Постанова № 55802196, 01.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 р. Справа № 804/7229/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Капітал про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Капітал, в якому позивач просить суд звернути стягнення на кошти з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Капітал (код ЄДРПОУ 21882205) у банках обслуговуючих такого платника податків, у тому числі готівкових коштів в розмірі 288 258грн. 33коп. (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті пятдесят вісім гривень 33 копійки) в рахунок погашення заборгованості з єдиного соціального внеску на бюджетний розрахунковий рахунок 37195204000483, код платежу 71010000, банк одержувача УДКСУ у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 38659018, МФО 805012, одержувач Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач, внаслідок порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" станом на 14.05.2015р. має новостворений податковий борг перед бюджетом у розмірі 288 258грн. 33коп.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року відкрито провадження по справі № 804/7229/15 та призначено до розгляду на 26.06.2015 року.

В подальшому розгляд справи відкладався на 10.07.2015р.

Ухвалою суду від 10.07.15р. провадження по справі було зупинено до 01.09.2015р.

Позивач просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Капітал (код ЄДРПОУ 21882205) зареєстроване 08.12.1994 року та з 18.12.1994 року перебуває на податковому обліку у Криворізькій північній ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується ідентифікаційними та реєстраційними даними.

Відповідачем було подано до податкового органу звіти за листопад грудень 2014 року та січень - лютий 2015 року, за якими самостійно визначено суму єдиного внеску в розмірі 288 258,33грн.

Нарахована сума внесків підприємством за вказаний період в установлені законодавством терміни не сплачена в повному обсязі. У зв'язку з даними обставинами, у нього виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на зазначену суму.

Криворізькою північною ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області направлено на адресу відповідача вимоги про сплату боргу від 06.01.2015 року, від 03.02.2015 року, від 04.03.2015 року, від 06.04.2015 року, які отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, згідно розрахунку суми позову заборгованість відповідача складає 288 258,33грн., а саме:

-податкова декларація №1415606873 від 16.12.2014 року терм. спл. 22.12.2014 року на суму 2351,74грн.;

-податкова декларація №1415606873 від 16.12.2014 року терм. спл. 22.12.2014 року на суму 78477,77грн.;

-податкова декларація №1501161698 від 15.01.2015 року терм. спл. 20.01.2015 року на суму 72163,38грн.;

-податкова декларація №1507818994 від 17.02.2015 року терм. спл. 20.02.2015 року на суму 67419,96грн.;

-податкова декларація №1510117385 від 11.03.2015 року терм. спл. 20.03.2015 року на суму 67845,48грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI,Конституцією України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 36.1 та 36.2 статті 36 Податкового кодексу України встановлюється обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" та Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01.10.2013р. облік платежів здійснюється регіональними інспекціями Міністерства доходів та зборів України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до п.4.1 ст.4 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Статтею 9 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких, провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких, нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом, є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплати незалежно від фінансового стану платника.

Приписи п. 6 ч.1 ст.1 цього ж закону зазначають, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону України "Про збip та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вищезазначений єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ч.4 ст.25 Закону України "Про збip та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому, заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, зазначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Капітал про стягнення заборгованості- задоволити повністю.

Стягнути кошти з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Капітал (код ЄДРПОУ 21882205) у банках обслуговуючих такого платника податків, у тому числі готівкових коштів в розмірі 288 258грн. 33коп. (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті пятдесят вісім гривень 33 копійки) в рахунок погашення заборгованості з єдиного соціального внеску на бюджетний розрахунковий рахунок 37195204000483, код платежу 71010000, банк одержувача УДКСУ у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 38659018, МФО 805012, одержувач Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1