Ухвала суду № 55801445, 11.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23339/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрокріль» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», Приватне акціонерне товариство «Агро-союз» про визнання протиправними дій, скасування акту опису й арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», ПрАТ «Агро-союз» про визнання протиправними дій, скасування акту опису й арешту майна.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року адміністративного позов - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3635/15 від 14 серпня 2015 року.

Скасовано акт опису й арешту майна, складеного Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. від 25 вересня 2015 року при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3635/15 від 14 серпня 2015 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Департамент ДВС Міністерства юстиції України, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25 вересня 2015 року Головним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3635/15 від 14 серпня 2015 року про стягнення солідарно з ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» та ПрАТ «Агро-Союз» заборгованості було складено акт опису й арешту майна, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Майське, вул. Герцена, 16-Г.

Однак, на думку позивача зазначений акт опису й арешту майна є протиправним в зв»язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Дніпрокріль» та ПрАТ «Агро-Союз» був укладений договір від 06 квітня 2015 року про оренду нежитлового приміщення загальною площею 22, 2 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Майське, вулиця Герцена, будинок 16-Г.

Відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення позивач має право безперешкодно користуватись орендованим приміщенням, а майно яке знаходиться в орендованому приміщенні належить позивачу на праві власності.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 48523694 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3635/15 від 14 серпня 2015 року.

21 серпня 2015 року Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 48523694 та постанову про арешт коштів боржника.

Між тим, боржником - ПрАТ «Агро-союз», не було виконано рішення в добровільному порядку у встановлений строк для виконання, а тому державним виконавцем було розпочато здійснення заходів, установлених Законом України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання виконавчого документа.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно до ст. 54 Закону - звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону - про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Частиною 1 ст. 59 Закону передбачено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Виходячи з аналізу вказаних норм, проведення опису майна боржника, накладення на нього арешту, складання акта опису та арешту майна боржника, а також обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передача на зберігання іншим особам є правом державного виконавця.

Пунктом 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 489/20802 від 02 квітня 2012 року визначена послідовність здійснення опису та арешту майна боржника.

Так, після виявлення майна боржника, державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:

а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

Факт передачі майна може засвідчуватися актом державного виконавця або актом приймання-передавання майна.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, державний виконавець у присутності стягувача, понятих та осіб, які залучались до проведення виконавчих дій, провів огляд території, рухомого/нерухомого майна та склав опис оглянутого майна, про що склав оскаржуваний акт опису й арешту майна від 25 вересня 2015 року.

Зазначений акт складений за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Майське, вулиця Герцена, будинок 16-Г, щодо майна, яке належить на праві приватної власності ПрАТ «Агро-союз», про що зазначено у самому акті опису й арешту майна від 25 вересня 2015 року.

Пунктом 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року, передбачено, що в акті опису і арешту майна, крім іншого, повинна бути вказана оцінка кожного внесеного в акт предмета і загальна вартість усього майна.

Протоколом огляду від 25 вересня 2015 року, складеного старшим слідчим СВ Синельниківського МВ майором міліції Янгіровим Р.Г. було зазначено, що в приміщені цеху на момент огляду знаходяться мішки з рідиною «Премікс», меблі (робочі столи, крісла, шафи) та комп'ютерна техніка.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону - визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Між тим, в порушення зазначеної норми, в протоколі огляду та акта опису майна не зазначена вага даних мішків та відсутній повний опис майна (меблі (робочі столи, крісла, шафи) та комп'ютерної техніки) та не вказана оцінка кожного внесеного в акт предмета і загальна вартість усього майна.

Крім того, на думку колегії суддів спірне майно протиправно передано на зберігання не боржнику ПрАТ «Агро-союз», а стягувачу - ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», що в свою чергу суперечить вимогам ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», та свідчить, про те, що державний виконавець позбавив боржника права користування власним майном, яке належить йому на праві власності.

Також, колегія суддів звертає увагу, що іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

Однак, в матеріалах справи відсутня як відмова боржника прийняти майно на зберігання, так і рішення суду про визначення іншої особи, якій необхідно передати майно на зберігання.

Як вбачається з наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2015 року по справі № 904/3635/15 стягненню підлягає солідарно з ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» Дніпропетровська область, смт. Ювілейне та ПрАТ «Агро-Союз» Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Майське на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» м. Київ заборгованість за Кредитним договором № 7.6-78 від 28 квітня 2009 року та договором поруки № П-DNI-7.6-78/1 від 25 грудня 2014 року в загальному розмірі 23 616 340, 16 грн. (двадцять три мільйони шістсот шістнадцять тисяч триста сорок гривень 16 копійок), з яких: 21 645 000, 00 гривень (двадцять один мільйон шістсот сорок п'ять тисяч гривень 00 копійок) заборгованість за сумою кредиту; 1 481 051, 73 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят одна тисяча п'ятдесят одна гривня 73 копійки) заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом; 490 288, 43 грн. (чотириста дев'яносто тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 43 копійки) заборгованість за сумою пені за порушення строків сплати боргових зобов'язань, а також 24 360, 00 грн. (двадцять чотири тисячі триста шістдесят гривень 00 копійок) судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону - стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Частиною 5, 6 ст. 52 Закону визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно до ч. 3 ст. 57 Закону - постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах виконавчої справи відсутні докази того, що кошти, які перебувають на рахунках ПрАТ «Агро-союз» та на які державним виконавцем накладено арешт, недостатні для задоволення вимог стягувача, а тому підстави для накладення арешту на майно боржника, зокрема, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Майське, вулиця Герцена, будинок 16-Г були відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем передчасно винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21 серпня 2015 року

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлений 16 лютого 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.