785/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді - Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2015р. Дніпродзержинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, р.к.н.о.п.п. НОМЕР_1 податкового боргу в сумі 598,98 грн. з орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900, р/р 33214815700358), одержувач: УД КСУ у Царичанському районі, код 37901650, назва банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачує суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю, в наслідок чого має податковий борг у сумі 598,98 грн., який по теперішній час не погашений у добровільному порядку, а тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою суду від 31.08.2015 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі №804/11785/15 та запропоновано відповідачу у 10-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій документів подати заперечення проти позову та докази, які у нього є, або заяву про визнання позову.

Відповідачем, якому ухвала суду надсилалась у відповідності до вимог, встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчать матеріали справи, не виконано вимоги ухвали суду, заперечень на позовну заяву та докази, які у нього є, або заяву про визнання позову не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, місце проживання: 51030, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Китайгород, пров. Молодіжний, б. 2) зареєстрований 22.05.1998 року та перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Відповідно до ст. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України передбачено, що платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Підпунктами 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Підпунктами 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 286.1 ст. 286, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.179.1 та п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідачем було подано до податкового органу податкові декларацію:

-з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 19.02.2014 року на загальну суму 1034,48 грн. із щомісячною оплатою 86,20 грн.;

Таким чином, податковий борг відповідача станом на 18.08.2015 рік складає 598,98 грн., який станом на час судового розгляду справи не сплачений.

Згідно з ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі ст.59 Податкового Кодексу України позивачем сформовано податкову вимогу від 30.10.2014р. №17417-04, яка була отримана відповідачем19.11.2014р., що підтверджується матеріалами справи.

Під час розгляду справи відповідачем наявність податкового боргу не спростована, доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або повної сплати суми боргу не надано.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 цього Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Так, відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, р.к.н.о.п.п. НОМЕР_1 податкового боргу в сумі 598,98 грн. з орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900, р/р 33214815700358), одержувач: УД КСУ у Царичанському районі, код 37901650, назва банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_2