Постанова № 55799260, 15.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2016 року № 826/21657/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києвіпро стягнення середньої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність ГУМВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо невиплати позивачу середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу за період з 05 січня 2015 року по 19 серпня 2015 року;

- зобов'язати ГУ МВС України в м. Києві виплатити позивачу середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу за період часу з 05 січня 2015 року по 19 серпня 2015 року з урахуванням індексації;

- стягнути з ГУ МВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві на користь позивача кошти для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди в розмірі, що дорівнює розміру середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу, яке належить сплатити позивачу за судовим рішенням;

- в частині виплати позивачу середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу постанову суду допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділу БНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, з якої був звільнений відповідно до наказу ГУ МВС України в м. Києві від 06 жовтня 2011 № 309.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року в адміністративній справі №826/506/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, визнано протиправними і скасовано накази ГУ МВС України у м. Києві в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та його звільнення з органів внутрішніх справ України, зобов'язано ГУ МВС України в м. Києві поновити ОСОБА_1 на роботі з 18 жовтня 2011 року, а рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Як пояснив позивач, рішення суду про поновлення позивача на роботі виконано лише 19 серпня 2015 року.

Однак, грошове забезпечення за період з 05 січня 2015 року до 19 серпня 2015 року позивачу не виплачено, що порушує його право на отримання відповідних коштів згідно з пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114.

У судовому засіданні 26 жовтня 2015 року позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів щодо позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні, зазначаючи, що позивач з відповідною заявою про виплату вищевказаних коштів не звертався. Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 в справі № 826/506/15 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю щодо виконання вищевказаної постанови суду.

На підставі частини четвертої статті 122 КАС України, 26 жовтня 2015 року суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 06 жовтня 2011 № 309 позивача, який обіймав посаду начальника відділу БНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, звільнено з органів внутрішніх справ.

Про своє звільнення позивач дізнався лише 05 січня 2015, після чого звернувся до суду щодо визнання звільнення протиправним і поновлення на посаді.

За результатами судового оскарження, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року в адміністративній справі № 826/506/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ МВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві, а саме:

- визнано протиправним і скасовано наказ ГУ МВС України у м. Києві від 06 жовтня 2011 № 309 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;

- визнано протиправним і скасовано наказ ГУ МВС України в м. Києві від 17 жовтня 2011 № 627 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України;

- зобов'язано ГУ МВС України в м. Києві поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу БНОН Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві з 18 жовтня 2011;

- постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на займаній посаді - начальника відділу БНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві з 18 жовтня 2011 допущено до негайного виконання.

Разом з тим на посаді позивача поновлено лише 19 серпня 2015 відповідно до наказу ГУ МВС України в м. Києві від 20 серпня 2015 № 714 о/с, згідно з яким з 19 серпня 2015 йому виплачується грошове забезпечення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ УРСР від 29 липня 1991 № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Згідно ч.2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Як було встановлено судом, наказ про звільнення позивача визнано протиправним та скасовано у судовому порядку постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року в адміністративній справі № 826/506/15, однак в межах вказаної адміністративної справи позивачем не було заявлено позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням суду позивача було поновлено на посаді 18 жовтня 2011 року, а згідно наказу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві - 19 серпня 2015 року. Середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу він просить виплатити за період з 05 січня 2015 року (дня прибуття до місця роботи для проходження служби) по день фактичного поновлення 19 серпня 2015 року.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Пстановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

В матеріалах справи міститься довідка від 22 жовтня 2015 року за підписом завідувача СФЗБО Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, згідно якої, середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 на день звільнення (з урахуванням отриманої заробітної плати за серпень та вересень 2011 року) становило 4888,40 грн., а середньоденне грошове забезпечення - 160,27 грн.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та з метою захисту прав позивача вважає за необхідне задовольнити позов шляхом стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 січня 2015 року по день фактичного поновлення на посаді - 19 серпня 2015 року.

Водночас суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУМВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо невиплати позивачу середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу за період з 05 січня 2015 року по 19 серпня 2015 року, оскільки як вірно зазначили відповідачі, судовим рішенням яким поновлено позивача на посаді жодних зобов'язань щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу не встановлено.

Стосовно позовних вимог про стягнення з ГУ МВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві на користь позивача коштів для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки судом протиправних дій відповідачів в межах даного спору не встановлено.

Відповідно до статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Системно проаналізувавши обставини справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що докази, наведені відповідачами у запереченнях на позов, не спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 січня 2015 року по 19 серпня 2015 року, з урахуванням висновків суду.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.І. Нагорянський