Постанова № 55799736, 09.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7952/15 Головуючий у 1-й інстанції: : Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій (бездіяльності), визнання незаконними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2010 року, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 грудня 2014 року, постанови про арешт коштів боржника від 22 грудня 2014 року ВП №21893893; визнання незаконними та скасування вказаних постанов, прийнятих головним державним виконавцем відділу ДВС Байрамовим Т.Р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норми матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державним виконавцем відділу ДВС 03 вересня 2010 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №21893893 з примусового виконання постанови №001629/пром., прийнятої Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів 20 травня 2008 року, про стягнення з ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо» (код за ЄДРПОУ: 36483471), як боржника у виконавчому провадженні, 6050,67 грн.

В подальшому, 18 грудня 2014 року державним виконавцем відділу ДВС прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо», у межах суми звернення стягнення та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо».

Крім того, 22 грудня 2014 року державним виконавцем відділу ДВС прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках у банках та належать ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо».

Вважаючи дії по прийняттю вказаних рішень відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, проте невірно зазначив мотивацію та обґрунтування підстав для вказаного задоволення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.17 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи, як рішення (постанови) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (п.10 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №21893893 від 03.09.2010 р.) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються:

1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили;

3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

4) для виконання рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови.

По інших виконавчих документах строк пред'явлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо інше не встановлено законом.

Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 26 вказаного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Згідно з ч. 2, 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, виконавче провадження відкрито з метою примусового виконання постанови Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про стягнення з ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо» грошових коштів, прийнятої 20 травня 2008 року.

Разом з цим, ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо» зареєстровано як юридичну особу, код за ЄДРПОУ 36483471, 10 червня 2009 року.

20 квітня 2011 року загальними зборами учасників ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо» прийнято рішення, яке оформлено протоколом, про зміну найменування вказаного товариства з «Торгова компанія «Ельдорадо» на «Дієса», у зв'язку з чим, 21 квітня 2011 року внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, виконавче провадження щодо стягнення з ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо» грошових коштів відкрито на підставі виконавчого документу, який прийнято до моменту державної реєстрації ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо».

При цьому, постанову Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про стягнення з ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо» грошових коштів від 20.05.2008 р. подано до виконавчої служби 01.09.2010 року, тобто більше ніж через два роки після його винесення.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до змісту ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рiшення є звернення стягнення на кошти та iнше майно боржника, звернення стягнення на заробiтну плату (заробiток), доходи, пенсiю, стипендiю боржника, вилучення в боржника i передача стягувачу певних предметiв, зазначених у рiшеннi; iншi заходи, передбаченi рішенням, що свідчить про відсутність права у Державної виконавчої служби виносити постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому, за приписами частин 1, 3, 4 статті 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Зміст положень наведених правових норм, дає підстави колегії суддів для висновку, що державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 25 Закону № 606-ХІV.

У разі якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 35 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Таким чином, державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, обов'язково повинен пересвідчитися: по-перше, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження; по-друге, чи здійснені ним дії, спрямовані на його добровільне виконання.

Отже, обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчили про отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження.

За таких підстав, колегія суддів вважає оскаржувані постанови протиправними, а позовні вимоги позивача такими, що підлягають до задоволення.

Проте, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив лише з того, що виконавче провадження щодо стягнення з ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо» грошових коштів відкрито на підставі виконавчого документу, який прийнято до моменту державної реєстрації ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо», не дослідивши при цьому інших порушень відповідачем норм Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог, а тому постанова суду - підлягає зміні.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п.) 2, 201 ч. 1 п.) 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2015 року - змінити в частині мотивації та обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.