Постанова № 55801841, 02.02.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 лютого 2016 р. № 820/11903/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати податкові повідомленні - рішення №0000261501, №0000271501 від 12.11.15 р., про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкові повідомленні - рішення №0000261501, №0000271501 від 12.11.15 р., про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість є незаконними, необґрунтованими й підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Дергачівською ОДПІ 12.11.2015 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість платника податку ДП «СГП ДВК управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)».

Перевіркою встановлено, що постановою Харківського окружного суду від 05.06.2012р. № 2-а 3564/12/2070 встановлено стягнення з ДП «СГП ДВК Управління Державної Пенітенціарної служби України в Харківській області № 109 (код ЄДРПОУ 0868094), на користь Державного бюджету суму податкового боргу, який виник внаслідок не сплати грошового зобов'язання самостійно визначеного у деклараціях з ПДВ за 2009-2012 роки, та надано розстрочення з відстрочкою виконання податкового боргу на виконання постанови суду.

Відповідно до вищевказаної постанови суду, сплачувати податковий борг з податку на додану вартість здійснювати з 15.06.2014року по грудень 15.05.2017 року щомісячно по -10934,12 грн.

Державним підприємством «СГП ДВК Управління Державної Пенітенціарної служби України в Харківській області № 109 в порушення п.57.1 ст.57, п.203.2. ст..203.2 ст. Податкового кодексу України протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджено суму податкового зобов'язання по наданому розстроченому податкового боргу з податку додану вартість.

Відповідно до п.126.1.ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошових зобов'язань такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Також Державним підприємством СГП ДВК УДП в Харківській області № 109 в порушення п.57.1 ст.57, п.203.2. ст..203.2 ст.203 Податкового кодексу України протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість:

№ НОМЕР_1 від 22.06.2015 по терміну сплати 30.06.2015 в сумі 2215,3 сплачено 15.09.2015 ( термін затримки 77 днів)

№ НОМЕР_1 від 22.06.2015 по терміну сплати 30.06.2015 в сумі 1638,7 сплачено 28.08.2015 ( термін затримки 59 днів)

№ НОМЕР_2 від 19.05.2015 по терміну сплати 30.05.2015 в сумі 3226,9 сплачено 14.08.2015 ( термін затримки 74 дні)

№ НОМЕР_2 від 19.05.2015 по терміну сплати 30.05.2015 в сумі 950,10 сплачено 10.08.2015 ( термін затримки 70 днів)

№ НОМЕР_3 від 15.07.2015 по терміну сплати 30.07.2015 в сумі 7004,0 сплачено 29.09 термін затримки 61 день)

№ 99147730442 від 15.07.2015 по терміну сплати 30.06.2015 в сумі 429,9 сплачено 17.09.2015 ( термін затримки 49 днів)

№ НОМЕР_4 від 18.08.2015 по терміну сплати 30.08.2015 в сумі 4996,0 сплачено 15.10.2015 ( термін затримки 46 днів)

№ НОМЕР_5 від 20.04.2015 по терміну сплати 30.04.2015 в сумі 41085,9 сплачено 08.06.2015 ( термін затримки 35 днів)

№9174259329 від 19.08.2015 по терміну сплати 30.08.2015 в сумі 42632,0 сплачено 17.09.2015 (термін затримки 18 днів)

№9100471628 від 19.05.2015 по терміну сплати 30.05.2015 в сумі 56105,0 сплачено 08.06.2015 ( термін затримки 7 днів)

№9193603248 від 18.09.2015 по терміну сплати 30.09.2015 в сумі 30000,0 сплачено 02.10.2015 (термін затримки 2 дні)

№9193603248 від 18.09.2015 по терміну сплати 30.09.2015 в сумі 50000,0 сплачено 15.10.2 (термін затримки 15 днів)

№9193603248 від 18.09.2015 по терміну сплати 30.09.2015 в сумі 3163,9 сплачено 16.10.2015 термін затримки 16 днів).

Щодо уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ суд зазначає наступне:

Уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ № НОМЕР_6 від 08.05.2015 по терміну сплати 08.05.2015 в сумі 4996,0 сплачено 15.06.2015 (термін затримки 35 дні) Уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ № НОМЕР_7 від 08.05.2015 по терміну сплати 08.05.2015 в сумі 2135,0 сплачено 15.06.2015 (термін затримки 35 дні) Уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ № НОМЕР_6 від 08.05.2015 по терміну сплати 08.05.2015 в сумі 4177,0 сплачено 28.05.2015 (термін затримки 17 днів).

Враховуючи вищевикладене на підставі п.76.1 ст. 76 Податкового кодексу України 12.11.2015 року було складено ОСОБА_2 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету № 262/20-11-15 23/08680945/21.Відповідно до п.126.1.ст. 126 Податкового кодексу України, нараховано суму штрафу у розмірі - 33497,36 грн. та винесено, податкові повідомлення-рішення № 000026і5.-№0000271501, від 26.11.2015р. з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ)

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, (п. 126.1 ст. 126 ПКУ).

Такий порядок застосування штрафних санкцій залишається і при укладанні договору про розстрочення податкового боргу.

При цьому згідно з п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховуються.

Враховуючи зазначене, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, передбаченого ст. 126 ПКУ, в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу.

Нарахування штрафів здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.

Окрім того відповідно до п.87.9. ст. 87 Податкового Кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином на виконання приписів Податкового кодексу України кошти сплачені підприємством були спрямовані на погашення податкового боргу у порядку черговості його виникнення в автоматичному режимі системою ІС «Податковий блок».

Суд наголошує на тому, що правопорушення, відповідальність за яке встановлена п.1 ст. 126 ПКУ, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання.

Зазначена норма, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошове зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до30 днів або понад 30 днів).

Суд звертає увагу на те, що відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі №21-279а14.

На підставі вищевикладеного, у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)" слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2016 року.

Суддя Тітов О.М.