Ухвала суду № 55800204, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2016 р. м. Київ К/800/29799/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року,-

у с т а н о в и л а :

У березні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області (далі - УПФ) звернулося до суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» (далі - Кооператив) заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1418, 22 грн. за період січень-лютий 2015 року (далі - спірні витрати).

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що оскільки УПФ призначило та виплачує громадянці ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту «ж» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), яка на час виходу на пенсію працювала у Кооперативі, останнє зобов'язане відшкодовувати спірні витрати.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх рішення скасувати та задовольнити позов.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами встановлено, що Кооператив перебуває на обліку УПФ і має заборгованість зі сплати спірних витрат в розмірі 1418,22 грн., що утворилась внаслідок виплати пільгової пенсії громадянці ОСОБА_4 у січні-лютому 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 має право на пільгову пенсію як багатодітна мати, яка працювала у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро і більше дітей, у відповідності з пунктом «ж» статті 13 Закону № 1788-XII. Перед виходом на пенсію ОСОБА_4 працювала у Сільськогосподарському виробничому кооперативі «Злагода», стаж становить - 1 рік 1 місяць 5 днів.

При цьому, фактично спір сторін зводиться за своєю суттю до визначення належного платника спірних витрат, оскільки, як стверджує у своїх доводах відповідач Кооператив не має відшкодовувати УПФ 100 % цих витрат, так як виходячи з положень пункту 6.2 Інструкції № 21-1 «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція № 21-1), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, спірні виплати мають покриватися з врахуванням пропорційності відпрацьованого стажу на декількох підприємствах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що УПФ неправильно обрахувало спірні витрати, а тому заявлена сума позовних вимог є необґрунтована.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону 1058-ІV.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції № 21-1.

За приписами підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції № 21-1 з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), підлягають відшкодуванню 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено зокрема сільськогосподарський податок.

У відповідності з підпунктом 6.2. пункту 6 Інструкції № 21 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Наприклад, громадянину для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць необхідно мати стаж роботи 12,5 роки при загальному стажі 25 років. Фактично він має стаж роботи, що дає йому право на пільгову пенсію, 22 роки, з них на підприємствах: № 1 - 8 років (останнє місце роботи); № 2 - 2 роки (попереднє місце роботи); № 3 - 12 років.

Для визначення частки плати враховується стаж на підприємствах: № 1 - 8 років; № 2 - 2 роки; № 3 - 2,5 року.

При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, беззаперечним є те, що у розумінні пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції, обов'язок з відшкодовування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-XII, покладений саме на підприємства. Однак згідно вимог підпункту 6.2. пункту 6 Інструкції № 21 відшкодування таких витрат має здійснюватись із застосуванням принципу пропорційності відпрацьованого стажу.

Суди попередніх інстанцій не з'ясували можливість застосування до спірних відносин пропорційного порядку обрахування стажу з огляду на наведені положення чинного законодавства та не визначили пропорційну частку відповідача у зобов'язаннях з відшкодування спірних витрат.

Таким чином, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи призвело до ухвалення судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості.

Тому рішення судів підлягають скасуванню, а справа згідно правил статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, направленню на новий розгляд, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-

у х в а л и л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало