Ухвала суду № 55801818, 15.02.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/120/16

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 лютого 2016 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., ознайомившись з позовною заявою Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Військової частини А-2339, про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом № 2267/09 від 08.01.2016 року в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 (червень, вересень-листопад 2015 року) та Списком №2 (жовтень-листопад 2015 року), в сумі 18488,01 гривень.

Ухвалою суду від 2 лютого 2016 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову до 12.02.2016 року.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, 12.02.2016 року до суду від позивача поступив лист без реєстраційного номера та дати, за підписом ОСОБА_1 з додатками на 4 аркушах.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач не в повному обсязі усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, враховуючи наступне.

В п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 01.09.2015 року, прийнятий в тому числі з метою дисциплінування суб'єктів владних повноважень у відносинах із судами та унеможливлення зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду. Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно Постанови пленуму ВАСУ №2 від 5 лютого 2016 року Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Отже, бюджетні установи мають передбачати у кошторисі, а також виділяти кошти на сплату судового збору.

Копія довідки №3843/09 від 11.02.2016 року за підписом начальника управління ОСОБА_2 та заступника начальника бюджетно-фінансового відділу - заступника головного бухгалтера ОСОБА_3, з урахуванням вищенаведеного, не спростовує вимоги закону щодо необхідності сплати судового збору. Крім цього, суд критично оцінює довідку №3843/09 від 11.02.2016 року, яка підписана зацікавленими особами, а не видана органом Держказначейства про відсутність коштів по КЕКВ 2800 у позивача.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач не виконав ухвалу суду від 02.02.2016 року щодо надання документу про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру, тому наступає наслідок визначений п.1 ч.3 ст.108 КАС України - повернення позову.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108, ст.165 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву №2267/09 від 28.01.2016 року повернути Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.6 ст.108 КАС України, повернення позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу, а позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу після вступу ухвали в законну силу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/ОСОБА_4"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_4