Рішення № 55798675, 02.02.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13940/15-ц

Провадження № 2/520/325/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту

Встановив:

ПАТ ОСОБА_1 «ПриватБанк» звернувся до суду з вимогами постановити рішення, яким стягнути з відповідачів в солідарному пордяку на користь банку заборгованість за кредитним договором №ODH0AE0001492 від 28.07.2006 року у сумі 105479,34 грн., стверджуючи, що відповідачі не виконали свої зобов»язання за кредитним договором і за договорами поруки. Представник банку до судового засідання не з»явився, надав заяву про вирішення спору за його відсутності.

Відповідачі до суду не з»явились, про час та місце слухання сповіщені судом, причини неявки суду не повідомили.

За згодою позивачевої сторони суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд вивчив матеріали по справі і встановив наступне:

28 липня 2006 року ОСОБА_2 отримала від ПАТ КБ «Приват Банк» кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в розмірі 32220 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,88% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом за кінцевим терміном повернення до 27 липня 2011 року і зі сплатою комісії в сумі 0,25% на місяць від суми виданого кредиту.

У якості забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_2 за договором кредиту №ODH0AE0001492 28 липня 2006 року були укладені договори поруки між Банком і ОСОБА_3 (договір №1492\Р1), між Банком і ОСОБА_4 (договір №1492\Р2).

13 жовтня 2011 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №ODH0AE0001492, за умовами якої сторони узгодили зменшити суму заборгованості, що виникла з дати надання позичальнику кредиту до дати укладання додаткової угоди на 26595,69 дол.США, де відсотки складають 14631,14 дол.США, комісія складає 1140 дол.США, пеня 10824,55 дол.США, дату остаточного погашення кредиту сторони визначили 28.09.2014 року, відсотки за користування кредитом у розмірі 0,12% річних.

Банк у позові стверджує, що позичальник свої зобов»язання за кредитним договором не виконала належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 05.08.2015 року в сумі 4858,56 дол.США, де борг за кредитом складає 3891,09 дол.США, борг за відсотками 0,45 дол.США, пеня за порушення умов договору несвоєчасне виконання зобов»язань- 967,02 дол.США. Досудову вимогу банку позичальник і поручителі залишили без уваги, тому банку звернувся до суду з цим позовом і вимагає стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитним договором № ODH0AE0001492 в сумі 105479,34 грн, що дорівнює 4858,56 дол.США.

Банк на підтвердження позовних вимог посилався на такі докази: кредитний договір №ODH0AE0001492 від 28 липня 2006 року з додатковою угодою до нього від 13.10.2011 року, договори поруки, досудові вимоги банку на адресу відповідачів, розрахунок заборгованості, статутні документи банку.

При вищевикладених обставинах суд вважає позов банку підлягаючим частковому задоволенню з таких підстав:

28 липня 2006 року банк і ОСОБА_2 уклали кредитний договір на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошових коштів на загальну суму 32220 дол.США. При укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов»язань позичальника; відсоткової ставки;порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір сторони уклали в письмовій формі. На укладання договору сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності. Договір підлягає виконанню обома сторонами. Ст.611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов»язаня настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Умови Договору передбачають відповідальність позичальника за несвоєчасне погашення кредиту та не сплату процентів за користування кредитом позичальнику нараховується пеня у розмірах, встановлених договором. Надані позивачем розрахунки заборгованості за договором кредиту від 28.07.2006 року повністю відповідають матеріалам справи.

Відповідно до вимог ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Матеріали справи свідчать, що до договору кредиту від 28.07.2006 року у 2011 році банк і позичальник ОСОБА_2 внесли зміни щодо строків повернення кредитних коштів у зв»язку з чим виклали графік погашення кредиту у новій редакції, розміру відсоткової ставки. Позивач не надав до суду належних і допустимих доказів, що поручителі з внесеними до договору кредиту змінами були ознайомлені і погодились з ними. Пунктом 13 Договорів поруки передбачено, що зміни та доповнення до договору вносяться за згодою сторін, в письмову вигляді, шляхом укладання відповідної додаткової угоди. Верховний Суд України в постанові у справі №6-20цс11 від 21травня2012р., висловив таку позицію: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо. Відповідно до положення ч.1 ст.559 ЦК припинення поруки у разі зміни основного зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним. З огляду на викладене вимоги банку до поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У даному випадку це судовий збір у сумі 1055 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу виконання умов договору кредиту та відповідальності за невиконання договору, регулюються нормами ст.ст.525,526, 530,549,554,624,651,1046-1050, 1054 ЦК України.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПМ 3054617225 м.Одеса пр.-т ОСОБА_5,3-А кВ.18\9) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (м.Дніпропетровськ 49094, вул.Набережна Перемоги,50 МФО305299, код ЄДРПОУ 14360570, п\рах 29092829003111) 105479 грн 34 коп (сто п»ять тисяч чотириста сімдесят дев»ять грн. 34 коп) за договором кредиту №ODH0AE0001492 від 28.07.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» судові витрати у сумі 1055 грн.

Публічному Акціонерному товариству ОСОБА_1 «Приватбанк» відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, наданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Калашнікова О. І.