Постанова № 55802047, 03.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3027/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

ОСОБА_1

при секретарі: Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2015р. по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною податкову консультацію,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся в суду із позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Державної фіскальної служби України за №7220/Ш/99-99-17-01-01-14 від 27.07.2015р., надану на його запит.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в червні 2012р. Первомайською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_2, під час якої було донараховано недоїмку з податку на додану вартість в сумі 901299грн.

15.06.2012р. уповноваженою особою Первомайської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000181701 про визначення підприємцю ОСОБА_2 грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 901229грн. основаного зобовязання та 58010грн. штрафу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013р. було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000181701, тобто зазначений податковий борг став узгоджений.

У 2015 році з ФОП ОСОБА_2 було стягнуто на погашення боргу 958275,10 грн.

Одночасно з погашенням суми основаного боргу та штрафу, між підприємцем ОСОБА_2 та Первомайською ОДПІ виникло питання обрахунку пені за несвоєчасно сплачено податкове зобовязання.

Первомайською ОДПІ обраховано пеню відповідно до вимог ст.ст.129.1.1 та 129.1.4 ПКУкраїни у розмірі 473229,57грн.

3.07.2015р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до Державної фіскальної служби України з запитом про надання індивідуальної податкової консультації, чому у його випадку податковим органом застосовано механізм обрахунку пені, визначений п.п.129.1.1, 129.1.4 ПК України, а не механізм, визначений ст.ст.129.1.2, 129.1.4 ПК України.

27.07.2015р. Державна фіскальна служба України надала на звернення ОСОБА_2 індивідуальну податкову консультацію за №7220/Ш/99-99-17-01-01-14, в якій вказано, що підставою для нарахування Первомайською ОДПІ пені, було порушення термінів сплати узгодженого грошового зобовязання з податку на додану вартість, визначеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки з урахуванням результатів оскарження податкового повідомлення - рішення від 15.06.2012р.

Позивач не погоджуючись з рішенням податкового органу та вважаючи його таким, що не відповідає діючому законодавству, просив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2015р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкову консультацію Державної фіскальної служби України №7220/Ш/99-99-17-01-01-14 від 27.07.2015р.

Присуджено на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір в сумі 73,08 гривень (сімдесят три грн. вісім коп.).

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови, з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у податковій консультації голова ДФС України вказав на порушення позивачем строків сплати узгодженого грошового зобовязання з ПДВ, визначеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки, а тому Первомайське ОДПІ правомірно виходила при нарахуванні пені із вимог п.129.1 ст.129ПК України.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки судом невірно застосуванні норми права.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що на підставі висновків акту документальної виїзної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 від 1.06.2012р. за №579/17/НОМЕР_1 за період 1.01.2011р. по 31.07.2011р. (а.с.10-17) ДПІ 15.06.2012р. прийнято ППР за №0000181701 (а.с.18) про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 901229грн. із застосування штрафних санкцій у розмірі 58010грн.

Позивач не погодився із висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим за його результатами ППР, та оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013р. (а.с.27,28) ФОП ОСОБА_2 відмовлено у скасуванні спірного ППР від 15.06.2012р. за №0000181701, вказане рішення залишення без змін Ухвалою ВАСУ від 9.09.2014р. (а.с.29,30).

Після набрання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013р. законної сили, ДПІ, у відповідності до вимог ПК України нарахувало позивачу пеню, починаючи з дати набрання законної сили судового рішення.

ФОП ОСОБА_2 вважає, що при нарахуванні пені, ДПІ безпідставно застосувала до нього порядок, визначений абзацом 1 п.129.4 ст.129 ПК України, а тому 3.07.2015р. за вих.№52 звернувся до голови ДФІ про надання податкової консультації (а.с.19).

За вих.№7220/99-99-1701-01-14 від 27.07.2015р. голова ДФІ надав податкову консультацію, в якій вказав, що п.129.1 ст.129ПК України був застосований до позивача, оскільки ним були порушенні терміни сплати узгодженого грошового зобовязання з ПДВ, визначені актом перевірки від 1.06.2012р. (а.с.8,9).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ДПІ пояснив, що за правилами п.п.129.1.1. п.129.1 та ч.1 п.129.4 ст.129ПК України на суму податкового боргу нараховується пеня (при нарахуванні суми грошового зобовязання контролюючим органом) після закінчення встановлених ПК строків погашення узгодженого грошового зобовязання. Пеня нараховується з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129ПК); пеня визначена п.п.129.1.1. п.129.1. ст.129ПК нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (ч.1 п.129.4. ст.129ПК).

Виходячи з наданих пояснень та норм податкового законодавства, судова колегія вважає, що податкова консультація надана у відповідності до вимог діючого законодавства, а пеня позивачу нарахована з дня набрання законної сили судового рішення, а не з дня виявлення порушення, що є значно меншою сумою.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що податкова консультація підлягає скасуванню, як не вірно надана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2015р. скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною податкову консультацію залишити без задоволення.

Стягнути з Державної фіскальної служби України до Державного бюджету України (УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 80,39грн..

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 8.02.2016р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

ОСОБА_1